Дезактивація

Дезактивація –це видалення РР з поверхні різних об’єктів, а також із продуктів харчування, фуражу, сировини і води до допустимих норм. Суть дезактивації, полягає у відриванні частин від поверхні та усунення їх із забруднених об’єктів.

Для визначення необхідності дезактивації, а також повноти дезактивації проводять дозиметричний контроль радіоактивного забруднення.

Дезактивацію можна проводити часткову або повну.

При частковій дезактивації техніки, одягу видаляють РР з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

Повна дезактивація здійснюється наступними методами:

· змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;

· змивання РР струменем води під тиском;

· знищення РР газокрапельним потоком;

· знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивую чому розчині, водою і розчинниками;

· змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо;

· знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

Способи дезактивації поділяють на:

- рідинні (видалення РР механічною дією струменем води або внаслідок фізико-хімічних процесів між рідким середовищем і РР);

- безрідинні (механічне видалення РР змітанням, витрушуванням, відсмоктуванням, здуванням та зняттям верхнього шару поверхні).

Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення і технічної можливості.

Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.

Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться обмиванням дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Спочатку стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, а потім підлога миється теплою водою з милом або 2-3 % содовим розчином.

Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин прибиральними машинами.

Ділянки територій, які не мають твердого покриття, дезактивують шляхом зняття зараженого шару ґрунту товщиною 5-10 см дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипанням забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8-10 см, переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіоактивного пилу з одного місця на інше використовують в’яжучі рецептури, які створюючи плівку, перешкоджають пилоутворенню.

Дезактивація води проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням; перегонкою; за допомогою інообмінних смол; відстоюванням.

Дезактивація криниць проводиться шляхом багаторазового відкачування з них води і знищення ґрунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15-20м. дезактивується шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5-10 см. з наступним засипанням її чистим піском.

Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробки або заміни тари. Продукти, які не було затарено – шляхом зняття забрудненого шару, а заражена готова їжа і хліб знищуються.

Ефективність дезактивації контролюють дозиметричними приладами, забрудненість РР має бути меншою припустимих рівнів.

Основна характеристика ефективності дезактивації – коефіцієнт дезактивації (показує, у скільки разів зменшився рівень зараження РР після дезактивації): .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ліквідація наслідків зараження РР, ХОР та БЗ	\|	Дезінфекція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.