• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ліквідація наслідків зараження РР, ХОР та БЗ

Спеціальна обробка –складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту й особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.

Спеціальна обробка включає:

-санітарну обробку особового складу (ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР та БЗ);

-дезактивацію (видалення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини);

-дегазацію (знешкодження забруднених об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин);

-дезінфекцію (знищення мікроорганізмів і руйнування їх токсинів на продуктах, які були заражені), яка включає дезінсекцію (знищення комах і кліщів) та дератизацію (знищення гризунів).

Залежно від обставин часу, засобів, спеціальна обробка поділяється на часткову і повну.

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу формувань і населення самостійно.

Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань.

В областях для цього створюються спеціалізовані служби:

-санітарної обробки людей і знезараження одягу (СОЛІОО) на базі підприємств побутового обслуговування населення;

-комунально-технічна – на базі обласного управління комунального господарства.

Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування:

-збірні загони (групи, команди) РХЗ;

-санітарні обмивальні пункти (СОП) – на базі лазні;

-команди, групи знезараження;

-станції обеззараження одягу (СОО) – на базі пралень, фабрик хімічної чистки;

-станції обеззаражування транспорту (СОТ) – на базі мийок для транспорту.

5.3.1. Способи і засоби санітарної обробки.

Санітарною обробкою називається видалення радіоактивних речовин, знешкодження або видалення отруйних речовин, хвороботворних мікробів і токсинів з шкірних покровів людей, а також з одягнутих індивідуальних засобів захисту, одягу та взуття.

Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками і службовцями об’єктів, населення в усіх випадках, коли встановлений факт радіоактивного, хімічного або біологічного забруднення.

Вона проводиться без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), а населенням самостійно.

При зараженні РР проводиться часткова санітарна обробка при можливості протягом першої години після зараження безпосередньо в зоні радіоактивного зараження і повторюється після виходу з неї. Вона складається з механічного видалення цих речовин з відкритих частин тіла, зі слизових оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження і засобів індивідуального захисту.

При зараженні крапельно-рідинними ОР, НХР та їх аерозолями обробка проводиться негайно з використанням індивідуального протихімічного пакета ІПП-8, ІПП-ЗД.

При їх відсутності для обробки можна застосовувати воду з фляги та мило.

При зараженні бактеріальними засобами обробку проводять механічними видаленням речовин, потім обробляють рідиною з ІПП-8 (ІПП-ЗД). При одночасному зараженні РР, ОР, НХР і БЗ в першу чергу знешкоджуються хімічні отруйні речовини, а після проводяться дії, які передбачені для обробки при зараженні РВ і БЗ.

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла теплою водою з милом з обов’язковим знезараженням білизни та одягу.

Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зони зараження).

При зараженні РР обробка проводиться в тому випадку, якщо після проведення часткової обробки зараження шкіряних покровів та одягу залишається більше допустимих величин. Вона повинна проводитись не пізніше 5 годин після забруднення, а через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні, якщо після його дезактивації залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.

При зараженні крапельно-рідинними ОР, НХР та їх аерозолями може проводитись після проведення часткової обробки з гігієнічними цілями. Забруднений одяг повинен бути замінений у максимально короткий термін.

При зараженні БЗ повній санітарній обробці підлягають всі люди, що знаходились в районі дії бактеріальних засобів, незалежно від того, використовувались засоби захисту і чи проводилась часткова санітарна обробка. Одночасно обов’язково проводиться повна заміна забрудненого одягу.

Для проведення повної санітарної обробки використовуються:

-санітарні пункти обмивання на базі стаціонарних бань, душових павільйонів і санпропускників;

-комплекти санітарної обробки КСО;

-інфекційно-душеві установки ДДА-53А (ДДА-66, ДДП).

Комплект санітарної обробки КСО призначається для повної санітарної обробки особового складу сил ЦЗ в теплий час року і часткової обробки в холодний час року. Пропускна здібність 10-12 чол. за годину.

Дезінфекційна душова установка ДДА-53А призначена для миття людей і дезінфекції (дезінсекції) одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту в польових умовах.

Пропускна спроможність за годину:

-миття людей без обробки одягу: влітку – 96 чол., взимку – 64 чол.;

-миття людей з одночасною дезінфекцією одягу: влітку – 72 чол., взимку – 48 чол.;

Час розгортання установки: влітку – 35-40 хв., взимку - 50-60 хв., розрахунок – 4(3)чол.

5.3.2. Спеціальна обробка

Читайте також:

1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
2. Вивчення вогнепальної зброї і наслідків її застосування для вирішен­ня діагностичних та ідентифікаційних завдань.
3. Визначення допустимого часу початку входу в зону зараження (початку роботи) за заданою дозою опромінення
4. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
5. Визначення масштабів наслідків аварій
6. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації їх наслідків.
7. Екологічні проблеми та сукупність пов’язаних з ними наслідків виникають через порушення екологічної рівноваги.
8. Загальна оцінка старіння населення і його наслідків
9. Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек, їх вплив на природне середовище та людину. Засоби та заходи зниження їх наслідків.
10. Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек, їх вплив на природне середовище та людину. Засоби та заходи зниження їх наслідків.
11. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення їх негативних наслідків
12. Зараження соціальними хворобами

Переглядів: 1373