• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Напрямки виховної роботи

Напрямки виховної роботи – це види виховання, що визначені відповідно до форм суспільної свідомості та особливостей діяльності військовослужбовців.

Головними напрямками виховної роботи є такі види виховання:

- державно-патріотичне;

- військове;

- правове;

- моральне;

- естетичне;

- фізичне;

- економічне;

- релігійне;

- екологічне.

Державно-патріотичне виховання займає особливе місце у сукупності духовних цінностей та загальнолюдських моральних якостей.

Процес розбудови суверенної, демократичної, правової держави потребує заходів щодо розвитку духовності громадян, виховання поваги до історичної спадщини Українського народу, впровадження у суспільну свідомість загальнолюдських моральних цінностей, виховання оптимізму, формування здорового способу життя. Все це обумовило розроблення “Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства”, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України 15 вересня 1999 р.

Програма спрямована на:

- покращення патріотичного виховання громадян України;

- формування розвиненої, високоосвіченої, соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення та самореалізації;

- координацію діяльності органів виконавчої влади усіх рівнів, громадських і релігійних організацій, навчальних і культурно-просвітницьких закладів з патріотичного виховання, розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя;

- реалізацію конституційних положень про найвищі соціальні цінності людини – її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку.

Керуючись загальновизнаним положенням про те, що буття людини визначає її свідомість, багато хто пропонує підвищити до відповідного рівня матеріальне забезпечення представників збройних формувань і тим вирішити всі проблеми. Проте світовий досвід переконує, що навіть у країнах, де військові отримують дуже високу винагороду за свою діяльність, проблеми їх свідомості постійно знаходяться у центрі уваги держави.

Мета державно-патріотичного виховання – прищеплення підростаючому поколінню національної свідомості і самосвідомості, формування характеру, світогляду та ідеалів, основаних на традиціях української культури, духовності, кращих досягненнях інших народів.

Основними завданнями державно-патріотичного виховання є:

- розвиток природних здібностей особи, створення умов для довголіття людини, зміцнення здоров’я нації;

- виховання підростаючого покоління у дусі пізнання, збереження і розвитку матеріальної і духовної культури рідного народу;

- формування інтелектуально розвиненої, духовно багатої, цілісної особистості;

- виховання національної свідомості і самосвідомості, історичної пам’яті, гуманістичних ідеалів єдності представників усіх національностей незалежної України;

- досягнення гармонії особистих, громадських, індивідуальних і загальнонаціональних потреб та інтересів;

- виховання у молоді готовності захищати Батьківщину, зберігати соборність українських земель, зміцнювати єдність нації, всього суспільства.

Державно-патріотичне виховання ґрунтується на таких фундаментальних принципах: народність, гуманізм, демократизм, зв’язок з життям та трудовою діяльністю рідного народу, поєднання педагогічного керівництва з самодіяльністю молоді, гармонізація особистих і громадських, індивідуальних і загальнодержавних потреб та інтересів.

Для успішного впровадження державно-патріотичного виховання в життя необхідно створити відповідну матеріальну базу, забезпечити психолого-педагогічні умови формування цілісної особистості, забезпечити офіцерів-виховників науково-методичною літературою з проблем патріотичного виховання, проводити діагностику здібностей військовослужбовців, створити систему психологічної служби.

Військове виховання – формує високі моральні якості військово-службовців, такі як вірність військовому обов’язку, бойовим традиціям, дисциплінованість, мужність, стійкість.

Бойова підготовка є складником військового виховання. Вона дозволяє накопичувати досвід поведінки та дій за надзвичайних обставин. Різноманітні види діяльності воїнів суттєво впливають на розвиток їхніх морально-бойових якостей за умови систематичного оцінювання дій підлеглих командирами.

Як засіб військового виховання використовують політичну, художню та військову літературу, телебачення та радіо.

Важливе місце у військовому вихованні також займає пропаганда вимог статутів. Для цього застосовують лекції, бесіди, доповіді, вечори.

Отже, військове (професійне) виховання – специфічний вид трудового виховання в умовах військової служби. Його мета – формування військово-професійних навичок та умінь, розвиток та удосконалення якостей, необхідних для виконання службово-бойових завдань.

Правове виховання формує у військовослужбовців правову свідомість громадян демократичної держави. Його метою є вивчення та роз’яснення чинного законодавства, інших правових актів, виховання у особового складу поваги до законів, переконання у необхідності їх свідомого виконання.

Змістом правового виховання є:

- вивчення та роз’яснення особовому складу Конституції та законів України, інших юридичних актів з військових питань;

- роз’яснення військовослужбовцям правових відносин громадянина та держави;

- виховання у військовослужбовців нетерпимості до будь-яких порушень законів, статутів, принципового відношення до осіб, які їх припускають;

- вивчення та роз’яснення вимог міжнародних правових документів, які регламентують питання війни та миру.

У повсякденній діяльності важливим складником правового виховання є дисциплінарна практика.

Правове виховання буде успішним за умов його тісного зв’язку з життям, комплексного використання різних форм і засобів виховання, активної участі у цьому процесі командирів та активу підрозділів.

Моральне виховання формує у військовослужбовців внутрішніх військ високі моральні принципи, активну життєву позицію, почуття відповідальності за виконання своїх обов’язків, додержання гуманістичних норм взаємовідносин у суспільстві та колективі.

Для цього використовують такі форми виховної роботи: вечори зустрічей, конференції, перегляд телепередач, читання літератури, лекції, бесіди, доповіді.

