• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стрес та адаптація. Види стресів.

Захворювання, які передаються статевим шляхом

В останні роки в Україні різко погіршилось становище щодо захворюваності на хвороби, які передаються статевим шляхом.

Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічуєть­ся близько 30 захворювань, які передаються статевим шляхом. В цю категорію входять декілька груп, наприклад:

- хвороби, які викликають віруси - генітальний герпес, СНІД, вірусні генітальні бородавки та ін.;

- паразитарні - короста та ін. (оптимальні умови для переда­вання створюються при статевих контактах);

- бактеріальні - сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретри­ти, бактеріальний вагіноз;

- грибкові - кандидоз на статевих органах та ін. Можуть вини­кати і без зараження, а як наслідок антибіотикотерапії, але переда­ються і статевим шляхом.

Термін “стрес” уперше запровадив канадський учений, фізіолог та ендокринолог Ганс Сельє для позначення неспе­цифічної реакції організму на дію подразника.

Г. Сельє дав таке визначення стресу: “Орга­нічний, фізіологічний, нервово-психічний роз­лад; порушення обміну речовин, викликане чинниками подразнення”.

Стрес - це стан психічного і фізичного напруження, який виникаєяк реакція організму на зміну внутрішнього чи зовнішнього середовища.

Умовно стрес можна поділити на:

- позитивний (приносить користь орга­нізмові) та

- негативний (завдає непоправної шкоди здоров’ю).

Прикладом позитивного стресу може слугувати хвилювання каскадерів перед роботою, що мобілізує життєві сили організму.

Будь-який стрес підвищує в організмі рівень норадреналіну - гормону страху й агресії, який змушує серце битися набагато частіше, ніж у стані душевного спокою. За легкого стресу рівень норадреналіну підвищується в 2,5-4 рази, за сильного - у 20-25 разів.

Якщо організм перебуває під впливом стресу протягом тривалого часу, потужні дози гормонів, починають згубно впливати на імунну систему. При ураженні імунної системи захворює ослаблений орган. Ось список хвороб, пов’язаних зі стресом: підвищений кров’яний тиск; мігрень; різні форми алергії; астма; діабет; захворювання серця; гіперфункція щитовидної залози; шкірні захворювання; депресії та неврози.

Згідно з Г. Сельє, у розвитку стресу виділяють три основні стадії:

- стадія небезпеки, за якої мобілі­зуються захисні властивості організму;

- стадія резистентності, або компен­сації, під час якої організм пристосо­вується до стресових ситуацій;

- стадія виснаження як наслідок три­валого впливу стресу.

На першій стадії людина відчуває труднощі, коли необхідно вирішити важливу справу, від якої багато що за­лежить; відчуває страх, очікуючи на серйозну розмову, іспит, публічний ви­ступ тощо.

На другій стадії, у період так званої резистентності, або компенсації, людина може якоюсь мірою приховати свої труд­нощі. Оточуючим вона здаватиметься просто більш дратівливою, ніж зазви­чай, або в поганому настрої. Ця невелика зміна в поведінці насправді є тривожним симптомом, на який слід звернути увагу, щоб зрозуміти його причини.

На третій стадії, стадії виснажен­ня, знемоги, дистресу організм швидко виснажується, що призводить до розбалансування меха­нізмів адаптації, а процес розвитку стресу переходить певні межі, й мова йде вже про надмірний стрес. Характер­ні фізіологічні вияви надмірного стре­су. відсутність апетиту або, навпаки, постійне відчуття голоду як результат надмірного напруження; часті розлади травлення: печія, запор або пронос; від­чуття втоми, що не минає; підвищена пітливість; нервовий тик; головні болі; м’язові судоми; утруднене дихання; не­притомності; слізливість без видимої причини; нездатність довго залишатися на одному місці; підвищений або зни­жений кров’яний тиск

Уміння справлятися з труднощами, які зазвичай виводять з рівно­ваги, дарує людині задоволення, підвищує самоповагу, додає енергії, збагачує життєвий досвід, робить наше життя різноманітним, повним і результативним. Щоб ефективно управляти стресами, необхідно:

1) уміти опановувати себе в критичних ситуаціях (знімати емоційну напругу і позитивно мислити);

2) не допускати стресового перевантаження (підвищувати загальну стресову стійкість організму і впливати на стресори з метою зни­ження стресового навантаження).

Перше допомагає нам уникнути перенапруження, коли надмірні емоції і нераціональні думки можуть зашкодити оцінити ситуацію, скласти план дій і виконати його. Друге - запобігти виснаженню організму, якщо стрес триває занадто довго чи стресів у нашому житті стає забагато.

Для психічної саморегуляції, зміцнення психічного здоров’я та розширення психологічних резервів організму застосовують методи підвищення стійкості до стресів, їх умовно можна поділити на дві групи.

До першої групи належать різноманітні методи психічної саморегуляції, за допомогою яких людина може самостійно впливати на свій емоційний, душевний і фізичний стан. Широко застосовуютьсятакі методи психічної саморегуляції, як: релаксаційно-дихальна гімнастика, прогресивна м’язова релаксація, йога, аутогенне тренування, медитація.

До другої групи - методи психічної корекції, спрямовані на зміну рис характеру і способів поведінки людини, які сприяють виникненню і підтримці емоційного напруження. Такими рисами характеру є: дратівливість, заздрість, пихатість, сором’язливість, невміння знаходити спільну мову з людьми, некритичне ставлення до себе, мстивість. Ці риси характеру підвищують емоційне напруження, бо породжують конфлікти з людьми, перешкоджають взаєморозумінню, розкриттю здібностей і досягненню поставленої мети.

Добре знімає нервово-емоційну напругу, запобігає хворобливому впливові стресу на організм аутогенне тренування. Воно дає мож­ливість людині самостійно коректувати свій емоційно-психічний стан.

За допомогою аутогенного тренування людина може навчитися значною мірою розвивати і зміцнювати силу волі, керувати своїми по­чуттями і настроєм, контролювати діяльність внутрішніх органів (змінювати ритм серцевої діяльності, глибину і частоту дихання та ін.). А також можна позбутися багатьох функціональних розладів цент­ральної нервової системи – нав’язливих страхів, ідей, думок, подола­ти порушення сну.

Читайте також:

1. АДАПТИВНІ РЕАКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ НА СТРЕСОВІ ДІЇ.
2. Боротьба зі стрессми
3. Важливий механізм адаптації до стресу полягає в зміні зкспрессіі генів
4. Вплив стресу на безпеку праці
5. Для ослаблення осмотичного стресу в клітинах бактерій накопичуються осморегуляторні речовини
6. Модель психологічної реакції організму людини на стрес.
7. Напрямки соціальної реабілітації: соціально-середовищна орієнтація та соціально-побутова адаптація.
8. Подолання стресу
9. Поняття стресу. Види стресу
10. Поняття та причини стресу. Види стресу. Управління стресовою ситуацією
11. Природа стресів та управління ними.
12. ПСИХОЕМОЦІЙНІ СТРЕСИ І ЗДОРОВ'Я

Переглядів: 4259