• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правова сутність “дворянської республіки” в Речі Посполитій.

Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.

Наприкінці 12 ст. в степах Центральної Азії створено монголо-татарську державу, яка внаслідок багаторічних війн та походів перетворилася на могутню імперію „Золоту орду”. Восени 1240 р. вони завоювали Галицько-Волинську землю. Орда привнесла на Русь горе, кров та руйнування.Феодальна роздробленість та навали монголо-татар у 13 ст. призвели до занепаду Києва і переміщення укр. державності до Галицько-Волинського князівства, формою правління якого була феодальна монархія з сильною олігархічною верхівкою в особі боярства.Галицько-Волинський князь Данило отримав від татар підтвердження на князівство але одночасно став васалом Орди, взявши обов’язок сплачувати данину і надавати у розпорядження орди своє військо. Він намагався проводити політику економічної розбудови князівства та звільнення Русі від іга, прийняв королівську корону від Папи Римського для хрестового походу проти монголо-татар, але це не вдалося реалізувати.Державній устрій цього часу мав риси устрою Давньоруської держави з певними особливостями щодо функцій та повноважень державних органів. Так державне управління здійснювали Великий князь, боярська рада, князівські з’їзди, урядовці на центральному та місцевому рівні, водночас відмічалася значна роль бояр, з огляду на постійну необхідність військової та фінансової підтримки багатьох заходів (особливо військового характеру). Князь мав вищу законодавчу, адміністративну, судову, виконавчу владу, але вона не була абсолютна. Без згоди бояр не проводили жодну політичну акцію, вони фактично обмежували владу князя, а у часи занепаду навіть очолювали державу.Дії наступників Данила призвели до втрата політичної незалежності Галицько-Волинського князівства у першій полов. 14 ст., що пов’язане з 1. вассальною залежністю від ханів Золотої Орди та 2. суперечками між Великим князем і боярством. Цю ситуацію використали сусіди (Литва, Польща, Угорщина та Молдова), які захопили укр. землі.

Велике значення у формуванні державної системи Речі Посполитої мали “Артикули” Генріха Валуа 1573 р. Ними проголошувалася дворянська республіка на чолі з королем. Короля обов’язково обирали. Він відмовлявся від принципу успадкування влади і був зобов’язаний вирішувати найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики лише з урахуванням думки сенату, а кожні два роки — скликати сейм. Відповідно до “Артикулів” у разі порушення королем прав і привілеїв шляхти вона мала право відмовитися від покори королю. Слід зазначити, що ефективність роботи сейму різко понизилася в середині XVII ст. після того, як була запроваджена практика прийняття рішень виключно консенсусом. Будь-який учасник міг скористатися правом “liberum veto” і заблокувати будь-яку постанову.
Центральне управління республікою здійснювали король і ряд посадових осіб. Так, маршалок коронний (або великий) відав королівським двором, канцлер — королівською канцелярією, коронний підскарбій — скарбницею Корони, коронний гетьман — військом Корони.

Місцеве управління у Речі Посполитій зосереджувалося в руках воєвод, каштелянів, старост та інших громадських та земських службових осіб. До низових органів місцевого управління належали волосні і сільські органи. Справами волості займався королівський волосний староста. На селі всі питання вирішував сільський сход (збори), якому був підпорядкований сільський староста і сільський писар. На землях, які знаходилися у приватному володінні, систему місцевого управління визначав власник. Система управління в містах в цей період не змінилася. Більшість міст придбала магдебурзьке право.

Читайте також:

1. АКЦІОНЕРНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВ
2. Англо-американська правова система
3. Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності
4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
5. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
7. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
8. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
9. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
10. Бюджет як економічна і правова категорія
11. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
12. Бюджетні установи: сутність та класифікація.

Переглядів: 880