• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості РіІНР у осередку хімічного ураження

Особливості РіІНР при аваріях на радіаційно – небезпечних об’єктах

Особливості ведення РіІНР у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху

При радіаційних аваріях утворюються зони радіоактивного зараження, які є небезпечними для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстані від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року під час аварії. Організація і проведення РіІНР полягає в виконанні заходів, до яких відносяться:

- оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку і порядок дій в даних умовах;

- використання засобів індивідуального і колективного захисту;

- організація дозиметричного контролю;

- проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

- введення обмеженого перебування населення на відкритої місцевості (введення в дію режимів радіаційного захисту);

- здійснення евакуації населення та інші заходи.

У осередку хімічної поразки, що може виникнути на хімічно небезпечному підприємстві або на залізничному транспорті з виливанням НХР і в інших випадках, при проведенні рятувальних робіт виникають особливості, які впливають на порядок проведення робіт. Для проведення РіІНР залучаються:

1. формування радіаційного і хімічного захисту

2. команди знезаражування

3. формування механізації робіт

4. формування загального призначення

5. медичні формування

6. формування охорони суспільного порядку

Особовий склад формувань, приваблюваний для РіІНР у осередку хімічного ураження повинний бути забезпечений засобами індивідуального та хімічного захисту, тобто засобами захисту органів дихання, шкіри, аптечками індивідуальними, протихімічними і дегазаційними пакетами.

Для виявлення типу небезпечної хімічної або отруйної речовини використовуються прилади хімічної розвідки – універсальний газосигналізатор УГ – 1 або УГ – 2, ВПХР, інші прилади і сигналізатори. На маршрутах руху через кожні 350-400 м визначається зараженість повітря, по перш всього, візуальним спостереженням – за зовнішніми ознаками наявності цих речовин.

При виявленні зараженості повітря командир групи (ланки) розвідки:

- наказує хіміку – розвіднику визначити тип НХР(ОВ);

- вказує установити знаки огородження на відстані 30 - 40 м. від межі зараженій ділянці з правої сторони дороги;

- доповідає командирові формування, що направив розвідувальний дозор, або начальнику штабу цивільної оборони об’єкта про наявність хімічного зараження, концентрацію, тип НХР або ОР, напрямок поширення хмари зараженого повітря.

Командир формування загального призначення, яке буде вести рятувальні роботи, на основі інформації старшого начальника, даних розвідки приймає рішення на проведення РіІНР, у якому визначає ділянки (об'єкти), на яких необхідно зосередити основні зусилля формувань, ставить задачі підлеглим і доданим формуванням.

Рятувальні команди (групи) і ланки санітарної дружини на зазначеній їм території:

- оглядають житлові і виробничі приміщення, захисні спорудження з метою виявлення там людей;

- визначають чисельність уражених;

- місця їхнього перебування;

- можливість підходу до них.

Допомогу ураженим роблять на місці, при цьому:

а) надягають протигаз;

б) вводять антидоти;

в) дегазують (знезаражують) краплі НХР(ОР) на шкірі й одязі за допомогою ІПП.

Уражені евакуюються в найближчі медичні загони. Після евакуації уражених командир формування організовує виведення населення з зараженої зони в безпечні районі по найменш коротким і найменш забрудненим маршрутам з урахуванням напрямку вітру (перпендикулярно напрямку). Люди, що знаходяться в укриттях, евакуюються в останню чергу.

Формування радіаційного та хімічного захисту:

- ліквідують аварії на комунікаціях, ємностях з НХР;

- проводять дегазацію місцевості і споруджень.

Команди знезаражування проводять дегазацію на ділянках, зазначених командиром формування. Командир указує:

- порядок і заходи щодо проведення дегазації;

- місце пункту готування дегазаційних розчинів і зарядження машин дегазуючими розчинами;

- час початку і закінчення робіт

Формуванням механізації ставиться задача:

- по устаткуванню загороджувальних валів і канав, що обмежують розтікання НХР;

- указують час початку і закінчення робіт.

Крім цього, усім формуванням указуються:

- місця забору води для санітарно-технічних нестатків;

- місця розташування пунктів спец. обробки;

- пункт збору і порядок дій після виконання задачі.

Ліквідація осередку бактеріального зараження проводиться за рішенням старшого начальника ЦО, як правило, їм може бути начальник цивільної оборони міста, області. Роботами по ліквідації керує начальник ЦО об'єкта, а організацією і проведенням медичних заходів – начальник медичної служби.

У осередках бактеріального ураження організується і проводиться:

- бактеріальна розвідка й індикація бактеріальних засобів;

- впроваджуються режими обсервації або карантину за рішенням ст. начальника;

- санітарна експертиза, контроль зараженості продуктів, продуктової сировини, води і фуражу;

- знезаражування їх;

- протиепідемічні, санітарно-гігієнічні заходи;

- лікувально-евакуаційні заходи, протиепізоотичні і ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.

При організації робіт з ліквідації осередку бактеріального зараження враховуються:

- можливість (здатність) бактеріальних засобів викликати масові інфекційні захворювання серед людей і тварин;

- здатність мікробів і токсинів зберігатися в навколишнім середовищі тривалий час;

- наявність і тривалість інкубаційного періоду захворювання;

- складність лабораторного визначення відповідного збудника і тривалість визначення його виду;

- небезпека зараження особового складу і необхідність застосування ІЗЗ.

У випадку виявлення або встановлення ознак наявності бактеріальних засобів у районі або на території, туди терміново висилається бактеріальна розвідка. На основі отриманих даних установлюється зона карантину або обсервації, намічається обсяг і послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил і засобів.

В усіх випадках у осередку бактеріального зараження одним з першочергових заходів є проведення профілактичного лікування населення (щеплень) від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Для цього застосовуються:

- антибіотики широкого спектра дій;

- препарати з аптечки АИ-2, АІМЗ

Після того, як буде визначений вид збудника, проводиться негайно екстрена профілактика з використанням специфічних для цього захворювання препаратів - антибіотиків, сироваток і т.ін. Для проведення заходів щодо ліквідації осередку бактеріального ураження використовуються в першу чергу сили і засобу, що знаходяться в осередку поразки, у т.ч.:

- санітарно-епідеміологічні станції;

- ветеринарні станції;

- пересувні протиепідемічні загони;

- спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки.

Якщо сил і засобів буде недостатньо, то використовуються медичні і ін. служби і сили ЦО, що перебувають за межами осередку бактеріального зараження. Перед введенням сил ЦО в осередок проводяться заходи щодо забезпечення о/с формувань засобами захисту від інфекційних захворювань.

Формування загального призначення залучаються:

- для виявлення хворіх і підозрілих на захворювання і їх ізоляції;

- проведення знезаражування території, будинків і споруджень;

- проведення санітарної обробки людей;

- проведення дезінфекції одягу.

У зоні карантину проводиться твердий контроль по виконанню встановленого режиму, виконанню інших обмежувальних заходів захисту. Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередку зараження або розвертають тимчасові інфекційні стаціонари. При необхідності хворих з особливо небезпечними захворюваннями евакуюють спеціальними групами за межі осередку бактеріального ураження. Осередок вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, рівний максимальному терміну інкубаційного періоду даного захворювання.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
8. Аграрне виробництво і його особливості
9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
10. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
11. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
12. Анатомо-фізіолгічні особливості

Переглядів: 467