ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

7.1 Загальні положення. Полімерні матеріали поділяються на термопластичні і термореактивні. Перші при нагріванні плавляться, а при охолодженні — твердіють. І хоч це не супроводжується реакціями і при повторному нагріванні вони повертаються у пластичний стан, їх фізико-механічні властивості погіршуються.

Термореактивні матеріали під дією тепла спочатку пом'якшуються і частково плавляться, а потім в результаті хімічних реакцій переходять у неплавкий (твердий і нерозчинний) стан (процес незворотний).

У ремонтному виробництві полімерні матеріали в основному застосовують для зарівнювання тріщин, пробоїн, раковин, вм'ятин, усунення інших дефектів на поверхні деталі, приклеювання фрикційних накладок і склеювання деталей, відновлення зношеного шару деталей, фіксації циліндричних і різьбових з'єднань, відновлення нерухомих з'єднань підшипників кочення, герметизації та ущільнення з'єднань спряжених деталей, виготовлення полімерних ремонтних деталей.

Відновлення деталей за допомогою полімерних матеріалів передбачає: підготовку поверхні деталі для нанесення полімерного матеріалу (механічну, хімічну, теплову); виготовлення композицій на основі полімерних смол (хімічну і теплову обробку полімерних матеріалів); нанесення полімерного матеріалу на відновлювану поверхню; затвердіння (полімеризацію); механічну обробку відновленої деталі.

7.2 Приклеювання фрикційних матеріалів виконують за допомогою клеїв ВС-10Т і ВС-350, які являють собою розчин синтетичних фенолформальдегідних смол в органічних розчинниках. У темному закупореному посуді вони можуть зберігатися до 6 місяців.

7.3 Зарівнювання тріщин і пробоїн. Найпоширеніші композиції на основі епоксидних смол. Їх рецептурний склад вибирають залежно від матеріалу ї деталі, що ремонтуються. Після введення в епоксидну композицію затвердника строк її придатності при кімнатній температурі не перевищує 30 хв.

Затвердіння відбувається при температурі 20—100 °С: без тиску і при кімнатній температурі — 72 год., при температурі 40 °С — 48, при 60 °С — 24, при 100 °С — 3 год. Пробоїни зароблюють внапусток або врівень (рис. 1).

Рисунок 1- Зароблювання пробоїн у деталях епоксидною композицією:

а — внапусток; б— врівень (деталі тонкостінні); в — накладанням металевої накладки на гвинтах; 1 — металева накладка; 2 — епоксидна композиція; З — тканинна накладка; 4 — підтримуюча металева пластина; 5 — дріт; 6 — штифт.

7.4 Зароблювання тріщин клеєзварювальним способом. розроблений спосіб спрямовано на зарівнювання тріщин у чавунних базисних деталях. Він полягає у використанні двох технологічних методів з'єднання деталей: контактного точкового зварювання і склеювання. Поверхню деталі зачищають механічним способом та знежирюють. Кінці тріщини засвердлюють для запобігання її подальшому поширенню. Виготовляють стальну накладку із листової сталі. На підготовлену поверхню деталі наносять клейову композицію, поверхню стальної накладки знежирюють і встановлюють на клейову основу, а потім приварюють контактним точковим способом, який забезпечує формування з'єднання з границею міцності на розтяг 169—178 МПа. Зварювальний шов роблять не суцільний, а точками, які містяться одна від одної на однаковій відстані (рис. 2). Нагрівання відновленої поверхні, яке супроводжує точкове зварювання, поліпшує полімеризацію композиції, яка завершується через 5—6 год.

Рисунок 2 - Схема зароблювання тріщин клеєзварювальним способом:

1 — зварювальні кліщі; 2 — зварювальна точка; 3 — тріщина; 4 — стальна накладка; 5 — клейовий прошарок; 6 — чавунна корпусна деталь

7.5 Анаеробні клеї - це однокомпонентні матеріали, які твердіють при кімнатній температурі за умови відсутності контакту з киснем. Рідкий компонент затвердіння залишається неактивним до тих пір, поки він знаходиться у контакті з атмосферним киснем. Якщо клей позбавлений доступу атмосферного кисню, наприклад, при з'єднанні деталей, відбувається швидке затвердіння - особливо при одночасному контакті з металом. Це затвердіння може бути представлене таким чином: при припиненні надходження атмосферного кисню формуються вільні радикали під дією іонів металу (Cu, Fe), ці вільні радикали сприяють початку процесу полімеризації (див. мал. 3).

Капілярний ефект дозволяє проникати анаеробним клеям навіть в дуже маленькі зазори. Затверділа склеювальна речовина "уклинюється" в шорсткі поверхні деталей. Процес полімеризації також стимулюється контактом клеїв з металевими поверхнями, виступаючими як каталізатор. Оскільки пасивні матеріали мають нульовий або мінімальний каталітичний ефект, то для прискорення і досягнення остаточної полімеризації потрібні активатори. У таких випадках на одну або обидві склеювані поверхні заздалегідь наноситься рідкий активатор, а потім - склеювальна речовина. Наперед змішувати компоненти неактивного клею і активатора не можна.

Анаеробні клеї володіють наступними властивостями: дуже висока міцність, хороша термостійкість (від -50°C до +250 °C),· швидке затвердіння, легкість нанесення автоматичним дозатором, оскільки вони однокомпонентні, не потрібна фінішна обробка частин; допустима шорсткість поверхні 8 - 40 мкм (Ra), одночасний ефект герметизації і високої хімостійкості, хороша вібростійкість, хороша стійкість до динамічних навантажень

Рисунок 3 - Полімеризація клеїв при анаеробній реакції

При постійній дії кисню клей залишається в рідкому стані (1). При попаданні клеїв в зазор припиняється надходження кисню (2), пероксиди перетворюються у вільних радикали, вступаючи в реакцію з іонами металу. Вільні радикали стимулюють формування полімерних ланцюжків (3). Затверділий стан (4) є твердою структурою із зшитими полімерними ланцюжками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Короткі вказівки З техніКИ безпеки	\|	Застосовуються для склеювання різних матеріалів: металу, стекла, багатошарового скла, кераміки, пластмаси.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.