Методика проведення ігрових заходів з особовим складом

Гра – найпростіший і доступний спосіб відпочинку. Вона заспокоює і знімає внутрішнє напруження, дає вихід надлишку сил та емоцій.

Гра – це вправа, яка надає задоволення, зближує людей, дозволяє краще розуміти їх. Не можна використовувати її лише як спосіб розваги, забуваючи про виховний вплив, заради зовнішнього ефекту порушувати фабулу гри. На жаль, не всі пам’ятають про це. Інколи організовують ігри, які ставлять учасників у безглузде, часом образливе становище, що принижує людську гідність. Безтактність, спроби викликати сміх примітивними засобами є, як правило, наслідками слабкої професійної підготовки організатора. Як і до будь-якої справи, до проведення ігор треба ставитися з усією відповідальністю, безконтрольність тут неприпустима.

Для гри обов’язкова наявність суперника. У ній завжди хтось виграє, досягає своєї мети (приз), а хтось програє. Інколи буває нічия. Гра неможлива без ведучого, який має бути добре підготовленим. Умовою успіху є ретельно розроблений сценарій, попереднє прогнозування усіх можливих ситуацій, підбір спеціальних питань. Головне – бути зібраним і уважним.

Ігрові змагання– це гра, учасники якої намагаються перевершити один одного в умінні та майстерності, виявити, хто краще та швидше виконає завдання, досягне найбільш вагомих результатів (очки, голи, секунди, сантиметри). При цьому учасники весь час взаємно інформовані, бачать результати інших і можуть співставляти з ними свої показники. Саме це збуджує і посилює активність. Змагання має починатися одночасно і проходити паралельно. Наприклад, двоє накидують кільця на стовпчики. Воно може бути і послідовним, коли завдання виконують по черзі усі, хто змагається. Потім результати порівнюють і визначають переможця.

Змагання буває парним, груповим і командним. Часто воно має форму естафети – парного змагання, що багаторазово повторюється, потім його результати підсумовують у командному заліку.

Наведемо найбільш популярні змагання.

“М’яч у колі”. Взвод стає у коло з інтервалом один крок між військовослужбовцями. У центрі кола – ведучий. Гравці передають м’яч один одному, не даючи можливості торкнутися до нього ведучому. Ним стає той, після чийого кидка м’яча торкнеться (або його перехопить) ведучий.

“Геть із кола”. Гравці стають в середині намальованого кола, тримаючи руки за спиною. Після команди “Починай!” кожен намагається виштовхнути товариша за лінію кола, а самому залишитися в ньому. Виштовхувати дозволяється лише плечима.

“Діставання предмета”. Двоє беруть один одного за руку. На відстані 2 м від кожного знаходиться предмет (палка, тенісний м’яч і т. ін.). Після сигналу треба дістати предмет, перетягуючи партнера.

“Вибий м’яч”. Двоє стають з палками в руці один навпроти одного на відстані 2–2,5 м. Перед кожним лежить м’яч. Потрібно вибити м’яч з-під ніг противника.

“Стінка на стінку”. Взвод шикується у дві шеренги обличчям один до одного. Ті, що стоять в одній шерензі, зчіплюються руками за спину. За сигналом керівника шеренги зближуються і, упираючись плечима, намагаються відтіснити протилежну шеренгу на визначену відстань. Гру можна проводити у положенні спинами один до одного.

“Побудова квадрата”. Взвод поділяють на 4 команди, які шикуються в одну шеренгу, по боках чотирикутника обличчям до середини, при цьому фланги шеренг торкаються. Керівник у центрі повертається в будь-якій бік. Після закінчення повороту команди повинні швидко перешикуватися так, як вони стояли у вихідному положенні. Після кожного шикування керівник називає команду, яка швидше зайняла необхідне положення. Перебігати через квадрат забороняється.

“Боротьба за м’яч”. Дві команди розташовуються довільно на майданчику. На початку гри м’яч кидають у центр. Команда, яка заволоділа м’ячем, перекидає його поміж своїми гравцями. Інша команда намагається перехопити м’яча. Перемагає та команда, яка володіла м’ячем більш тривалий час.

“День і ніч”. Взвод шикується у дві шеренги спинами один до одного або лежачи ногами один до одного. Одна шеренга – “день”, інша – “ніч”. За сигналом керівника “день” (“ніч”) учасники названої шеренги повинні зловити учасників іншої шеренги, які тікають за бокову лінію зали.

“Перетягування канату”. Взвод поділяють на дві команди, які шикуються обличчями один до одного біля каната з позначкою на середині. Потім гравці беруться за канат і за сигналом керівника намагаються перетягнути протилежну команду за визначену лінію. На землі або підлозі намічають три лінії на відстані 2 м одна від одної. Канат кладуть так, щоб позначка на ньому збігалася з середньою лінією.

“Із кола в коло”. На землі малюють коло діаметром 6–8 м. Взвод поділяють на дві команди: одна розташовується в середині кола, інша – поза його межами. За сигналом гравці однієї команди намагаються затягти в коло учасників іншої команди і навпаки. Гра відбувається у вигляді коротких сутичок. Учасники, яких затягнули в коло або витягнули з нього, вибувають із гри. Перетягувати можна за руки, пояс.

“Бій вершників”. Створюють дві команди, у яких гравців поділяють на перші та другі номери. Перші номери сідають на плечі других. За командою керівника гравці рухаються назустріч один одному і у боротьбі намагаються стягнути на землю учасників іншої команди. Гра повторюється після того, як гравці поміняються ролями. Форми одягу команд повинні відрізнятися.

