Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Визначення основних параметрів складів

При проектуванні або виборі типових проектів складу необхідно визначити його основні параметри: місткість, потрібну площу, довжину, ширину, висоту, розміри навантажувально-розвантажувальних фронтів.

Параметри складу визначають виходячи з об'єму вантажопереробки складу і режиму роботи вантажного двору.

Режим роботи вантажного двору може бути детермінованим (достовірним) або випадковим (недетермінованим).

При детермінованому режимі вагони, автомобілі і інші транспортні засоби поступають під вантажні операції приблизно через однакові інтервали часу; кількість вагонів в подачі і час виконання вантажних операцій практично не відхиляються від середнього значення.

При випадковому характері роботи час надходження і кількість транспортних засобів в подачі іноді значно відхиляються від середнього значення. В цьому випадку для розрахунку використовують методи теорії масового обслуговування.

Розглянемо методику розрахунку параметрів складу при детермінованому режимі роботи.

Виходячи з річного об'єму вантажопереробки Qр визначають середньодобовий:

 

 

де — коефіцієнт нерівномірності прибуття або відправлення вантажів, який представляє відношення максимального добового об'єму вантажопереробки до середньодобового; для орієнтовних підрахунків може прийматися від 1,1 до 1,4: більше значення для сільськогосподарських вантажів, менше для промислової сировини і продукції.

Місткість складу (у тоннах), тобто кількість вантажів, розміщуваних в ньому:

,

де — тривалість зберігання вантажу на складі, діб (табл. 1);

— коефіцієнт складочності, що враховує перевантаження з одного транспортного засобу в інший (для орієнтовних розрахунків Кск= 0,8).

Потрібну площу складу (м2) можна визначити методами середніх навантажень і елементарних майданчиків.

Метод середніх навантажень звичайно використовують при орієнтовному розрахунку:

 

де — коефіцієнт, що враховує додаткову площу для проходів, проїздів вантажно-вивантажувальних машин і автомобілів, місць для установки вагів, приміщень прийомоздавачів і т. д., величина встановлюється за проектом;

— середнє навантаження на підлогу складу, т/м2.

У тих випадках, коли переважають легковагові вантажі або застосовується стелажне зберігання вантажів, площу складу слід визначати з урахуванням навантажень на 1 м2, встановлених проектом.

Навантаження на підлогу складу (т/м2)

 

де — допустима висота укладання вантажу штабелю, м;

— об'ємна маса вантажу, т/м3.

При штабельному і стелажному зберіганні вантажу для точнішого розрахунку потрібної площі складу застосовується метод елементарних майданчиків. За основу беруться розміри штабелів, стелажів, пакетів і проходи між ними, визначенні умовами штабелювання залежно від вживаних засобів механізації.

Площа елементарного майданчика (м2), який багато разів повторюється в складі, з урахуванням проходів і проїздів:

,

де і — довжина і ширина штабелю, м;

і — ширина подовжнього і поперечного проїздів (проходів), м (0,9—1 м для пішохідного руху, 4 м для навантажувачів, не менше 0,7 м між краном і рухомим складом).

Загальна площа складу:

 

де — число елементарних майданчиків (штабелів, стелажів), рівне відношенню загальної місткості складу до місткості штабелю (стелажу) :

.

Розміри загальної площі надалі уточнюють з урахуванням відповідного планування, розмірів вантажних місць, способів їх укладання і типів навантажувально-розвантажувальних машин і устаткування. На план складу наносять штабель, проходи і проїзди, майданчики для прийому, видачі і сортування вантажів і ін. На головних проїздах повинна бути забезпечена можливість вільного розвороту навантажувачів і інших засобів механізації.

Ширина критих складів, критих і відкритих платформ повинна встановлюватися проектом залежно від кількості і роду вантажу, що переробляється, характеру вироблюваних з ним операцій і вживаних засобів механізації і автоматизації і повинна бути не менше 18 м. У експлуатації є склади шириною 12 і 15 м. Довжина складу визначається залежно від необхідної місткості з урахуванням необхідної довжини вантажно-вивантажувального фронту і числа колій шляхом набору секцій.

Довжина складу з внутрішнім або зовнішнім розташуванням колій повинна бути не більш 300 м. Типові проекти механізованих складів ангарного типу встановлюють довжину 72, 144, 216 і 288 м.

Довжина складу для даного вантажу визначається розподілом площі на ширину складу:

 

Одержану по цьому розрахунку довжину складів слід зіставити з необхідною довжиною навантажувально-розвантажувального фронту з боку під'їзду залізничних колій і з боку під'їзду автомобілів і прийняти великі значення.

 


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. Ocнoвнi визначення здоров'я
  6. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  7. Амортизація основних засобів
  8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  9. Амортизація основних засобів.
  10. Амортизація основних фондів
  11. Амортизація основних фондів
  12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації




Переглядів: 1743

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вантажного господарства | Визначення довжини навантажувально-розвантажувальних фронтів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.