Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Слово як об’єкт морфемного та словотворчого аналізу

Слово як об’єкт морфемного аналізу. Поняття про морфеміку сучасної української літературної мови. Поняття про морфему та види морфем

План

1. Слово як об’єкт морфемного та словотворчого аналізу.

2. Поняття про морфеміку сучасної української літературної мови.

3. Морфема як мінімальна значуща частина в структурі слова. Види морфем.

 

 

Слово — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження.

Слово — це послідовність морфем, об'єднаних за граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності.

Зазвичай слово складається із основної морфеми — кореня, та афіксів: префіксів, суфіксів та закінчень. Слова сполучаються між собою, формуючи інші елементи мови — фрази та речення.

Всі слова певної мови складають її лексику.

 

Слово є значеннєвою одиницею мови, яка формується на основі іншого слова за участю значеннєвих одиниць нижчого рівня (коренів, суфіксів, префіксів, флексій) і існує або як постійна єдність звуків (завтра), або як система словоформ: слово бандурист становить систему чотирнадцяти словоформ (бандуриста, бандуристові і т. ін.).

Кожна словоформа, будучи "представником" слова, виявляється в мовленнєвому потоці як лінійна одиниця; слово ж — як узагальнююча, нелінійна одиниця мови, цілісна система словоформ (парадигма). Тому словоформа як лінійна одиниця складається з морфів, а слово як узагальнююча, нелінійна одиниця — з морфем.

Морфемний аналіз — це поділ слова на морфеми безвідносно до того, в який спосіб і за допомогою яких словотворчих засобів виникло аналізоване слово: найпередовіший, засекречувати, бадьоро, приспати. При морфемному розборі у змінюваних словах виділяють основу й закінчення. В основі виділяють наявні морфеми: корінь, суфікс, префікс; з'ясовують морфонологічні зміни на стику морфем. У незмінюваних словах визначають морфемний склад і походження (прислівник), у службових словах — особливості будови і похідність (прийменник — простий, складний чи складений; первинний чи похідний, від прислівника чи іменника; сполучник — простий чи складений). Морфемний аналіз виявляє будову слова на синхронному зрізі. Для з'ясування первісного значення слова і його структури використовують етимологічний розбір на основі етимологічного словника.

Словотвірний аналіз — це встановлення способу словотворення аналізованого слова, тобто визначення твірної основи та словотворчих афіксів: атомний — атом + н, розпорошений —розпорошити + єн, пізно — пізній + о. Повний словотвірний аналіз передбачає виділення і первісної основи цілого ряду слів: лісівництво, лісівник, лісовий, ліс.

Етимологічний аналіз передбачає встановлення походження слова, його первісної структури: красний від краса, мило від мити, синиця від синій.

 


Читайте також:

  1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  2. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
  3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
  4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
  5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  6. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
  7. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  8. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
  9. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  10. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  11. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
  12. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад




Переглядів: 2363

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні зміни в морфемній структурі слова | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.