• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Боротьба зі стрессми

Зміст, форми ,методи , принципи та критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді.

План:

1. Формування здорового способу життя , як системоутворювальний проект.

2. Форми і методи процесу формування позитивної мотивації.

3. Базові принципи формування позитивної мотивації.

4. «Здоровий спосіб життя» як сценарій життєдіяльності людини.

5. Критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя .

Формування здорового способу життя є за своєю сутністю системоутворювальним проектом, який спрямований на

· діагностику,

· корекцію функціонального,

· психофізіологічного та

· духовноморального стану людини.

Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього потрібні знання основних положень фізіології, психології людини, соціології, інших суміжних дисциплін, що в сукупності дозволять реалізувати необхідні технології, які зберігають, зміцнюють, здоров'я, формують свідоме ставлення до власного здоров'я і проявляються у відповідних позитивних учинках і діях.

Указане свідчить про доцільність формування таких знань про:

• фізичне здоров'я:

організм людини як біологічна система; органи й системи життєзабезпечення, їх функції і здоровий стан; фізіологічна діяльність, біохімічні процеси і здоров'я; гігієна тіла; гігієнічні нормативи; рух і здоров'я; генетичне здоров'я; репродуктивне здоров'я; статеве виховання; профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом, СНІДу; культура харчування; фізична гармонія тіла;

• психічне здоров'я

(психологічний комфорт): індивід, особистість, індивідуальність; психіка людини; індивідуальнопологічні особливості людини; емоції, почуття, воля, свідомість; сфера пізнання; самосвідомість, самооцінка, саморегуляція, самоактуалізація, самовиховання; основні психічні процеси, їх вплив на здоров'я; мотивація поведінки й ціннісні орієнтації; психологія спілкування; стрес, психотравма; девіантна поведінка; попередження шкідливих звичок; психологічна самодопомога; резерви психічних можливостей людини: вплив засобів масової інформації та мистецтва на психічне здоров'я людини;

• духовне здоров'я:

здоров'я в системі загальнолюдських цінностей; духовність людини як основа здоров'я; духовні вчення про здоров'я; ідеал здорової людини; духовні цінності й засоби розвитку духовності; здоров'я в системі життєвих цінностей народу; традиції культури здоров'я українського народу; національні

особливості формування здоров'я; календарні народні свята й здоров'я;

• соціальне здоров'я

(соціальний добробут): людина як елемент соціуму; наслідки ант ропоцентричного ставлення до навколишнього середовища; етика родинних зв'язків; соціальні потреби та інтереси; мотивація поведінки; соціальне забезпечення життєво важливих потреб; соціальна адаптація; ергономічні аспекти формування здоров'я; асоціальна поведінка; популя­ційне здоров'я; здоров'я нації; держава, право і здоров'я, права та обов'язки громадянина у ставленні до власного здоров'я та здоров'я оточення; шкідливий вплив наркогенних речовин на здоров'я; запобігання соматичним і інфекційним захворюванням, хворобам, що передаються статевим шляхом, СНІДу; здоровий спосіб життя; культура здоров'я.

ЛЕКЦІЯ № 5

Тема. Стрес і здоров’я.

План:

1. Поняття стрессу. Механізм впливу на людину .

2. Стадії розвитку стрессу.

3. Характеристика стресу .

Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.

На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники з внутрішнього і навколишнього середовищ. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію — стрес.

Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах.

Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі.

Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярної є теорія стресу, запропонована Г.Селье. У рамках цієї теорії механізм виникнення стресу порозумівається в такий спосіб.

Усі біологічні організми мають життєво важливий уроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Сильні зовнішні подразники можуть порушити рівновагу. Організм реагує на це захисно-пристосувальною реакцією підвищеного порушення. За допомогою порушення організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу.

Якщо подразник не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Однак можливості організму не безмежні і при сильному стресовому впливі швидко виснажуються, що може привести до захворювання і навіть смерті людини.

Екстремальні ситуації впливають на людину по кілька разів на день, і в принципі стреси потрібні людині, тому що вони підвищують тонус. Однак якщо вони досягають визначеного критичного рівня, то діють не тільки на шкоду організмові, але і вашій активності.

Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо).

Під впливом стресу в організмі відбувається розпад білків, зменшується кількість вітамінів А, Е, С. Людина, що переживає стрес, виглядає змарнілою, старшою за свій біологічний вік. В організмі відбувається «окислювальний стрес». Саме тому лікарі радять вживати антиоксидантні полівітамінні комплекси.

Дієтологи стверджують, що люди, які снідають регулярно, більш стійкі до стресів.

Ви чекаєте на неприємну розмову? Повільно розсмокчіть банан.

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії:

1. Стадія тривоги.

Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.

ЛЕКЦІЯ № 6

План:

1. Основні стратегії боротьби зі стрессами.

2. Позитивні та негативі наслідки стратегій.

4. Подолання стрессу.

Перша стратегія – це конфронтація, чи протистояння ситуації: Агресивна установка людини по відношенню до важких життєвих обставин, коли такі ситуації сприймаються ним як ворожа сила, яку треба перемогти і / або знищити. Така стратегія хороша, коли ситуація персоніфікована: є в реальності конкретний загрозливий об'єкт, який, будучи нейтралізований, припинить своє шкідливе вплив. Тоді все в порядку: енергія протистояння спрямована чітко і адресно, що забезпечує максимум ефекту.

Проте ж є підводні камені: саме внаслідок застосування цієї стратегії людина нерідко і сам переступив закон, діючи за принципом «око за око». Другий підводний камінь даної стратегії в тому, що якщо загроза не персоніфікована, то застосування подібної стратегії виливається у всім нам добре знайому і задовго до мене описану боротьбу з вітряними млинами. Який сенс загрожувати небу кулаком при насувається ураган, а тим більше - услід йому?

Друга стратегія -дистанціювання від проблеми або жвідкладання її вирішення. Людина намагається подивитися на проблему мовби з-за скла, і це здорово допомагає, наприклад, у ситуації спілкування з так званим«Психологічним вампіром». Бо якщо його не сприймати як реальний об'єкт і не реагувати гостро, ми позбавляємо його тим самим енергетичного підживлення і зводимо нанівець його зусилля - тобто виграємо бій. Однак якщо таку стратегію застосовувати неграмотно, наприклад - обрати її в якості реакції у разі виявлення важкого захворювання у себе або ж у близьких, то справа може закінчитися дуже погано.

Третій варіант реакції -стратегія самоконтролю, Тобто прагнення регулювати свої почуття і дії. Це також палиця з двома кінцями: як правило, вона дуже дієва і чудово виручає при форс-мажорів на зразок стихійних лих і техногенних катастроф і нападів терористів (в таких умовах найбільші шанси на виживання має той, у кого ясна голова і тверезі думки), а також у сварках за умови рівності сторін за силою. Однак набагато менш ефективна в ситуації, коли супротивник блефує і його слід просто налякати демонстрацією сили. Тут совладаніе з гнівом принесе швидше за шкоду, ніж користь: противник може перейти в наступ, прийнявши таку поведінку за слабкість суперника. Крім того, надмірне «зарегулювання» своїх емоцій призводить до виникнення перенапруги і провокує психосоматичні захворювання.

Четверта стратегія -пошук соціальної підтримки, Звернення по допомогу до інших людей. Це буває дуже потрібно і дієво в ситуації гострого горя, оскільки наодинці з нещастям може залишатися далеко не кожен. Однак терапія соціумом - штука дуже потужна і виправдана лише тоді, коли сталося дійсно щось надзвичайне. А от якщо ця стратегія використовується часто-густо, якщо самостійно ніякої вантаж людина переносити не бажає - це свідчить про його невміння вирішувати проблеми і про деяку інфантильність.

ЛЕКЦІЯ № 7

Читайте також:

1. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
2. Антифеодальна боротьба українського народу
3. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
4. Боротьба з кризою
5. Боротьба з ожеледдю
6. Боротьба з пожежами
7. Боротьба з пожежами.
8. Боротьба з половецькими ханами.
9. Боротьба з проявами національної самосвідомості
10. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
11. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
12. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни

Переглядів: 824