• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої

Лекція 12, 13. Звалювання дерев механізованим інструментом

Продуктивність спеціалізованих і багатоопераційних машин під час звалювання дерев

Продуктивність звалювальних машин визначають за формулою (1)

П _зм = (T-t _пз) · c₁ c _η q _c, (1)

t _n

де Т – тривалість зміни (с); t – час на спилювання одного дерева (с); с₁ – коефіцієнт використання робочого часу (с = 0,8; 0,9); c_η – коефіцієнт, який враховує циклічні витрати часу на підготовлення робочого місця, зіштовхування дерева і переміщення його від одного дерева до другого (c_η = 0,4-0,5); q_c – середній об’єм стовбура, м³.

Час спилювання

t _n = d _c, (2)

V_s

де d _c – діаметр дерева в площині спилювання; V_s – швидкість насування пиляльного апарата.

Швидкість насування отримують з використанням формули для визначення зусилля різання під час пиляння при Р = Р _р

V_s= Р _р v _c, (3)

kbe

Р _р – розрахункове зусилля опору різання, Н; v – швидкість пиляльного ланцюга, м/с; b – ширина пропилу, мм; e – висота пропилу, мм; k – питомий опір різанню під час пиляння, Н/мм².

Розрахункове зусилля Р _р визначають за формулою (4)

P _p = N η , (4)

(l + μ) v

де N – потужність привода різального механізму, Вт; η – ККД передачі від приводу до пиляльного ланцюга; μ – коефіцієнт тертя пиляльного ланцюга об шину.

Продуктивність звалювально-пакетуючих машин (5)

П _зм = (T-t _пз) · c₁ c _η q_n, (5)

t _n

де t _n – час формування пачки об’ємом q_n, с; q_n – об’єм пачки, яка формується машиною з однієї стоянки, м³.

q_n = 10 ^{– 4} a R (R – r) A_e , (6)

де R і r – найбільший і найменший виліт стріли машини, м; a – коефіцієнт, який враховує умови роботи машини: якщо машина освоює смугу лісу, розміщену по одну сторону від неї, a = 1; по обидві сторони – a = 2; A_e – середній експлуатаційний запас лісу на 1 га, м³.

Цикл звалювально-пакетувальної машини

t _η = t ₀ q_n t_пв, (7)

q_c

де t ₀ – час захоплювання, спилювання і вкладання одного дерева в пачку залежно від типу машини, середнього об’єму стовбура і умов роботи (t ₀ = 25-30 с); t _пв – час переміщення машини від однієї стоянки до другої і встановлення її в робоче положення

t_пв = c_y R –r, (8)

v_л

де c_y – коефіцієнт, який враховує можливе видовження шляху переміщення машини в реальних умовах лісосіки і витрати часу на встановлення машини (c_y = 1,2-1,4); v_л – швидкість переміщення машини по лісосіці.

План лекції

1. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої.

2. Прийоми механізованого звалювання дерев бензиновими моторними пилками.

3. Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках.

4. Продуктивність бензинових моторних пилок під час звалювання дерев.

Бензинові моторні пилки широко застосовують для звалювання дерев, очищення дерев від гілля, підготовчих робіт. Основна перевага таких пилок – це повна незалежність від джерела енергії. Недоліком вважається вібрація, шум, загазованість в процесі роботи. Бензинові моторні пилки складніші за конструкцією і менш довговічні, ніж електричні, а також вимагають більш складного ремонту та догляду.

В Україні серійно виготовляють бензинову моторну пилку „МОТОР-СІЧ-270”. Широкого застосування набули бензинові моторні ланцюгові пилки виробництва Росії: МП-5 „Урал-Електрон”, „Тайга-214 Електрон”, М-228 і „Крона-202”.

Західноєвропейські та американські бензинові моторні пилки характеризуються низьким розташуванням держаків. Вони оснащені карбюраторами з підкачувальними насосами, що дозволяє використовувати їх для звалювання дерев, зрізування з них гілок та кряжування стовбурів. Фірми випускають надлегкі пилки (масою до 5 кг), легкі пилки (масою до 10 кг), пилки середньої ваги (до 14 кг) та важкі пилки – понад 14 кг з набором пиляльних шин довжиною від 0,3 м до 1,5 м. Як привід використовують одноциліндрові двотактні карбюраторні двигуни потужністю 1,5-8 кВт, з частотою обертання вала до 9000 об/хв та робочим об’ємом циліндра 50-160 см³.

Випуском бензинових моторних пилок займаються такі провідні закордонні фірми: „Хускварна” і „Партнер” – Швеція; „Штіль”, „Андреас”, „Клайпмоторен” – Німеччина; „Хоумляйт”, „Орликс”, „Мак-Калоч”, „Мак-Тул” – США; „Канадіен” – Канада; „Куорицу” – Японія.

Щорічне придбання заготівельниками деревинної сировини Польщі становить 30-50 тис. бензинових моторних пилок різних марок та моделей за таким співвідношенням: Хускварна – 55%; Штіль – 29%; Олео-Мак – 8%. Подібним співвідношенням характеризуються ринки Чехії, Словаччини, Болгарії, Румунії та Угорщини.

Нові універсальні бензопили фірми „Хускварна” характеризуються вузьким та зручним корпусом, зниженим рівнем вібрації та шуму. Вони виконані зі стійкого до важкого навантаження матеріалу, а також паливно економічні.

Рис.17. Бензинова моторна ланцюгова пилка „МОТОР СІЧ-270”:

1 - пиляльний ланцюг; 2 - шина; З - механізм натягування пиляльного ланцюга; 4 - гальмо пиляльного ланцюга; 5 - кришка права; 6 – регулювальні гвинти подачі палива;

7 - регулювальний гвинт швидкості неробочого ходу; 8- задній захист руки; 9 - ручка задня; 10 - гайка; 11 - держак передній; 12 - держак-упор (захист руки); 13 - упор зубчастий

Рис.18. Бензинова моторна ланцюгова пилка МП-5 „Урал-2 Електрон” зі звалювальним гідравлічним клином КГМ-1А: 1 - рама; 2 - редуктор; 3 - привід гідроклина; 4 - пиляльна шина; 5 - пиляльний ланцюг; 6 - гідроклин КГМ-1А; 7 – двигун

Рис. 19. Бензинова моторна ланцюгова пилка „Тайга-214 Електрон”
1 - держаки керування, 2 - стартер; 3 - двигун; 4 - пиляльна шина; 5 - пиляльний ланцюг

Читайте також:

1. Cпрямляючі пристрої
2. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
3. Багатокаскадні передавальні пристрої - 30 хв.
4. Вантажні пристрої
5. Вентиляційні пристрої в підземних виробках
6. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем
7. Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
8. Види передавальних пристроїв РЛС РТВ та їх параметри
9. Визначення необхідного технологічного обладнання та пристроїв для виконання технологічних операцій і розробка вимог, яким повинний відповідати кожен тип оснастки
10. Виконавчі пристрої. Регулюючі органи. Виконавчі механізми. Гідравлічні виконавчі механізми.
11. Вимірювання параметрів електротехнічних пристроїв.

Переглядів: 1664