Складання списку використаної літератури. Форми запису
Список використаної літератури оформляють з нової пронумерованої сторінки із заголовком “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ» написасаного шрифтом 16 (комп’ютерний набір).
Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в КП або ДП.
Всі джерела нумерують наскрізно арабськими цифрами в алфавітному порядку по прізвищу автора. Джерело, на яке посилаються в тексті, позначають тим порядковим номером, яким воно записано в списку використаної літератури.
В списку кожну літературу записують з абзацу , мовою оригіналу.
Форми запису літератури:
1. Прізвище та ініціали автора. Назва книги. - Місце видання: Видавництво, рік. - Кількість сторінок.
Якщо книга написана двома або більш авторами, то їх прізвища з ініціалами вказують в тій послідовності , в якій вони надруковані в книжці, перед прізвищем слідуючого автора ставлять кому. Прізвище автора слід вказувати в називному відмінку.
При наявності трьох і більш авторів допускається прізвище й ініціали тільки першого з них і слово « і ін.»
Найменування місця видання приводиться повністю в називному відмінку. Допускається скорочення назви великих міст, їх записують однією великою буквою з крапкою: Москва (М.), Ленінград (Л.), Київ (К.), Харків (Х), Санкт- Петербург (СП).
Відомості про статтю із періодичного видання треба включати прізвище і ініціали автора, заголовок статті, найменування журналу, рік видання, номер журналу, сторінки на яких розміщена стаття.
Приклад
1. Максимович Н. Г. Спеціальна обробка сировини. - Львів: Вища школа, 1987. - 216 с.
2. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник / В. О. Поджаренко, В. В. Кухарчук. - К. : НМК ВО, 1991. - 240 с.
Нормативно-технічні та патентні документи.
3. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация.- М.: Издательство стандартов, 1981. – 6 с)