Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основні чинники негативного впливу на здоров’я учнівської молоді (шкідливі звички, харчування, гіподинамія). Шляхи попередження і усунення чинників негативного впливу.

До шкідливих звичок, в першу чергу, належить: куріння, вживання алкоголю, наротиків.

Куріння - шкідлива звичка, одна з форм токсикоманії.Заданими фармакологів, тютюновий дим, крім нікотину, має чадний газ, піридинові основи, вуглекислоту, аміак. Чадний газ, що утворюється в результаті сухої перегонки тютюну, з’єднується з гемоглобіном крові, утворюючи з ним стійку сполуку - карбоксигемоглобін. У тих, хто палить, у крові його вміст становить 15%, а в некурців - 0,5-1%. Внаслідок цього у людини знижується кількість кисню в крові, по­гіршується діяльність серця, легенів і печінки.

Нікотин - це сильна отрута. Смертельна доза нікотину для люди­ни - 1 мг на 1 кг маси тіла, тобто для підлітка – 50-70 мг. Смерть може настати, якщо підліток випалить півпачки сигарет. Дослідження­ми встановлено, що під час паління 20% шкідливих речовин, які є в тютюновому димі, згорає, 25% - затримується в легенях, 5% - за­лишається в недопалку і 50% - забруднює навколишнє середовище. Вдихання задимленого повітря викликає такі самі негативні наслідки.

Спочатку тютюнова залежність має психологічний характер, а зго­дом і фізіологічний (організм людини постійно потребує компонентів тютюнового диму, особливо нікотину). Психологічна залежність може виникнути відразу після перших спроб паління.

Фізіологічна потреба формується зі стажем того, хто курить, та інтенсивністю паління. Людина намагається вживати міцніший тютюн, палити все частіше. Інтенсивне паління призводить до порушення ро­боти дихальної, травної, серцево-судинної, нервової систем, з’явля­ються всілякі захворювання. Людина намагається обмежити кількість цигарок або зовсім відмовитися від них, однак не може цього зроби­ти, бо в неї вже сформувалася тютюнова залежність.

Куріння - причина виникнення захворювань, зниження імунітету. Паління викликає чимало небезпечних захворювань, які часто призво­дять до важких наслідків і навіть до смерті. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, найбільш небезпечна хвороба - рак легень - у 95% випадків пов'язана з палінням, а кожний четвертий випадок - із серцево-судинними захворюваннями. Рак губи, порож­нини рота, гортані, стравоходу, як правило, виникає через паління.

Негативно впливає паління й на зір. Людина, яка палить, стає роздратованою, нервує через дрібниці.

Шкоду організмові завдає і “пасивне паління”, під яким розуміють перебування у накуреному приміщенні або в компанії тих, хто курить. Систематичне “пасивне паління” призводить до таких самих наслідків, як і активне.

Паління зменшує тривалість життя людини. Вважається, що рівень смертності прямо пропорційний кількості викурених цигарок і стажу курця. За даними статистики, тривалість життя цих людей на 10 років коротша, ніж тих, хто не палить.

Алкоголь (спирт, горілка, вино, лікер, шампанське, пиво, тонік тощо) - це наркотик, що має згубний вплив на функціонування всіх систем організму людини.

У людини під впливом алкоголю розвивається стан сп’яніння, ступінь якого залежить від дози вжитого алкоголю та індивідуальних особливостей організму. Розрізняють три стадії алкогольного сп’янін­ня: легку, середню та важку. Часте й надмірне вживання алкоголю є причиною виникнення важкого захворювання - алкоголізму, що при­зводить до стійких змін фізичного та психічного стану людини, зни­ження її інтелекту та працездатності.

Алкоголь отруює серцевий м’яз, змінює стінки кровоносних судин, насамперед судин серця. Серцевий м’яз, одержуючи недостатню кількість кисню і поживних речовин, поступово перероджується і замі­нюється сполучною тканиною. Внаслідок цього серце алкоголіка може в 1,5-2 рази перевищувати розміри серця людини, яка не зло­вживає алкоголем. Виникає ожиріння серця, різко знижуються його функціональні можливості. Під впливом алкоголю стінки кровоносних судин втрачають еластичність. Вони стають ламкими і руйнуються, особливо при підвищенні кров’яного тиску. На внутрішніх стінках су­дин відкладаються жироподібні речовини і солі кальцію, звужуючи їх просвіт. Це є причиною утруднення кровообігу. Крім цього, алкоголь значно підвищує здатність крові до зсідання, що призводить до утво­рення тромбів. Внаслідок цього припиняється кровопостачання окремих ділянок тканин і відбувається їхнє омертвіння.