Моральне виховання:

- формує глибоке усвідомлення своїх обов’язків перед народом;

- виховує високі моральні принципи захисника України, готовність до самопожертви за її інтереси, глибоку повагу до військової служби;

- виховує у воїнів гуманістичні принципи життя в колективі, нетерпимість до негативних явищ;

- затверджує у повсякденному житті військовослужбовців норми моралі, повагу до командирів, начальників;

- формує у військовослужбовців культуру поведінки.

Естетичне виховання спрямоване на формування у військовослужбовців естетичних поглядів, ставлення до навколишньої дійсності, до життя та військової служби.

Основними завданнями естетичного виховання є такі:

- прищеплення воїнам відчуття прекрасного;

- навчання критичному сприйняттю і оцінюванню мистецтва, розумінню добра і зла;

- виховання художніх задатків, прагнення створювати прекрасне та боротися з усім бридким.

Особливість естетичного виховання в тому, що воно може здійснюватись через вплив на воїнів естетичних якостей навколишнього середовища, літератури та мистецтва.

Під естетичним впливом навколишнього середовища розуміють таку організацію життя та діяльності, яка позитивно діє на особистість. Якщо військовослужбовець звик дотримуватися в підрозділі чистоти та порядку, правильно експлуатувати та обслуговувати техніку та майно, у нього формуються відповідні естетичні якості.

Об’єктивними факторами естетичного виховання є такі:

- навколишнє середовище;

- соціальна дійсність;

- штучне середовище мешкання.

Важливим фактором естетичного виховання є художня робота. Вона передбачає організацію концертів, відвідування спектаклів, виступи професійних артистів, показ кінофільмів.

Естетичне виховання передбачає:

- пропаганду досягнень і цінностей української та світової культури;

- роз’яснення ролі культури в житті держави і суспільства, виховання у воїнів розуміння всіх видів мистецтва;

- активне залучення військовослужбовців через культурно-освітні та історичні заклади до цінностей культури, історії;

- створення умов для активної участі військовослужбовців та членів їх сімей у самодіяльній художній творчості;

- естетичне оформлення казарм, територій військових містечок.

Фізичне виховання. Його метою є зміцнення здоров’я військовослужбовців, розвинення у них сили, витривалості, спритності, швидкості, здатності діяти в умовах значних навантажень.

Основними формами фізичного виховання є такі:

- фізична підготовка;

- фізична освіта;

- фізичні тренування у процесі бойової підготовки;

- фізична зарядка;

- спортивно-масова робота.

Ефективність фізичного виховання залежить від рівня свідомості воїнів та розуміння необхідності систематичного фізичного самовдосконалення.

Фізичне виховання передбачає :

- розвинення та вдосконалення фізичних якостей для виконання службово-бойових завдань;

- виховання у воїнів переконання в необхідності постійного самовдосконалення, всебічну пропаганду здорового способу життя;

- організацію спортивно-масової роботи в частинах та підрозділах, серед членів сімей військовослужбовців.

З метою пропаганди фізкультури та спорту широко застосовують виставки, плакати, заклики, фотогазети на спортивні теми, літературу. Організовують секції з різних видів спорту, обладнують містечка та місця для занять спортом.

Економічне виховання спрямоване на формування у військовослужбовців бережливості, господарської кмітливості, економічної культури.

З метою економічного виховання можуть використовувати такі форми виховної роботи: вечори запитань та відповідей, бесіди, лекції, перегляд кінофільмів, зустрічі з фахівцями-економістами.

Економічне виховання передбачає:

- ознайомлення військовослужбовців із сучасним станом економіки України, основними положеннями законів та інших юридичних актів;

- контроль за дотриманням військовослужбовцями вимог до економічної роботи у підрозділі, частині;

- виховання нетерпимості до будь-яких випадків навмисного псування майна та обладнання.

Релігійне виховання. Його мета – формування у військово-службовців поваги до релігії, розуміння її суті як однієї зі сфер духовного життя людей.

Релігійне виховання передбачає :

- роз’яснення військовослужбовцям історії релігії, її місця в духовному житті суспільства, особливостей сучасної релігійної структури України, змісту та направленості існуючих релігійних течій;

- роз’яснення зв’язку релігії та культури, змісту релігійних свят, обрядів, доведення правил поведінки в релігійних закладах;

- створення умов для вивчення релігійної літератури військовослужбовцями, які цього бажають, відвідування ними релігійних закладів;

- всебічне сприяння та надання допомоги у відновленні релігійних споруд.

Формами релігійного виховання можуть бути: вечори запитань та відповідей, бесіди, лекції, відвідування релігійних закладів, розповсюдження літератури і т. ін.

Релігійне виховання впливає на свідомість людини та розкриває її кращі духовні якості та цінності.

Екологічне виховання формує у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Воно передбачає вивчення законів взаємодії природи і суспільства та усвідомлення тісного зв’язку між діяльністю людини і оточуючим середовищем.

Екологічне виховання:

- виховує у військовослужбовців любов до рідної землі, природи, бережливе ставлення до її багатств;

- роз’яснює вимоги законодавчих актів з цього питання;

- роз’яснює військовослужбовцям особливості дотримання заходів екологічної безпеки при виконанні службово-бойових завдань;

- інформує особовий склад про екологічну обстановку в державі, районі дислокації частини, заходи уряду, органів місцевої влади щодо екологічної безпеки.

Таким чином, можна зробити висновок, що організація виховної роботи вимагає від командирів та їх заступників з виховної роботи знання та впровадження у практику виховної діяльності всіх її напрямків, які визначають зміст виховних заходів з особовим складом.

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
9. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
10. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
11. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
12. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Переглядів: 685