Дезактивація овочів, фруктів, грибів та ягід

Та тваринного походження, рибної продукції

Дезактивація продовольчої сировини і продуктів рослинного

Дезактивацію продукції рослинництва і тваринництва можливо проводити як безпосередньо в початкових продуктах, так і застосуванням технологічної і кулінарної обробки.

Кожний вид продукції на будь-якому етапі технологічної і кулінарної обробки являє собою багатофазну фізико-хімічну систему, яка характеризується нерівномірним розподілом РН між фазами. При цьому здебільшого можна спрямовано впливати на характер розподілу РН у цій системі, змінюючи параметри її стану або вводячи додаткові компоненти та етапи обробки.

Основна частина експериментального досвіду зниження вмісту РН в продукції присвячена питанням зміни вмісту таких РН, як йод-131, стронцій-90 та цезій-137.

На ефективність дезактивації впливають:

- густина забруднення місцевості, де була забруднена рослинна або тваринна продукція;

- глибини проникнення РН, що пов’язана із особливостями ботанічної будови овочів і фруктів (гладка або шорстка поверхня) та вологості повітря;

- тривалості контакту продукції із РН;

- особливості самого продукту (рідина або сипкий продукт).

Продукція, яка зберігається в тарі, дезактивується тільки після дезактивації власно тари, яка здатна утримувати до 80-100% радіоактивних забруднень. Тару дезактивують шляхом протирання, щітками, вологими тампонами, відсмоктуванням радіоактивного пилу пилососами, промивання струменем води (скляна тара) та іншими засобами.

Овочі, фрукти, картоплю і ягоди спочатку необхідно ретельно промити теплою проточною водою, перед тим видаливши пошкоджені та забруднене листя. Потім зрізають поверхневий шар на05-2 см, особливо старанно над тими поверхнями, які мають нерівності та тріщини. Так, вміст радіоактивних стронцію та цезію у картопля і буряку можна знизити на 30-40% за рахунок очищення шкірки.

Вміст стронцію можна знизити, відварюючи овочі: в солоній воді – на 50%, у прісній – на 30%.

Якщо будь-які ягоди вимочити протягом 2-3 годин у розчині лимонної кислоти, вони частково звільняються від РН. Так, для суниць готується розчин у воді лимонної кислоти із розрахунку одна столова ложка на 3 л води. В ньому суниці втрачають 50% радіонуклідів. Для інших ягід ефект є схожим.

Доцільний спосіб термічної обробки харчової сировини за умов підвищеного забруднення РН – це варіння. При цьому РН переходять у відвар, який зливають. Кухонна сіль у харчових продуктах підвищує перехід РН у відвар на 45% (проти 76% без кухонної солі). Картоплю необхідно відварювати після попереднього очищення.

Особливе значення має технологічний режим виробництва плодових та овочевих консервів. При нормальній технологічній переробці основних фруктів і овочів вміст стронцію в готовому продукті зменшується майже в 6 разів порівняно із сировиною, тобто коефіцієнт дезактивації К_д = 6. Вміст РН зменшується при консервуванні молодого гороху – у 35 разів, моркви – в 1,3, томатів – у 1,5, персиків – у 2 рази.

Гриби рекомендується вимочувати в чистій воді протягом 3 годин, що дає зниження до 80% радіоактивності за рахунок цезію (вміст стронцію знижується незначно. Відварювання грибів знижує вміст цезію на 90%, а вміст стронцію – знов незначно.

Щодо накопичення цезію гриби розподіляють на 4 групи:

– слабонакопичуючі (опеньок літній і опеньок осінній);

– середньонакопичуючі (білий гриб, підберезник та лисички);

– сильнонакопичуючі (рядовка зелена, сироїжка);

– поглиначі радіоактивного цезію (польський гриб, маслюк звичайних , маслюк зернистий).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технічні засоби дезактивації	\|	Дезактивація рибної продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.