Шкідливої дії алкоголю зазнає слизова оболонка ротової порож­нини, стравоходу, шлунка. У шлунку під впливом алкоголю виділяєть­ся значна кількість травного соку, який містить більше соляної кислоти, слизу і менше пепсину, тому він подразнює слизову оболонку і спричиняє виникнення гастритів. Постійне виділення значної кількості соляної кислоти призводить до виснаження залоз, що її продукують, тому підвищена кислотність шлункового соку змінюється на знижену. Внаслідок цього погіршується розщеплення білків, зменшується бакте­рицидна дія шлункового соку. Зловживання алкоголем сприяє виник­ненню раку ротової порожнини, гортані, стравоходу, шлунка.

При зловживанні алкоголем може виникнути цироз печінки, при якому клітини печінки замінюються сполучною тканиною; печінка збільшується у розмірах. У більшості випадків захворювання закін­чується смертю. Зловживання спиртними напоями призводить до значних порушень функцій нервової системи. Виникають розлади пам’яті, уваги, підси­люється втома, притуплюється слух, зір. Порушується кровопостачан­ня мозку; виникають стійкі зміни структури нервової тканини, змінюється її біоенергетична активність; з’являються головний біль, нудота, тремтіння рук тощо. Проникнення алкоголю в клітини лобових частин кори великих півкуль “розв’язує” емоції людини, з’являється безпідставна радість, невиправданий сміх, легкість у судженнях. Услід за зростаючим збудженням у корі великих півкуль головного мозку виникає різке послаблення процесів гальмування. Порушення роботи нервової системи безпосередньо пов’язане з концентрацією алкоголю у крові людини. При зловживанні спиртним відбувається зниження опору нервових клітин мозку до алкоголю та розвиток алкогольних психозів. Порушення роботи нервової системи спостерігається при будь-якому вживанні алкоголю - одноразовому, епізодичному чи систематичному. У мозку алкоголь і продукти його розпаду затримуються до 20 днів. Проникнення алкоголю у мозок спричиняє сповільнення швидкості реакції, зниження інтелектуальних здібностей, відставання у навчанні тощо.

Алкоголь погіршує живлення легенів. Алкоголіки у 4 рази частіше, порівняно з людьми, які не зловживають спиртними напоями, хворі­ють на пневмосклероз (затвердіння легенів); у них важче протікає бронхіт, запалення легенів. Вплив алкоголю на видільну систему проявляється у порушеннях функціонування її органів та у створенні сприятливих умов для існу­вання бактерій, що є збудниками нефритів, уретриту тощо. Крім цьо­го, алкоголь уражає клітини епітелію нирок, порушує або припиняє ут­ворення сечі.

Отже, зловживання алкоголем негативно впливає на функціонуван­ня всіх систем організму, призводить до порушень життєво важливих процесів, зменшує тривалість життя і знижує соціальний статус люди­ни у суспільстві.

Наркотики - це група хімічних речовин (рослинногоабо штучного походження), вживання яких призводить до наркозалежності. До них належать: кокаїн, анаша, гашиш, марихуана тощо. Під наркоманією розуміють зловживання речовинами, які викликають явища звикання і законом визнані наркотичними; вживання хімічних речовин з метою зміни психічного стану.

Серед лікарських препаратів (снодійні, психотропні) і предметів побутової хімії (пральні порошки, клеї, розчинники) зустрічаються ре­човини, які діють на організм подібно до наркотиків. Вони не завда­ють шкоди, якщо їх застосовувати за призначенням і дотримуватися правил особистої безпеки при їхньому використанні. Проте у резуль­таті зловживання ними розвивається захворювання - токсикоманія. І наркотики, і речовини, що викликають токсикоманію, є небезпечними для здоров’я людини. Відрізняються вони юридично: речовини, які викликають токсикоманію, на відміну від наркотиків, законом не забо­ронені. Виробництво, перевезення, зберігання, продаж наркотиків тяг­не за собою кримінальну відповідальність.

Під дією наркотичних речовин розвивається внутрішнє оманливе відчуття приємності, комфорту, забуття (ейфорія), виникають ілюзії, змінюються відчуття. З’являється бажання повторити ці відчуття, і, як результат, формується наркотична залежність.

Захворювання наркоманією має три стадії. У здорової людини, яка вперше пробує наркотичне зілля, ейфорії не буває, а спостерігається бурхлива реакція відторгнення й ознаки отруєння. Крім того, виника­ють й інші реакції, які залежать як від специфічних особливостей нар­котиків, так і від індивідуальних особливостей людського організму. Може з’явитися кашель, посилене серцебиття, холодний піт, галюци­нації, відчуття тривоги і навіть страх смерті, які нерідко переходять у забуття й сон. При подальшому вживанні наркотиків ці явища зника­ють, і настає перша стадія захворювання. З’являється ейфорія. Прий­мання наркотичної речовини викликає підйом настрою, збудження, яке згодом змінюється на пригніченість, тугу, відчуженість, виникає депресія. Попередня доза наркотичної речовини при подальших прийомах стає недостатньою. Щоб викликати ейфорію (кайф), по­трібно збільшувати дозу наркотику. Розвивається психічна залежність від нього. Людина приймає наркотичну речовину заради задоволення, але ще може обійтися без неї: відсутність наркотичної речовини жод­них неприємних відчуттів не викликає. Особливість цієї стадії полягає в тому, що організм лише частково пристосувався до дії наркотику.

