Людину, що тоне, необхідно передусім витягнути з води на берег чи палубу судна. Витягуючи потерпілого, необхідно бути дуже обережним, оскільки він може не контролювати свої дії і здатен, вчепившись за рятівника, потягнути за собою і його. Рекомендується підпливати до потопельника ззаду, захопити його за голову або за плечі чи під руки і буксирувати до берега. Головне – не дати потопельнику схопити рятівника та паралізувати його дії. Залежно від того, чи наповнились легені потерпілого водою, чи ні, розрізняють два види утоплення – мокре і сухе. При справжньому (мокрому) утопленні рідина обов’язково потрапляє у легені. При рефлекторному звуженні голосової щілини вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфіксії. Трапляються утоплення від первинної зупинки серця і дихання внаслідок травми, температурного шоку тощо. Утоплення може настати також при тривалому пірнанні, коли кількість кисню в організмі зменшується до рівня, що не відповідає потребам мозку.
Ознаки. У випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують одразу після занурення під воду, у початковий період спостерігається загальмований або збуджений стан, шкірні покриви і губи бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, морозить. Верхній відділ живота здутий, нерідко буває блювання.
Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого під воду становила не більше кількох хвилин, після витягнення з води людина непритомна, шкірні покриви синюваті, з рота та носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабкий, неритмічний.
У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду минуло 2-3 хвилини, самостійне дихання і серцева діяльність, як правило відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло, шкірні покриви синюшні. Ці ознаки свідчать про настання клінічної смерті.
При сухому утопленні посиніння шкіри виражене менше, ніж при мокрому. Клінічна смерть триває 4-6 хвилин.
Утоплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серця і серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширенням зіниць. У таких випадках клінічна смерть може тривати 10-12 хвилин.
Рис. 8.13. Видалення води з дихальних шляхів та шлунка потерпілого
Допомога. При рятуванні потопельника його беруть за волосся, перевертають лицем догори і пливуть, не даючи зачепити себе. Потім якнайшвидше необхідно очистити порожнину рота і глотки потопельника від слизу, мулу та піску. Якщо в дихальних шляхах потерпілого є вода, її необхідно швидко видалити, для чого його перевертають на живіт, перегинають через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів натискають на спину (рис. 8.13). Після цього потерпілого перевертають обличчям догори і починають робити оживлення. Коли потопельника врятовано у початковому періоді утоплення, треба насамперед вжити заходів для усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, досуха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потерпілий непритомний при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонтально, піднімають на 40-50о ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять штучне дихання, масаж грудної клітки, розтирають руки і ноги.
Література:
1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І. і ін. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2009. - 264с.
І Пожежна безпека.............................................................................
1.
Загальні поняття про основи теорії горіння. ………………………
2.
Небезпечні для людини чинники пожежі.............................................
3.
Класифікація об’єктів за їхньою пожежо- вибухонебезпекою.........
4.
Показники пожежо- та вибухонебезпеки речовин та матеріалів....
5.
Законодавча база в галузі пожежної безпеки.....................................
6.
Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій. ….......................................................................................
Джерела радіації та одиниці її вимірювання………………………
Норми радіаційної безпеки……………………………………………
Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження………………………………………………………………
Класифікація радіаційних аварій……………………………………..
Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину………….
Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС……………………………………………………………………
Заходи захисту від радіоактивного опромінення…………………..
Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки під час аварії на АЕС……………………………………
Література……………………………………………………………
III Хімічна безпека……………………………………………………
Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини...
Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини……………………………………………………….
Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин…
Класифікація суб’єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою………………….
Захади захисту від небезпечних хімічних речовин (НХР)…………
Організація дозиметричного й хімічного контролю ……………….
Література……………………………………………………………
Тема 4
Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях...........................................................................................
1.
Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі шляхи їх розв'язання ………………………....
1.1.
Політичні проблеми та їх негативний прояв ……..……...................
1.2.
Природно-екологічні проблеми .............................................................
1.3.
Соціально-економічні проблеми ……………………………………...
1.4.
Наукові проблеми………………………………….…………………..
2.
Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини..
3.
Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
Література……………………………………………………………
Тема 5
Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС………………………..............................................
1.
Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини …...………....
2.
Окремі види ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику…………………………………….......................
3.
Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності...…………………………………………...
4.
Методологічні підходи до визначення ризику……………………….
Література.…………………………………………………………..
Тема 6
Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних об’єктів у надзвичайних ситуаціях…………………………………............
1.
Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях в Україні………………………………………………………………….
1.1.
Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій………………………………………………………………..
1.2.
Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування……………………………………………………..……
2.
Моніторинг НС та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цивільного ахисту………………………………………………..
3.
Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій……………………………………….
4.
Програми підготовки населення до дій в НС………………………..
Література……………………………………………………………
Тема 7
Управління силами та засобами ОГ під час НС.......................
1.
Організація оповіщення та інформування населення ……………....
2.
Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій…......................................................................
3.
Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт................................................................................
4.
Особливість ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідемічні заходи.............................................
5.
Організація та проведення робіт із знезараження після НС. Дезактивуючі, дегазуючі та дезинфікуючі розчини............................