Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського

Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.р.).

Державне управління доби Гетьманату П. Скоропадського.

Українська держава гетьмана Скоропадського базувалась на переплетінні монархічних, республіканських і диктаторських засад. Таке поєднання повинно було сприяти підвищенню рівня керованості державою, що відповідало інтересам суспільства. Для реалізації політичної програми Павло Скоропадський насамперед реформував механізм держави. Він зазначав, що спочатку і —не думав про відновлення в Україні гетьманства, а тільки про дуже коротку

диктатуру, на час поки вдасться сформувати більш помірковану владу. Декларована Скоропадським ідея сильної влади заради політичних і соціальних реформ утілилась у затверджених ним же 29 квітня 1918 р. —Законах про тимчасовий державний устрій України“. Уся державна влада була сконцентрована в органах державного

управління. Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу й судову не застосовувалася Специфічною рисою моделі державного управління Української держави було домінування гетьмана над іншими державними організаціями. У першому розділі —Про гетьманську владу“ —Законів про тимчасовий державний устрій України“ закріплені виключні повноваження гетьмана на: верховне

управління всією Українською Державою; ствердження законів, їх санкціонування, без якого жоден акт не мав сили; призначення голови уряду; затвердження за поданням голови Ради Міністрів членів її кабінету; скасування кабінету міністрів у повному його складі; призначення на посади і звільнення інших урядовців у разі, коли для останніх законом не встановлено іншого порядку; вище керівництво міжнародними зносинами Української Держави; право вважатися верховним воєводою української армії і флоту; оголошення окремих районів на військовому, осадному або виключному становищі; помилування засуджених, пом‘якшення кари або повне прощення злочинних дій із звільненням від кримінального переслідування і суду; складення казенних взимок; дарування милості в особливих випадках, коли цим не порушуються нічиї охоронювані законом інтереси і громадянські права

Основи шлюбно-сімейного права були започатковані декретами РНК УРСР у 1919р.»про цивільний шлюб та про введення книг актів громадянського стану» і «про розлучення».законним визнавався тільки громадянський шлюб(зареєстрований).церковний шлюб не мав правових наслідків.скасовувались обмеження такі як різниця у віросповідуванні,обов’язковість дозволу батьків.проголошувалась свобода розлучень : шлюб розривався на прохання хоча б однієї з сторін. Умови громадянської вйни не дозволили ввести кодекс у дію.

За період своєї діяльності гетьманом Скоропадським було видано такі закони:

· «Грамота до всього українського народу» де гетьман підкреслив нездатність Центральної Ради до державної праці, а також заявив, що для забезпечення порядку та спокою він бере необмежену владу над Україною, розпускає Центральну Раду та її місцеві органи й установи, земельні комітети, скасовує все її законодавство, повертає правову силу всім формам власності, що існували до Центральної Ради. Гетьман також обіцяв проведення в майбутньому виборів до українського законодавчого сейму, наділення селян правом викупу землі у поміщиків та інших великих землевласників, відродження торгівлі та відбудову промисловості.Також в ній шлося про скликання Сейму.

- «Грамота до всіх українських громадян» він оголосив про федерацію з майбутньою, небільшовицькою Росією.

- 25 травня 1918 року приймається “Положення про Малу Раду Міністрів”. Вона формувалася із заступників міністрів. Її компетенцією було розглядати організаційні питання, законодавчі та виконавчі пропозиції окремих міністерств, які не потребують взаємної згоди.

- Головним нормативним актом гетьманської доби слід вважати “Закон про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 року. Цей нормативний акт має конституційне значення. Ним визначалася форма правління, система органів влади й управління Української держави.

- 8 липня 1918 року було затверджено Закон про заснування Державного Сенату, який перебирав на себе функції найвищої в судових і адміністративних справах державної інстанції..

- В цивільному законодавстві простежувалася тенденція захисту права приватної власності.

- “Закон про громадянство Української держави” від 2 липня 1918 року визначав поняття громадянства, права й обов’язки громадян Української держави, умови набуття громадянства тощо.

- Законодавство в галузі кримінального права мало карну спрямованість.

- Ухвалений 31 січня 1918 року закон Центральної Ради про встановлення норми землеволодіння в 25 десятин і конфіскацію великих землеволодінь було скасовано “Грамотою” гетьмана від 29 квітня.

77. Розвиток трудового законодавства в Радянській Україні з 1917 р. до кінця 30-х р.р. XX ст.

