МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Способи трелювання та їх класифікаціяЛекція 14. Трелювання деревинної сировини Звалювання дерев Продуктивність бензинових моторних пилок під час Основним мірилом продуктивності бензинових моторних пилок при звалюванні лісу є змінна продуктивність, виражена в кубометрах за одиницю часу. Змінна продуктивність залежить від таксаційних показників деревостану, технічних і організаційних факторів та визначається за формулою П зм = T · c1 q ст. , (1) t
де Т – тривалість робочої зміни, с; с1 – коефіцієнт використання пилки за часом при звалюванні лісу; qcт – середній об’єм стовбура, м3; t – час, що витрачається на оброблення одного дерева, с, який включає перехід від одного дерева до другого (t2 = 1,5 с/ м) і час на виконання підпилу дерева. Коефіцієнт використання пилки під час звалювання дерев залежить від середнього об’єму стовбура і організації робіт. При використанні гідроклина під час звалювання лісу потрібно також враховувати витрати часу на його встановлення. За нормативними даними, витрати часу при звалюванні лісу бензиновими моторними пилками з гідроклином на одне дерево становлять 42-100 с.
План лекції 1. Способи трелювання та їх класифікація. 2. Трелювання деревинної сировини тракторами. 3. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці. 4. Продуктивність тракторів на трелюванні деревинної сировини.
Трелювання – це переміщення дерев, стовбурів або сортиментів від місця звалювання до верхнього складу чи відвантажувального пункту. Метою трелювання є збір дерев, стовбурів чи сортиментів із відносно великої площі на спеціально підготовлені відвантажувальні майданчики або верхні склади біля лісовозних доріг. Трелювання – це особлива операція в технологічному процесі лісозаготівлі. На неї припадає 25-30 % трудозатрат з лісосічних робіт і 10-12 % всіх трудозатрат по комплексу лісозаготівельного виробництва. Машини, які застосовують на трелюванні, мають великі тягові зусилля, високу прохідність і характеризуються порівняно незначними швидкостями руху. Існують різні засоби і способи трелювання. Застосування тих чи інших трелювальних засобів обумовлюється, в першу чергу, природними умовами: рельєфом місцевості, несучою здатністю грунтів, запасом деревини на 1 га, середнім об’ємом стовбурів, загальним запасом деревини на лісосіці, наявністю підросту, а також забезпеченістю трелювальними засобами і вартістю трелювання. Сьогодні трактори виконують понад 80 % основного обсягу робіт з трелювання. Канатні установки, рідше гелікоптери, аеростати та гвинтостати застосовують для транспортування деревинної сировини з лісосік, розташованих у важкодоступній гірській місцевості. Але на сьогодні такі способи трелювання (окрім канатних установок) перебувають на стадії наукових досліджень і конструкторських напрацювань. У важкодоступних гірських умовах на трелюванні застосовують лісоспуски, лотки і кінну тягу. Трелювання класифікують за такими ознаками: · За видом вантажу, що переміщається – трелювання дерев, стовбурів, сортиментів. · За способом трелювання – за відземки, за верхівки. · За положенням вантажу, що переміщається відносно землі – волоком, у півнавантаженому, у півпідвішеному, підвішеному і в навантаженому стані. · За конструкцією засобів для формування пачки – за допомогою чокерів, маніпуляторів чи кліщових захоплювачів. Найбільше поширення отримало трелювання дерев і стовбурів у півнавантаженому стані (півволоком), коли один кінець пачки, що трелюється, навантажений на трелювальну машину, а інший волочиться по землі або снігу. Основним способом є трелювання за відземки, оскільки робота усіх лісозаготівельних машин заснована на цьому способі. Сортименти трелюють у невеликих об’ємах – переважно в горах і в регіонах з густою мережею доріг загального призначення, при заготівлі спецсортиментів і при доглядових рубаннях. Трелювання деревинної сировини у повністю навантаженому стані можливе при використанні колісних тракторів з причіпами або потужних тракторів, що переміщають пачки дерев або стовбурів на собі. Усі наявні трелювальні трактори здійснюють безчокерне трелювання дерев чи стовбурів за відземки в півнавантаженому стані. Весь комплекс безчокерного трелювання виконує один робітник – тракторист-оператор. Читайте також:
|
||||||||
|