Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
Критеріями ефективності лікарської терапії при лікуванні хронічних гастритів та дуоденітів є:ліквідація клінічних симптомів;досягнення ендоскопічної ремісії;ерадикація H.pylori;профілактика ускладнень.
Критеріями ефективності лікарської терапії при лікуванні пептичної виразки шлунку та 12-типалої кишки є:досягнення стійкої клініко-ендоскопічної ремісії;повне знищення H.pylori. Враховують динаміку больового синдрому (зняття чи послаблення болю) й інших симптомів – тошнота, печія, болючість при пальпації живота
Ефективність лікування при виразковій хворобі контролюють ендоскопічним чи рентгенологічним методом через 2 тижнів, а при необхідності і через 4 тижні від початку лікування. Терміни контрольної езофагальної фіброгастродуоденоскопії при виразковій хворобі щлунка – через 4 і 8 тижнів.
Для контролю успішності проведеного лікування, окрім оцінки клінічного та ендоскопічного поліпшення, застосовується уреазний тест з біопсійними фрагментами з дослідженням 2-3 біоптатів з антрального відділу шлунка і 2-3 біоптів з тіла шлунка і гістологічне дослідження препаратів слизової оболонки шлунка.
Критерії ефективності лікарської терапії при лікуванні хронічного панкреатиту є: ліквідація клінічних проявів зниження активності запального процесу;поліпшення загального стану;позитивна динаміка результатів лабораторно-інструментальних методів дослідження.
Критеріями ефективності лікарської терапії при лікуванні дисбактеріозу кишечника є:зникнення симптомів основного захворювання або зменшення їх інтенсивності; нормалізація випорожнень;усунення больового синдрому та метеоризму;нормалізація кишкової флори.
Критеріями безпечності фармакотерапії при лікуванні патології ШКТ є: контроль за виникненням побічних ефектів і їх профілактика, указаних у розділі 6.10.