На цій стадії людині відносно легко відмовитись від наркотиків. На подальших стадіях хвороби це зробити значно важче. З часом організм пристосовується до перенесення високих доз наркотиків. У ньому відбувається перебудова, яка дозволяє нейтралізувати отруту, зробити її менш небезпечною. Однак ця перебудова супроводжується змінами, які негативно впливають на інші процеси життєдіяльності.

Друга стадія захворювання характеризується появою фізичної залежності від наркотику. Обмін речовин в організмі наркомана змінюється настільки, що наркотична речовина стає необхідною лан­кою в ланцюгу порушеного обміну. Відсутність у наркомана можли­вості приймати наркотики на цій стадії супроводжується низкою фізіо­логічних і психічних порушень: тремтінням рук, головним болем, силь­ними болями у м'язах і суглобах, зростанням тривоги, неспокоєм, концентруванням усіх думок тільки на необхідності отримати потрібну дозу наркотику. Якщо такий стан може зникнути із вживанням нарко­тичної речовини, то це означає, що хвороба перейшла в наступну ста­дію - формується фізична залежність від наркотичної речовини. Приймання наркотиків супроводжується значними патологічними змінами всіх органів і систем. Руйнується внутрішня оболонка судин мозку, виникають мішкоподібні випини стінок судин (аневризми). Порушення судин призводить до зменшення постачання нервових клітин киснем і поживними речовинами, змінюється будова їхніх ядер, части­на клітин гине. Патологічні зміни у нервовій системі призводять до по­рушень психіки. У наркомана послаблюється пам’ять, інтелект, з’явля­ються ознаки слабоумства, нічні жахи тощо. На цій стадії хвороби відбувається подальша соціальна деградація особистості: наркомана нічого не цікавить, крім задоволення своєї потреби у наркотичній ре­човині, погіршуються його професійні навички та вміння, знижується працездатність, з’являється моральна розпущеність і схильність до антисоціальних вчинків.

На третій стадії наркоманії хворий відчуває потребу в наркотичній речовині, але її приймання викликає різкі загострення соматичних захворювань. На цій стадії наркоман повністю втрачає здатність до ак­тивної діяльності. Ця стадія захворювання загрожує життю хворого і вимагає тривалого лікування. Для забезпечення ефекту лікування не­обхідно чітко дотримуватися всіх призначень лікаря. Результати ліку­вання не завжди позитивні.

Наркоманія є одним із найнебезпечніших соціальних явищ. Зловживання наркотиками може стати причиною травм, катастроф, втра­ти людиною працездатності, духовних потреб і вольових рис.

Одним із чинників негативного впливу на здоров’я учнівської молоді є нераціональне харчування.

Для здоров’я надзвичайно важливе значення має своєчасне і систематичне харчування, його повноцінність, тобто наявність у ньому всіх необхідних поживних речовин, мінеральних солей, води й вітамінів.

Під неправильним харчуванням розуміється тривале недо­одержання організмом достатньої кількості їжі (недоїдання), чи, навпаки, одержання в надлишковій кількості одного або декількох харчових продуктів, багатих енергією (переїдання).

Недостатнє харчування, як і надмірне (переїдання), призво­дить до розвитку хвороб окремих органів і фізіологічної систе­ми організму.

Х. Моль вказує на 10 помилок у харчуванні сучасної людини:

Перша помилка– надмірне харчування. Людина вживає забагато калорій, особливо увечері, у вихідні та святкові дні. Людина їсть більше, ніж потрібно для витрат енергії.

Друга помилка– вживання надмірно жирної їжі. У середньому людина вживає 132 грами жиру щодня при нормі 80 грамів, що є загрозою для її здоров’я.

Третя помилка– неправильний вибір їжі. Харчування часто є неповноцінним, оскільки людина отримує недостатню кількість вітамінів, свіжих овочів, фруктів, білка, молока, риби. У той же час у меню людини забагато білого хліба, мучних виробів.

Четверта помилка– надмірне вживання рідини. Людина вживає забагато алкоголю і солодких напоїв. У середньому 8% кілокалорій людина отримує від алкогольних напоїв.

П’ята помилка– неправильне вживання їжі. Людина вживає їжу нерегулярно, занадто швидко, безконтрольно. Замість 5 разів на день людина їсть 3 рази, при цьому великими порціями.

