• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Про захист економічної конкуренції

Однією з основних функцій органів, що здійснюють дер­жавний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, є розгляд справ про його порушен­ня. Ця діяльність Антимонопольного комітету здійснюється у відповідності з Законом «Про захист економічної конкуренції» та Правилами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, норми яких визначають порядок розгляду Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями справ про порушення законо­давства про захист економічної конкуренції, виконання, пере­вірки, перегляду прийнятих ними рішень, а також порядок оскарження рішень органів Антимонопольного комітету.

Справи у межах компетенції розглядаються органами Ко­мітету:

- Комітетом;

- Постійно діючою адміністративною колегією Комітету;

- тимчасовою адміністративною колегією Комітету;

- державним уповноваженим Комітету.

Органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції за:

- заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених законом як порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції;

- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського уп­равління та контролю про порушення законодавства про за­хист економічної конкуренції;

- власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

У випадках, коли порушення законодавства про захист еконо­мічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи.

У разі виявлення ознак порушення законодавства про за­хист економічної конкуренції органи Антимонопольного комі­тету України приймають розпорядження про початок розгляду справи, яке надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Заявнику та третім особам надси­лається повідомлення про початок розгляду справи.

Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники.

Сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою).

Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд спра­ви про порушення законодавства про захист економічної кон­куренції.

Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'яз­ку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтере­си, охоронювані законом. Про визнання третьою особою органи Антимонопольного комітету України приймають розпоря­дження, про що повідомляють особам, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право:

- ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи);

- наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення);

- одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розго­лошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі);

- оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно

користуватися належними їм правами.

У процесі розгляду справи органи Антимонопольного комі­тету України за поданою суб'єктом господарювання заявою про вжиття заходів для відвернення негативних та непоправ­них наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок пору­шення законодавства про захист економічної конкуренції мо­жуть прийняти попереднє рішення про:

- заборону особі (відповідачу), в діях якої вбачаються озна­ки порушення, вчиняти певні дії, в тому числі про блокування цінних паперів;

- обов'язкове вчинення певних дій, якщо невідкладне вчи­нення цих дій є необхідним, виходячи із законних прав та інтересів інших осіб.

Попереднє рішення може бути оскаржене в порядку, ви­значеному ст. 60 Закону «Про захист економічної конкуренції», у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання.

Попереднє рішення, якщо в ньому не зазначено коротший строк, втрачає чинність з дня отримання відповідачем рішен­ня, прийнятого за результатами розгляду справи.

За результатами розгляду справ про порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції органи Антимонополь­ного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- припинення порушення законодавства про захист еконо­мічної конкуренції;

- зобов'язання органу влади, органу місцевого самовряду­вання, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністра­тивно-господарського управління та контролю;

- визнання суб'єкта господарювання таким, що займає мо­нопольне (домінуюче) становище на ринку;

- примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

- накладення штрафу;

- блокування цінних паперів;

- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

- скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно зі ст. 19 Закону;

- оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інфор­мації Антимонопольного комітету України чи його територіаль­ного відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про по­рушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також виз­наченої відповідним державним уповноваженим, головою тери­торіального відділення інформації, розголошення якої може зав­дати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;

- закриття провадження у справі.

Розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо:

- справа не підлягає розгляду в Антимонопольному комі­теті України, його територіальному відділенні;

- не встановлено відповідача або його місцезнаходження;

- відповідача—юридичну особу ліквідовано;

- вже розглянуто чи розглядається органами Антимоно­польного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача;

- не доведено вчинення порушення;

- є інші підстави, передбачені законом.

Рішення (витяг з нього), розпорядження органів Антимо­нопольного комітету України, голів його територіальних від­ділень надається для виконання шляхом надсилання або вру­чення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі якщо вручити рішення немає можливості внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарсь­кого управління та контролю за відповідною юридичною ад­ресою, — рішення органів Антимонопольного комітету Украї­ни вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради Украї­ни «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Уря­довий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видан­ня відповідної обласної ради за останнім відомим місцем про­живання чи місцем прописки, юридичної адреси відповідача).

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного ко­мітету України, голів його територіальних відділень є обов'яз­ковими до виконання.

Рішення, прийняті адміністративною колегією територіаль­ного відділення Антимонопольного комітету України, держав­ним уповноваженим Антимонопольного комітету України, ад­міністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економіч­ної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимоно-польним комітетом України.

Заява про перевірку рішення може бути подана до Антимо­нопольного комітету України у двомісячний строк з дня одер­жання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення адміністративної колегії територіального відділен­ня Антимонопольного комітету України перевіряються адміні­стративною колегією Антимонопольного комітету України чи Антимонопольним комітетом України, рішення державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, адміні­стративної колегії Антимонопольного комітету України — Ан­тимонопольним комітетом України.

Органи Антимонопольного комітету України, які здійсню­ють перевірку рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перевірки, про що письмово повідомля­ються особи, які беруть участь у справі.

За результатами перевірки рішення органи Антимонополь­ного комітету України мають право:

- залишити рішення без змін;

- змінити рішення;

- скасувати рішення частково і направити справу на новий розгляд у цій частині;

- скасувати рішення і прийняти нове рішення або передати справу на новий розгляд чи припинити провадження у справі.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обста­винам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матері­ального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесу­ального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це пору­шення призвело до прийняття неправильного рішення.

Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення Антимонопольного комітету України, адміністра­тивної колегії Антимонопольного комітету України та держав­ного уповноваженого Антимонопольного комітету України ос­каржуються до Господарського суду м. Києва. Рішення адмі­ністративної колегії територіального відділення Антимонополь­ного комітету України оскаржуються до Господарського суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севас­топольського міських господарських судів.

Прийняття судом, господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків порушення судом, господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:

- згідно з ч. 1 ст. 48, ч. 1 ст. ЗО Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;

- за результатами перевірки відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону;

- за результатами перегляду відповідно до ч. З ст. 58 Закону. За загальним правилом перевірка в апеляційному порядку

чи перегляд за нововиявленими обставинами за заявою сторо­ни відповідного рішення (постанови) суду, господарського суду зупиняє виконання рішення органу Антимонопольного комі­тету, якщо судом, господарським судом не визначено інше.

Читайте також:

1. H) Орган з питань конкуренції
2. III. Захист інтересів клієнта
3. V. Порядок подання роботи на рецензiю i захист роботи
4. VI. РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
7. АГД як галузь економічної науки
8. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
9. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
10. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
11. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
12. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав

Переглядів: 335