МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Психологічна реакція людей на небезпеку.Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки її життєдіяльності. Нервово-психічні порушення, які мають місце при надзвичайних ситуаціях поряд з травматичними тілесними пошкодженнями, займають важливе місце у наданні медичної допомоги потерпілим. Ці зміни, особливо на фоні анатомо-фізіологічних змін органів і систем, вимагають особливого підходу до реабілітації порушень нервової системи у вогнищах катастрофи та на етапах евакуації потерпілих. Руйнівна дія стихійних лих, технологічних і екологічних катастроф в ряді випадків порівнюється із такими в районі воєнних дій. Поведінка багатьох людей в таких екстремальних ситуаціях істотно змінюється і в ряді випадків потрібна допомога медичних працівників. Практично у кожної людини у важких умовах виникає перенапруження психоемоційної сфери. Виникають мимовільні реакції організму, як відповідь на незвичайну ситуацію. Розрізняють декілька форм психічної напруги: інтелектуальна; емоційна; вольова; мотиваційна та ін. Наслідки психоемоційної напруги можуть бути оцінені як мужність і стійкість. Частіше спостерігаються такі стани, як збудження, гальмування, страх, який у окремих людей переходить в паніку, відчуття втоми, (фрустрація). Всі названі стани характеризуються порушеннями процесів мислення, емоційних та рухових реакцій. На вираження таких відхилень впливають такі фактори: конституційний нахил; загальний рівень розвитку; інтелект людини; інформування про ситуацію яка виникла; звичний тип реагування на стрес. Мають значення також фактори, які послаблюють нервово-психічну сферу при виникненні НС: фізичні перевантаження; психоемоційні перевантаження; тривала монотонна діяльність або чекання; вимушена бездіяльність; недостатність, (або надлишок) інформації; якість харчування; ступінь узгодженої праці в колективі. Дуже часто в умовах надзвичайної ситуації виникає стрес (від англ. напруження) - реакція організму на певні подразнення, які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними, тобто спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження. Психологічний стрес є відображенням людиною складної, екстремальної ситуації, в якій вона перебуває. Оцінка такої ситуації, сприйняття її як загрози залежить від індивідуальних психологічних особливостей і життєвого досвіду людини. Події, що викликають стрес-реакцію, називаються стресори. Ознаки стресового напруження – неможливість зосередитися, часті помилки в роботі, постійне відчуття втоми, дуже швидка мова, біль голови, спини, шлунку. В стресовому стані підвищена збудливість, поганий апетит при постійному відчутті недоїдання, втрата почуття гумору. Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи суттєво знижують психофізіологічну безпеку людини. У всіх учасників екстремальної ситуації включаються механізми психологічного захисту, що проявляється в різних типах реагування. В перші години і добу після катастрофи у людей, в тому числі і тих, які не потерпіли, виникають наступні стани: Збудження, яке проявляється насторогою, вразливістю, тривогою, яка у частини людей переростає в страх, жах і панічний стан. Гальмування, яке проявляється зниженням розумової і рухової активності, відчуженням, у окремих людей – ступором. Перехідні стани – розгублення, здивування, нерозуміння, істерика. У частини людей з’являється відчуття втоми в результаті виснаження нервово-психічних процесів. У інших виникає стан фрустрації, тобто пригнічення і напруга, пов’язані із сприйняттям перешкод, як непереборних. В такому стані люди відчувають гнітючу напругу, тривогу, можуть стати агресивними, злими. Поведінка стає спрощеною – примітивною і нелогічною. Спостерігається намагання уникнути всякої ситуації і як наслідок, немотивовані проступки і дії. Паніка, як крайній стан напруженості, може охоплювати одну людину або групу людей. Вона проявляється нестриманим, неконтрольованим намаганням свідомості уникнути небезпеки. При цьому розум уступає місце інстинктам. В деяких ситуаціях стан паніки має “епідемічні” властивості. Це так зване психічне зараження. Воно може бути емоційнопозитивним і емоційнонегативним. Важливо відмітити, що небезпека, яка викликала у людей психічний панічний настрій може бути тільки реальною, а також уявною. Остання частіше виникає при недостатній інформації про ситуацію. В таких випадках з’являються слухи і домисли, які сприяють розвитку панічних настроїв. До інших проявів неправильної поведінки можуть бути віднесені неадекватна ейфорія, примітивні дії і невпорядкована діяльність. У окремих осіб може бути виникнення істеричних реакцій – сліпоти, глухонімоти, міркування на рівні дитячого віку, втрата чутливості, псевдо-паралічі і т.п. Всі перераховані відхилення в поведінці спостерігаються в перші години екстремальної ситуації і у багатьох припиняються на протязі кількох діб. Більш масовий характер в зоні катастрофи мають легкі, не завжди небезпечні для життя психоневрологічні реакції – дрижання кінцівок, всього тіла, збліднення або почервоніння ділянок шкіри та психосоматичні синдроми і захворювання: тахі-, брадикардія, підвищення артеріального тиску, знепритомніння, дрижання, судорожне скорочення окремих м’язів, шкірна висипка. Можливі гіпертонічні кризи, інфаркти міокарду, приступи бронхіальної астми, порушення мозкового кровообігу, загострення ендокринних захворювань, передчасні роди та ін. Людей в екстремальних станах поділяють на три групи: особи із ситуаційними розладами поведінки, у яких відмічається реакція напруження, тривога, страх і нервова демобілізація на протязі 2-24 годин; особи із пограничними станами типу псевдопаралічів і синдромами соматичних порушень;. особи із психотичними порушеннями. Люди всіх груп вимагають екстреної медичної допомоги. 2 і 1 групи – термінової госпіталізації та лікування.
Література: 1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І. і ін. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2009. ‑ 264с. 2. Методичні вказівки до виконання розділу „Техногенно-природна безпека та цивільний захист” в дипломних проектах і магістерських роботах студентів соціально-гуманітарного напряму навчання/ Укл.: Дацько О.С., Романів А.С., Мохняк С.М.– Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008.–35 с. 3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. К.: КНЕУ, 2001. ‑ 508 с. 4. Безпека життєдіяльності / Є.П.Желібо, А.І.Чмир, В.С.Троян, Є.О.Савінов. ‑ Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 268 с. Читайте також:
|
||||||||
|