Лікування злоякісних пухлин слинних залоз

Злоякісні пухлини слинних залоз

Злоякісні пухлини: - мукоепідермоїдна аденокарцинома

Аденолімфома.

Пухлини слинних залоз

В 90% випадків пухлини виникають в привушних слинних залозах. Частіше виявляють в слинних залозахдоброякісні пухлини:

- поліморфна аденома (змішана пухлина)

- аденома,

- аденокарцинома,

- аденокістозна карцинома – циліндрома

- плоскоклітинний рак.

Поліморфна аденома . Серед доброякісних пухлин слинних залоз 50% припадає на змішані пухлини. Вони мають форму вузла із незміненою над ним шкірою, рухомого разом з привушною залозою, під час операції виділяється з тонкостінною капсулою.

Аденома. Має однорідну будову у вигляді вузла з гладкою поверхнею, трапляється рідко.

Аденолімфома. Зустрічається у чоловіків похилого віку, локалізуєтьсяя. на відміну від інших доброякісних пухлин, в товщі привушної залози.

Діагностика грунтується на тому, що видно ззовні і при пальпації вузол в привушній залозі, природу якого необхідно підтвердити проведенням пінкційної біопсії. Іноді виникає потреба у проведенні сіалографії та рентгенографії кісток лицевого черепа.

Лікування доброякісних пухлин хірургічне – резекція частини залози з прилеглою до неї пухлиною але в площині збережених віток лицевого нерва.

мають спільні симптоми , такі як прогресуючий ріст, наростаючий біль з парезом віток лицевого нерва та парезом мімічної мускулатури.

Класифікація за системою ТNM подібна до всіх пухлин щелепно-лицевої локалізації (губи) , відмінність тільки полягає в характеристиці Т3 пухлинного процесу – вузол від 4 до 6 см і Т4 – вузол більший 6 см.

залежить від стадії ; при 1-11 – комбіноване з доопераційною променевою терапією (50-60 Гр) , перервою і операцією паротідектомією без збереження цілості лицевого нерва. Операція типу Крайля проводиться при ураженні лімфатичних вузлів 2-го і 3-го етапів метастазування.

Поширення пухлини на кістки лицевого черепа , за умов відсутності віддалених метастазів може бути типу радикального , якщо розширеній комбінованій операції буде передувати хіміопроменеве лікування, яке забезпечило регресію пухлини більше як на 50%.

Заключення.

Пухлини щелепнолицевої ділянки відносяться до візуальних форм раку.

Тому вирішення проблеми зниження смертності при них залежить від стану ранньої діагностики. Вірогідність вилікувати хворого на рак цих локалізацій при Т1 пухлинах досягає 95%, а при більшому поширенні пухлинного процесу така можливість є тільки у кожного третього або четвертого хворого. Складність лікування поширених форм раку цієї локалізації визначається особливістю анатомічної будови і функції, які сприяють швидкому поширенню ракових клітин навіть в початкових стадіях хвороби. Постійна інформація населення про необхідність негайного звернення при появі на обличчі, губі або слизовій рота будь яких утворів(вузол, виразка), а також проведення направленої діагностики лікарями, які виявили ці утвори при зверненні (частіше до стоматолога) це реальний шлях до вирішення проблем раку органів щелепнолицевої локалізації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рак слизової оболонки дна порожнини рота	\|	Класифікація пухлин щитовидної залози

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.