Визначення основних параметрів складів

При проектуванні або виборі типових проектів складу необхідно визначити його основні параметри: місткість, потрібну площу, довжину, ширину, висоту, розміри навантажувально-розвантажувальних фронтів.

Параметри складу визначають виходячи з об'єму вантажопереробки складу і режиму роботи вантажного двору.

Режим роботи вантажного двору може бути детермінованим (достовірним) або випадковим (недетермінованим).

При детермінованому режимі вагони, автомобілі і інші транспортні засоби поступають під вантажні операції приблизно через однакові інтервали часу; кількість вагонів в подачі і час виконання вантажних операцій практично не відхиляються від середнього значення.

При випадковому характері роботи час надходження і кількість транспортних засобів в подачі іноді значно відхиляються від середнього значення. В цьому випадку для розрахунку використовують методи теорії масового обслуговування.

Розглянемо методику розрахунку параметрів складу при детермінованому режимі роботи.

Виходячи з річного об'єму вантажопереробки Q_р визначають середньодобовий:

де — коефіцієнт нерівномірності прибуття або відправлення вантажів, який представляє відношення максимального добового об'єму вантажопереробки до середньодобового; для орієнтовних підрахунків може прийматися від 1,1 до 1,4: більше значення для сільськогосподарських вантажів, менше для промислової сировини і продукції.

Місткість складу (у тоннах), тобто кількість вантажів, розміщуваних в ньому:

де — тривалість зберігання вантажу на складі, діб (табл. 1);

— коефіцієнт складочності, що враховує перевантаження з одного транспортного засобу в інший (для орієнтовних розрахунків К_ск= 0,8).

Потрібну площу складу (м²) можна визначити методами середніх навантажень і елементарних майданчиків.

Метод середніх навантажень звичайно використовують при орієнтовному розрахунку:

де — коефіцієнт, що враховує додаткову площу для проходів, проїздів вантажно-вивантажувальних машин і автомобілів, місць для установки вагів, приміщень прийомоздавачів і т. д., величина встановлюється за проектом;

— середнє навантаження на підлогу складу, т/м².

У тих випадках, коли переважають легковагові вантажі або застосовується стелажне зберігання вантажів, площу складу слід визначати з урахуванням навантажень на 1 м², встановлених проектом.

Навантаження на підлогу складу (т/м²)

де — допустима висота укладання вантажу штабелю, м;

— об'ємна маса вантажу, т/м³.

При штабельному і стелажному зберіганні вантажу для точнішого розрахунку потрібної площі складу застосовується метод елементарних майданчиків. За основу беруться розміри штабелів, стелажів, пакетів і проходи між ними, визначенні умовами штабелювання залежно від вживаних засобів механізації.

Площа елементарного майданчика (м²), який багато разів повторюється в складі, з урахуванням проходів і проїздів:

де і — довжина і ширина штабелю, м;

і — ширина подовжнього і поперечного проїздів (проходів), м (0,9—1 м для пішохідного руху, 4 м для навантажувачів, не менше 0,7 м між краном і рухомим складом).

Загальна площа складу:

де — число елементарних майданчиків (штабелів, стелажів), рівне відношенню загальної місткості складу до місткості штабелю (стелажу) :

Розміри загальної площі надалі уточнюють з урахуванням відповідного планування, розмірів вантажних місць, способів їх укладання і типів навантажувально-розвантажувальних машин і устаткування. На план складу наносять штабель, проходи і проїзди, майданчики для прийому, видачі і сортування вантажів і ін. На головних проїздах повинна бути забезпечена можливість вільного розвороту навантажувачів і інших засобів механізації.

Ширина критих складів, критих і відкритих платформ повинна встановлюватися проектом залежно від кількості і роду вантажу, що переробляється, характеру вироблюваних з ним операцій і вживаних засобів механізації і автоматизації і повинна бути не менше 18 м. У експлуатації є склади шириною 12 і 15 м. Довжина складу визначається залежно від необхідної місткості з урахуванням необхідної довжини вантажно-вивантажувального фронту і числа колій шляхом набору секцій.

Довжина складу з внутрішнім або зовнішнім розташуванням колій повинна бути не більш 300 м. Типові проекти механізованих складів ангарного типу встановлюють довжину 72, 144, 216 і 288 м.

Довжина складу для даного вантажу визначається розподілом площі на ширину складу:

Одержану по цьому розрахунку довжину складів слід зіставити з необхідною довжиною навантажувально-розвантажувального фронту з боку під'їзду залізничних колій і з боку під'їзду автомобілів і прийняти великі значення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вантажного господарства	\|	Визначення довжини навантажувально-розвантажувальних фронтів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.