• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимірювання параметрів електротехнічних пристроїв.

Основними параметрами електротехнічних пристроїв із зосередженими параметрами є активний опір, індуктивність і ємність. Вимірювання цих параметрів має самостійне значення. Крім того, часто вихідними величинами вимірювальних перетворювачів таких неелектричних величин, як температура, вологість, тиск, прискорення, також є опір, індуктивність і ємність.

У реальних електротехнічних та радіотехнічних пристроях відбуваються складні перетворення енергії, тому ці пристрої характеризуються всіма параметрами: електричним опором, індуктивністю, ємністю.

Рис. 3.19 Електричне коло з ввімкненим опором, конденсатором та котушкою.

Для теоретичних досліджень доцільно користуватись ідеальними елементами, тобто такими абстрактними пристроями, які мають тільки один параметр. Такими ідеальними елементами є резистивний елемент, індуктивний елемент і ємнісний елемент, для якого важливою властивістю є електрична ємність.

Для дослідження складних електромагнітних процесів у реальних електротехнічних і радіотехнічних пристроях користуються схемами заміщення цих пристроїв. Схема заміщення реального пристрою як елемента електричного кола – це така сукупність ідеальних елементів (резистивного, індуктивного, ємнісного), яка адекватно відображає електромагнітні процеси у реальному пристрої. Якщо реальний пристрій як елемент електричного кола замінити його схемою заміщення, то струми і напруги у колі не зміняться. Схеми заміщення реальних пристроїв дають можливість краще зрозуміти і дослідити складні електромагнітні процеси у цих пристроях.

Вимірювання електричного опору широко застосовується: в електротехніці для визначення параметрів електротехнічних пристроїв і машин, радіоелектронній промисловості у процесі виготовлення і випробування інтегральних мікросхем; експериментальній фізиці.

Для вимірювання опору використовуються різні засоби вимірювання: електромеханічні, електронні та цифрові амперметри з попереднім перетворенням опору в напругу, струм, часовий інтервал та інші фізичні величини; одинарні або подвійні мости. Широко застосовуються також опосередковані методи вимірювання.

Вимірювання опорів за допомогою магнітоелектричного вимірювального механізму здійснюється з попереднім вимірювальним перетворенням опору або в струм або в напругу.

У першому випадку вихідна величина І_х вимірювального перетворювача з вхідною величиною R_х знаходиться у такій залежності (за законом Ома):

де R_A – опір магнітоелектричного амперметра.

У другому випадку – залежність між вихідною величиною U_x і вхідною R_х описується формулою:

де R_дод – опір додаткового резистора,R_V – опір магнітоелектричного вольтметра.

Аналіз цих формул показує, що залежність між R_х та І_х , а також між R_х та U_x нелінійна, тому шкала цих приладів, проградуйованих в одиницях опору, нерівномірна. Крім того, точність вимірювання опору залежить від стабільності електрорушійної сили джерела і від стабільності опорів R_A, R_дод, R_V.

Для усунення впливу нестабільності електрорушійної сили на результат вимірювання застосовують логометричний магнітоелектричний механізм, у якому, на відміну від звичайного магнітоелектричного механізму, момент протидії створюється не пружним елементом, а за допомогою додаткової рамки, яка жорстко скріплена з основною рамкою і створює момент протидії. Моменти, створені рамками, протилежно спрямовані, тому рівновага настає за умови рівності моментів. Кут відхилення рухомої частини залежить від співвідношення струмів у рамках. Якщо послідовно одній обмотці увімкнути відомий опір R_х, то кут відхилення рухомої частини залежить від співвідношення опорів:

Читайте також:

1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
3. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
4. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
5. Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
6. Визначення оптимальних параметрів системи.
7. Визначення основних параметрів газгольдера
8. Визначення основних параметрів грошових потоків.
9. Визначення основних параметрів складів
10. Визначення параметрів і показників для вимірювання кожного процесу та націлення їх на величини
11. Визначення параметрів, що підлягають оцінюванню.
12. Визначення та контроль метереологічних параметрів

Переглядів: 1564