• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек, їх вплив на природне середовище та людину. Засоби та заходи зниження їх наслідків.

План

Львів 2009

НЕБЕЗПЕК ЇЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

Тема: ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО

ЛЕКЦІЯ № 5

Кафедра валеології та спортивної медицини

з дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”

для студентів І курсу факультету фізичного виховання

Підготувала:

доцент Магльована Г. П.

1. Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек, їх вплив на природне середовище та людину. Засоби та заходи зниження їх наслідків.

2. Загальні закономірності виникнення соціальних та політичних джерел небезпеки. Дезінформація як джерело небезпеки. Заходи та засоби, спрямовані на запобігання виникненню конфліктних ситуацій.

3. Комбіновані небезпеки.

4. Стрес та адаптація. Види стресів.

5. Основні чинники негативного впливу на здоров’я учнівської молоді (шкідливі звички, харчування, гіподинамія). Шляхи попередження і усунення чинників негативного впливу.

П’ять тисячоліть тому, коли з’явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера - сфера, яка містить штучні тех­нічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з’явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розшири­ти технічні можливості людини, давши їй змогу: швидко пересува­тися по земній поверхні і створювати світове господарство; загли­битись у земну кору та океани; піднятися в атмосферу; створити багато нових речовин.

Виникли процеси, не властиві біосфері: отри­мання металів та інших елементів, виробництво енергії на атомних електростанціях, синтез не відомих досі органічних речовин. Потуж­ним техногенним процесом є спалювання викопного палива.

У зв’язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація син­тетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середовища, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.

Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об’єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декіль­кох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потре­бує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.

Аварія- це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, серед­ні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються значними жертвами.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами.

Види аварій:

А) аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного та сірчаного газів та інших речовин);

Б) аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

В) пожежі та вибухи;

Г) аварії на транспорті та ін.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюю­чи умови середовища існування.

Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.

Найбільший “внесок” в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, транспорт, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сульфуру, карбону та нітрогену, споживають велику кількість води. Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиноюне тільки хімічного, а й теплового забруднення.

Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид карбо­ну, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні. Металургійна промисловість споживає ба­гато води, яка забруднюється в процесі виробництва.

Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кис­лот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синте­тичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору.

Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. На них припадає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значен­ня автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.

У викидних газах автомобілів переважають оксид карбону, діоксид нітрогену, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін.). Взаємодія вуглеводнів та оксидів нітрогену при високій температурі призводить до утворення озону. Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньо високий вміст озону, необхідний для захисту органіч­ного життя від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рос­линності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень.

Значне забруднення дає целюлозна-паперова промисловість. За об’ємом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). Найбільшу небезпеку становлять сполуки сульфуру та хлору, розчинена органіка.

Значна кількість забруднюючих речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів. При розкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно у світі стається 0,5 млн. випадків отруєння пестицидами.

Значне забруднення ґрунтів, а як наслідок - сільськогосподарсь­ких культур, пов’язане з використанням мінеральних добрив. Що­річно у світі на поля вноситься 400-500 млн. т мінеральних добрив.

Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів.

Досить несподівані екологічні наслідки виникають у зв’язку з розвитком електронної промисловості. Наприклад, виробництво комп’ютерів потребує значної кількості енергії і води. Ще одна еко­логічна проблема виникає внаслідок збільшення складності машин та скорочення терміну їх служби через швидке моральне старіння - це утилізація відходів. Наприклад, при виробництві комп’ютера ва­гою 25 кг створюється 63 кг відходів, 22 кг з яких - токсичні.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
3. II. Загально-шкільні заходи
4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
5. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
6. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
7. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
8. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
9. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
10. V Засоби навчання
11. XVII ст.). Виникнення козацтва.
12. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.

Переглядів: 1743