Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Природа стресів та управління ними.

Конфлікт як процес. Методи розв’язання конфлікту.

Конфлікт можна розглядати як в широкому, так і в вузькому розумінні. В вузькому розумінні – це безпосереднє зіткнення сторін. В широкому – це процес, який складається з декількох етапів.

І етап.Виникнення конфліктної ситуації, тобто такої ситуації, коли інтереси людей стають різними. Така ситуація може виникнути за ініціативою сторін, а може бути передана у „спадок”. Елементами конфліктної ситуації є:

- об’єкт суперечки (часто він буває неділимий взагалі або його не можна поділити по справедливості);

- учасники конфлікту (особи, що претендують на володіння об’єктом).

ІІ етап.Криза та розрив відносин.

В залежності від сили .................... розрив відносин може бути: конструктивний; деструктивний, тобто коли опоненти втрачають контроль, їх необхідно тільки роз’єднати.

ІІІ етап. Завершення конфлікту внаслідок його розв’язання.

Є п’ять основних способів розв’язання міжособистих конфліктів:

- ухилення (людина ухиляється від конфлікту);

- згладжування (гасіння бажань конфліктуючих);

- примус (ліквідовується силою влади);

- компроміс (поєднання поглядів);

- розв’язання проблеми (ліквідація об’єкту конфлікту).

Існує декілька способів розв’язання структурних конфліктів:

- роз’яснення вимог до роботи;

- використання координаційних та інтеграційних механізмів (удосконалення розподілу повноважень, посилення зв’язків між ієрархією управління, залучення комога більше працівників до прийняття управлінських рішень);

- визначення загальноорганізаційних цінностей з метою досягнення мети організації;

- використання гнучкої та конкретної системи винагород, націленої на загальноорганізаційні результати (цінності).

В залежності від ефективності управління конфліктними ситуаціями, можуть виникати як позитивні, так і негативні наслідки в діяльності організації.

Позитивні (функціональні):

- удосконалення прийняття управлінських рішень;

- вироблення схильності до співпраці;

- поліпшення взаємин між працівниками;

- поява додаткових ідей, нових альтернатив в розвитку організації тощо.

Негативні (не функціональні):

- погіршення морально-психологічного клімату в колективі;

- послаблене співробітництво в майбутньому;

- пошук „ворогів”;

- непродуктивна конкуренція;

- падіння продуктивності праці;

- плинність кадрів тощо.

Стрес – це нервове перенапруження людини, яке спричиняється великими або малими обсягами робіт, необхідністю співіснування один з одним, конфліктами, безцільністю ситуації, відсутністю важливої та цінової справи.

Фактори, що зумовлюють стрес, можна поділити на дві групи: організаційні, персональні.

Організаційні:

- нецінова робота;

- недовантаження або перевантаження роботою;

- конфлікт ролей;

- невизначеність ролі;

- організаційні зміни.

Зміни – це зміна організаційної структури, продукції, технології, повноважень, стратегії розвитку.

Організаційні зміни викликають невизначеність ситуації, відчуття можливих особистих втрат, а звідси – стрес людини та опір нововведенням в організації.

Персональні стреси пов’язані з особистими проблемами людини: необхідність співіснування один з одним, шлюб, смерть близьких, погані стосунки з рідними, зміна місця проживання, порушення звичок людини.

Стреси можуть формуватись під впливом як позитивних, так і негативних видів почуття, а також через байдужість. Стресовий стан організму викликає виникнення суперечок та непорозумінь в колективі, настання передчасної втоми та виснаження.

Звісно, кожній людині необхідно самостійно вміти розбиратись у своїх почуттях і вміти ними управляти. Однак, будь-який досвідчений менеджер повинен розуміти причини виникнення стресових ситуацій у людей та вміти їх попереджувати.

Для управління стресами менеджеру необхідно вміти:

- вивчати особливості характеру підлеглих, діапазон їх знань, ставлення до праці;

- розподіляти обов’язки серед підлеглих відповідно до їх нахилів і здібностей;

- надавати працівникам якомога більше інформації про майбутню роботу;

- визначати чіткі зони повноважень;

- приймати управлінські рішення із залучення підлеглих;

- удосконалювати комунікації;

- сприяти підвищенню кваліфікації та здібностей підлеглих;

- застосовувати стиль керівництва відповідно до ситуації (іноді покарання, а коли працівник заслуговує – винагороду).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Природа та види конфліктів в організації.	\|	Сутність та функції кадрового менеджменту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.