• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Надання першої допомоги при утопленні

Людину, що тоне, необхідно передусім витягнути з води на берег чи палубу судна. Витягуючи потерпілого, необхідно бути дуже обережним, оскільки він може не контролювати свої дії і здатен, вчепившись за рятівника, потягнути за собою і його. Рекомендується підпливати до потопельника ззаду, захопити його за голову або за плечі чи під руки і буксирувати до берега. Головне – не дати потопельнику схопити рятівника та паралізувати його дії. Залежно від того, чи наповнились легені потерпілого водою, чи ні, розрізняють два види утоплення – мокре і сухе. При справжньому (мокрому) утопленні рідина обов’язково потрапляє у легені. При рефлекторному звуженні голосової щілини вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфіксії. Трапляються утоплення від первинної зупинки серця і дихання внаслідок травми, температурного шоку тощо. Утоплення може настати також при тривалому пірнанні, коли кількість кисню в організмі зменшується до рівня, що не відповідає потребам мозку.

Ознаки. У випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують одразу після занурення під воду, у початковий період спостерігається загальмований або збуджений стан, шкірні покриви і губи бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, морозить. Верхній відділ живота здутий, нерідко буває блювання.

Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого під воду становила не більше кількох хвилин, після витягнення з води людина непритомна, шкірні покриви синюваті, з рота та носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабкий, неритмічний.

У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду минуло 2-3 хвилини, самостійне дихання і серцева діяльність, як правило відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло, шкірні покриви синюшні. Ці ознаки свідчать про настання клінічної смерті.

При сухому утопленні посиніння шкіри виражене менше, ніж при мокрому. Клінічна смерть триває 4-6 хвилин.

Утоплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серця і серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширенням зіниць. У таких випадках клінічна смерть може тривати 10-12 хвилин.

Рис. 8.13. Видалення води з дихальних шляхів та шлунка потерпілого

Допомога. При рятуванні потопельника його беруть за волосся, перевертають лицем догори і пливуть, не даючи зачепити себе. Потім якнайшвидше необхідно очистити порожнину рота і глотки потопельника від слизу, мулу та піску. Якщо в дихальних шляхах потерпілого є вода, її необхідно швидко видалити, для чого його перевертають на живіт, перегинають через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів натискають на спину (рис. 8.13). Після цього потерпілого перевертають обличчям догори і починають робити оживлення. Коли потопельника врятовано у початковому періоді утоплення, треба насамперед вжити заходів для усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, досуха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потерпілий непритомний при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонтально, піднімають на 40-50^о ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять штучне дихання, масаж грудної клітки, розтирають руки і ноги.

Література:

1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І. і ін. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2009. - 264с.

2. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності: Підручник. / Є.П.Желібо, В.В.Зацарний – К.: Каравела, 2006. – 288 с.

3. Жидецький В.Ц. Засоби індивідуального захисту та електрозахисні засоби. Запитання і відповіді, тести: Навч. посібник. – К.: Основа, 2003. – 136 с.

4. Коротков Б.П. Безопасность жизнедеятельности и медицина катастроф: Учебн. пособие. / Б.П.Коротков, И.Г.Черепанов. – М.: ИТК «Дашков и К^о», Ростов н/Д.: Наука-Пресс, 2007. – 480 с.

5. Халмурадов Б.Д. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.- К.: Центр навч. літератури, 2006. – 138 с.

Зміст

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Петрук Марія Петрівна

Гіщак Христина Ярославівна

Карп’як Наталя Миронівна

Вахула Орест Миронович

Мохняк Сильвестр Михайлович

Гончарук Володимир Євтихієвич

Васійчук Віктор Олексійович

Дацько Олександра Сергіївна

Козій Оксана Іванівна

Качан Степан Іванович

Романів Анна Степанівна

Скіра Володимир Васильович

Гельжинський Ігор Ігорович

Читайте також:

1. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
2. XIV. Надання рекомендацій для зарахування
3. АЛГОРИТМ ДОПОМОГИ
4. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний ЛП під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри
5. Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
6. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
7. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
8. Аспекти надання невідкладної допомоги
9. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
10. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
11. Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора
12. Афро-азійський світ після Першої світової війни.

Переглядів: 751