Шоста помилка– надмірне вживання солодощів. Частка солодощів і цукру у харчуванні людини надмірно висока.

Сьома помилка– неправильне зберігання продуктів, неправильне їх приготування. Людина зловживає сіллю, вживає забагато смажених і варених продуктів.

Восьма помилка– людина забагато ласує. Наприклад, вечірні телевізійні передачі – добра нагода поїсти щось смачне.

Дев’ята причина– людина мало знає про харчування. Багато людей не знають про правильне харчування, калорійність харчування, правильні способи приготування їжі.

Десята помилка– людина харчується, забуваючи про свій вік. Кожна четверта дитина у віці від 6 до 10 років перегодована. Люди похилого віку забувають про те, що їсти потрібно менше, ніж раніше, через зменшення витрат енергії.

Негативно на стан здоров’я учнів впливає гіподинамія.

Гіподинамія - обмеження рухової активності, спричинене особливостями способу життя, професійної діяльності, тривалим постільним режимом, перебуванням людини у стані невагомості (космічні польоти). Гіподинамію ще можна назвати малорухливим способом життя.

Рухова активність сприяє формуванню сильної і витривалої лю­дини, а малорухомість призводить до зниження працездатності, за­хворювань і надмірного збільшення маси тіла. Все це відбувається через порушення обміну речовин. Зменшення інтенсивності енерге­тичного обміну, пов’язане зі змінами інтенсивності розпаду і окиснення органічних речовин, призводить до порушення біосинтезу, а також до змін мінерального (кальцієвого) обміну. Порушення каль­цієвого обміну вливає на серцево-судинну та видільну системи. Так, причиною утворення каменів у нирках може бути надлишок солей кальцію у крові, що часто спостерігається при гіподинамії. Тому раціональне харчування та рухливий спосіб життя - найкращий профілактичний засіб проти нирково-кам’яної хвороби.

Відсутність м’язового навантаження знижує інтенсивність енергетичного обміну, що негативно відображається на скелетних і серцевому м’язах. Крім того, мала кількість нервових імпульсів, що йдуть до працюючих м’язів, знижує тонус нервової системи, втрача­ються сформовані раніше навички, не утворюються нові. Все це не­гативно відбивається на здоров’ї. Сидячий спосіб життя призводить до того, що хрящова тканина поступово стає менш пластичною, втрачає гнучкість. Наслідками цього можуть бути зниження амплі­туди дихальних рухів і втрата гнучкості тіла.

Найбільше від нерухомості або малорухомості страждають суг­лоби. Характер руху в суглобі визначений його будовою. У колінно­му суглобі ногу можна тільки згинати і розгинати, а в кульшовому рухи можуть здійснюватися в усіх напрямках. Однак амплітуда ру­хів залежить від тренування. При недостатній рухомості м’язи втра­чають еластичність. У порожнину суглоба під час руху виділяється недостатня кількість суглобової рідини, що відіграє роль змазки. Це погіршує роботу суглоба. Недостатнє навантаження впливає і на кровообіг у суглобі. У результаті живлення кісткової тканини пору­шується, формування кістки і суглобового хряща, який покриває головку і суглобову впадину, відбувається неправильно, що є при­чиною різних захворювань. Порушення кровообігу може призвести до нерівномірного росту кісткової тканини, внаслідок чого виникає зміна щільності кісток. Форма кісток стає неправильною і суглоб втрачає рухомість.

Гіподинамія - це знижена рухова активність, один із найбільш шкідливих чинників, який негативно впливає на процеси росту і роз­витку людини, викликає порушення у скелеті, спричинює різні хро­нічні хвороби тощо. Рухова активність справляє великий вплив на розвиток людини. Вона позитивно впливає на фізичну працездат­ність, стимулює ріст і розвиток усіх органів і систем органів. Фізичні навантаження підвищують працездатність серцевого м’яза, розви­вають систему дихання. Під впливом фізичної роботи підвищується інтенсивність обміну речовин.

Фізичні вправи підвищують стійкість організму до дії чинників навколишнього середовища. Вони підвищують захисні властивості крові і шкіри, стійкість організму до нестачі кисню, до низьких і ви­соких температур. За допомогою фізичних вправ знімаються емо­ційні стреси.

Необхідно зауважити, що рухова активність корисна для організму тільки тоді, коли її обсяг, інтенсивність, тривалість відповідають ві­кові і здоров’ю людини.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  3. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  5. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  6. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
  7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  8. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  9. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  10. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  11. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  12. Альтернативні шляхи охорони атмосфери




Переглядів: 2345

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стрес та адаптація. Види стресів. | Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек, їх вплив на природне середовище та людину. Засоби та заходи зниження їх наслідків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.043 сек.