“Чехарда”. Взвод шикується у дві шеренги. Відстань між гравцями 2 кроки. Одна шеренга виходить на 4–5 кроки вперед і займає положення випаду, спираючись руками вище коліна. За командою “Вперед” учасники другої шеренги розбігаються і, спираючись на спину товариша, перестрибують через нього (ноги в розкидку), а потім займають положення випаду.

“Стрибай вправо”. Взвод стає в коло обличчям у середину. В центрі – ведучий з мотузкою в руках, до якої прив’язаний мішечок з піском. Ведучий крутить мотузку на висоті 20–30 см під ногами гравців, які стрибають через неї. Той, ноги котрого торкнеться мотузка, стає ведучим.

“Хто швидше”. Взвод шикується в колону по три (по чотири) з інтервалом в 2 кроки. За командою “Вперед” учасники естафети, які стоять на чолі своїх відділень, біжать до визначеного місця на відстань 40–50 м, повертаються назад і стають на лівій фланг свого відділення. Потім біжать наступні. Виграє відділення, яке раніше за інших закінчило біг.

“Перенесення вантажів”. Взвод шикується в колону по три (по чотири) з інтервалом 5–6 кроків. Біля ніг кожного напрямного лежить вантаж (ящик з піском, камінь і т. ін.). За сигналом перші беруть вантаж і біжать вперед до визначеного місця (10–15 м), потім повертаються, передають вантаж наступному у відділенні і стають позаду замикаючого і т. д. Виграє відділення, яке закінчило біг раніше за інших. Естафету проводять декілька разів з перенесенням вантажу над головою, на плечі, перед собою на руках і т. ін.

“Естафета вершників”. Взвод шикується в колону по два (у кожній колоні повинна бути парна кількість гравців). По команді перші в колонах беруть других на спину і біжать до визначеного місця (15–20 м), міняються ролями, повертаються назад до своїх команд. Потім біг починають наступні пари і т. д. Виграє команда, яка раніше закінчила біг.

“Дзига”. Взвод шикується в колону по три (по чотири) з інтервалом між відділеннями 5–6 кроків. Кожний напрямний у відділеннях тримає в руках гімнастичну палицю. По сигналу вони біжать до визначеного місця (15–20 м), ставлять палицю вертикально на землю, кладуть кисті рук на верхній її кінець і нахиляються так, щоб торкнутися їх лобом, роблять 2–4 оберти навколо палиці, потім біжать назад і передають її наступним і т. д. Виграє команда, яка раніше закінчила біг. Кількість обертів навколо палиці треба збільшувати поступово. Для додержання правил гри біля місця обертання ставлять командирів, які оголошують кількість обертів.

“Естафета з перешкодами”. Взвод шикується в колону по три (по чотири) з інтервалом між відділеннями 2–3 кроки. За сигналом напрямні кожного відділення біжать вперед (15–20 м ) і повертаються, долаючи на шляху різні перешкоди. Добігши до своїх відділень, торкаються долоні наступних гравців, після чого ті починають біг і т. д. Перемагає відділення, яке першим закінчило біг. Перешкодами можуть бути ями, спортивні снаряди (кінь, козел, перекладина), паркан, колода і т. ін.

“Естафета з передаванням м’яча”. Взвод шикується в колону по два, утворюючи однакові команди. Напрямні тримають в руках м’ячі. За сигналом вони передають м’яча назад другому гравцю, другий – третьому і т. д. Замикаючий, отримавши м’яча, стає в голову колони і починає передавати його назад і т. д. Естафета закінчується, коли напрямний знову займе своє місце і підніме руку. За цим сигналом визначають команду, яка перемогла. Передавати м’яч можливо різними способами: зверху через голову, збоку, знизу під ногами у граючих і т. ін.

“Естафета з пролізанням”. Взвод шикується в колону по три (по чотири) з інтервалом між відділеннями 5–6 кроків. У відділеннях гравці стоять широко розставивши ноги. За сигналом останній гравець нахиляється і швидко пролазить під ногами, за ним пролазить наступний і т. д. Всі учасники після пролізання стають спереду свого відділення. Виграє відділення, яке швидше за всіх вишикувалось у вихідному положенні.

При проведенні свят у програму можна включити такі забави-жарти.

“Катання м’яча”. Усі гравці в шерензі тримають у руках гімнастичні палиці, перед ногами у кожного з них лежить м’яч. За сигналом треба палицею докотити м’яча до умовної лінії (20–25 м) і таким же чином повернутися назад. Той, хто прибіг першим, виграв.

“Біг удвох”. Виконується двома способами. Перший – двоє стають спинами, захоплюють один одного ліктями і пересуваються до позначки і назад боком. Другий – двоє обнімають один одного за спину, ноги внизу зав’язані ременем. Права нога зв’язана з лівою ногою партнера. Перед початком бігу гравцям треба дати випробувати такий спосіб пересування.

“Пересування стрибками”. Ноги внизу зав’язують ременем або між ступнями затискують м’яч. За командою треба дістатися до умовної лінії.

“Збивання м’яча”. На підлогу кладуть м’яч. Гравець із зав’язаними очима тримає в руках палицю. Завдання – відійти від м’яча на 7–10 кроків, знову підійти до нього і ударом палиці збити.

Отже, ігрові заходи займають значне місце у дозвіллі військовослужбовців та формуванні у них якостей, необхідних для успішного виконання СБЗ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАТВЕРДЖУЮ	\|	Основні категорії і поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.