У трудовому законодавстві також відбувалися зміни. Так, поширювалася на Україну дія прийнятого 10 грудня 1918 року РСФРР Кодексу законів про працю. В цьому документі вміщувалися норми, що закріплювали загальний обов’язок працювати та право на працю, регулювалися питання оплати праці, дисципліни праці, право на відпочинок та матеріальне забезпечення. Для залучення до праці широко використовувалася трудова повинність, трудова мобілізація. У зв’язку з тим, що проводилася мілітаризація ряду галузей промисловості, на підприємствах відповідно встановлювалися режими, близькі до режимів військових установ. Характерно, що з’явилося поняття трудового дезертирства; до порушників дисципліни застосовувалися заходи примусу.

15 листопада 1922 року було введено в дію Кодекс законів про працю УСРР. Він складався з 17 розділів, які поділялися на 192 статті. Норми кодексу поширювалися на всіх осіб, що працювали за наймом. Наймання і надання робочої сили проводилося виключно на основі добровільної згоди працівника. Так, тривалість робочого дня становила вісім годин, а для тих осіб, що працювали під землею, а також для осіб розумової та конторської праці — шість годин. Безперервний щотижневий відпочинок мав становити не менше 42 годин. За кодексом колективний і трудовий договори були основними правовими формами залучення до праці. Встановлювалося, що при укладанні колективних трудових угод профспілки мали право виступати перед різними інстанціями від імені найманих працівників з питань праці і побуту. Розмір оплати за працю не міг бути меншим обов’язкового мінімуму оплати, що встановлювалася для даної категорії праці державою. Тривалість нормативного робочого дня за кодексом становила 8 годин. Пільги — 6 годин — встановлювалися для неповнолітніх, для осіб, що працювали під землею, а також для осіб розумової і конторської праці.

78. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у повоєнні роки (1945-1950 р.р.).

У зв’язку з переходом до мирного життя у 1945 р., початком десталінізації у 1953 р. суттєвих змін зазнало трудове законодавство.Скасовувалися трудові мобілізації і відновлювалася система трудових договорів з громадянами терміном не менше від 2 років та угоди між адміністрацією підприємства і комітетом профспілки.Ліквідовано кримінальну відповідальність за прогули та самовільне залишення робочого місця, усунуто понаднормові і позаурочні роботи.Відновилися відпустки, грошові компенсації за невикористані відпустки, санаторне та профілактичне лікування.З 1957 р. робітник дістав право з власної ініціативи залишити роботу. Попередивши за два тижні адміністрацію.Було скорочено робочий день і робочий тиждень, відновлено вихідні і світкові дні, посилено охорону праці підлітків та жінок.З 1956 року почали виплачувати пенсії по старості. Інвалідності.Пенсійний вік встановлювався для чоловіків з 60 років для жінок з 55 років при загальному стажі не менше 20 років.

79. Юридичне закріплення приєднання Західної України до СРСР – УРСР.

1 листопада 1918 року Українська Національна Рада видала відозви “До населення міста Львова” та “Український народе”, в яких зазначалося, що на українських землях Австро-Угорської монархії утворилася українська держава. Найвищою владою проголошувалася Українська Національна Рада.
На засіданні Української Національної Ради 9 листопада 1918 року було визначено назву Української держави — Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). До її складу входили: Східна Галичина, Північна Буковина (невдовзі була захоплена Румунією) та українські повіти Закарпаття (відійшло спочатку до Угорщини, а з квітня 1919 року — до Чехословаччини). Таким чином, ЗУНР фактично охоплювала тільки територію Східної Галичини.

 


Читайте також:

  1. Боротьба проти гетьманату
  2. Боротьба українського народу проти німецько-австрійської окупації та гетьманату.
  3. Внутрішня і зовнішня політика укр. держави П. Скоропадського.
  4. Гетьманат П. Скоропадського: здобутки та прорахунки
  5. ГЕТЬМАНАТ П.СКОРОПАДСЬКОГО
  6. Гетьманат Павла Скоропадського
  7. Гетьманат Павла Скоропадського.
  8. Гетьманство Павла Скоропадського
  9. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського
  10. Законотворчість УНР і діяльність судів доби Директорії.
  11. Ліквідація гетьманату.І.Виговський.Переяславський и Чуднівський договори.




Переглядів: 2005

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Права і свободи громадян за Конституцією УРСР 1978 р. | Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. по 1935 рр.).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.