Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Морфологічний розбір

Суть морфологічного розбору полягає у визначенні, якою частиною мови є аналізоване слово, в яких граматичних формах воновжите.

Морфологічний розбір буває частковим і повним. Част­ковий розбір передбачає визначення якоїсь однієї чи кіль­кох відомих учням ознак. Наприклад, учні визначають тільки відмінок іменника, рід і відмінок прикметника і под. Повний розбір має на меті виділення усіх відомих учням ознак певної частини мови.

Повний морфологічний розбір здійснюється в певному порядку.

У 3 класі:

Іменник. 1. Частина мови. 2. Назва власна чи загальна. 3. Назва істоти чи неістоти. 4. Питання, на яке відповідає. 5. Рід. 6. Число. 7. Яким членом речення є?

Прикметник. 1. Частина мови. 2. З яким іменником зв'язаний? 3. На яке питання відповідає? 4. Рід. 5. Число. 6. Яким членом речення є?

Дієслово. 1. Частина мови. 2. Початкова форма. 3. На яке питання відповідає? 4. З якими словами в реченні зв'язане? 5. Час. 6. Число. 7. Рід (для дієслів минулого часу). 8. Яким членом речення є?

У 4 класі у зв'язку з розширенням уявлення дітей про частини мови в морфологічний розбір слів вносяться до­повнення:

Іменник. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (назив­ний відмінок однини). 3. Власна чи загальна назва. 4. Пи­тання, на яке відповідає. 5. Назва істоти чи неістоти. 6. Рід. 7. Число. 8. Відмінок. 9. Яким членом речення є?

Прикметник. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду, однина). 3. З яким іменником зв'язаний? 4. На яке питання відповідає? 5. Рід. 6. Відмінок. 7. Число. 8. Яким членом речення є?

Дієслово. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (неозна­чена форма). 3. На яке питання відповідає? 4. З якими сло­вами в реченні зв'язане? 5. Дієвідміна. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (для дієслів минулого часу). 9. Яким членом речення є?

Займенник. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (на­вивний відмінок). 3. На яке питання відповідає? 4. Особа. 5. Число. 6. Відмінок. 7. Рід (для займенників 3-ї особи од­нини).

Звичайно, повний морфологічний розбір учні можуть здійснювати тільки після того, як засвоїли всі граматичні ознаки частини мови. Частковим розбором учитель корис­тується щодня в процесі розв'язання різних дидактич­них завдань: осмислення нових знань, закріплення чи удо­сконалення їх. Частковий розбір полягає у визначенні ок­ремих форм слова — відмінка, числа, роду та ін.

Морфологічний розбір може бути усним і письмовим. При усному розборі, наприклад, іменників у реченні У ці­лім світі країни кращої нема (І. Нехода) хід міркування учнів відбувається так: країни, початкова форма — кра­їна. Це іменник, тому що відповідає на питання щ о? За­гальна назва, тому що таку назву можуть мати кілька пред­метів. Назва неістоти, тому що відповідає на питання щ о? Рід жіночий, тому що можна підставити слова вона або моя. відмінок родовий, тому що в реченні відповідає на питання чого? Число однина, тому що названо один предмет, а не багато. У реченні виступає другорядним членом.

Письмовий розбір супроводжується підкресленням час­тини мови і скороченим позначенням відповідних форм над

М. в. Р. в.

словом (У цілім світікраїни кращої нема). Якщо ж слова для розбору виписуються, то позначити їх форми можна поруч у дужках. Наприклад: у світі (М. в.), країни (Р. в.).

Кожен із видів розбору (морфемний, морфологічний) може бути застосований як самостійна вправа. Однак більш ефективним є його використання в поєднанні з іншими вида­ми розбору. Наприклад, здійснюючи граматичний розбір слова як частини мови, учні визначають і його синтаксичну роль у реченні, а визначаючи підмет, встановлюють, якою частиною мови він виражений.

Таке поєднання видів розбору сприяє розумінню діть­ми специфіки слова як частини мови і як члена речення.

 

Лекція № 16(2 години)

 

Види вправ, спрямованих на вироблення в учнів умінь та навичок з граматики.

 

План лекції.

1. Вправи як метод, що забезпечує глибше осмислення мовних знань, формування умінь і навичок.

2. Види вправ:

а) за змістом навчального матеріалу;

б) за характером розумових операцій;

в) за формою навчальної діяльності;

г) за діяльністю учнів (за аналогією, творчі).

3. Цікаві вправи на уроках граматики.

Рекомендована література

1. Вовк А. Узагальнюючий крок з теми "Прикметник",- ж-л "Початкова школа",№4, 1994р.

2. Воскресенська Н.О. Навчання орфографії.- ж-л "Початкова школа",№11, 1996р.

 

3. Гац Н.А. Засоби зв'язності тексту у початковому навчанні рідної мови.- ж-л
"Початкова школа" ,№1, 1996р.

4. Гац Н.А. Ознайомлення зі сполучником як засобом зв'язності тексту.- ж-л
"Початкова школа" ,№4, 1995р.

5. Гац Н.А. Ознайомлення із займенником як засобом зв'язності тексту.- ж-л
"Початкова школа" ,№4, 1996р.

6. Головко І. Розвиток умінь третьокласників складати тексти-міркування.- ж-л
"Початкова школа" ,№6, 1997р.

 

1. Як і при опрацюванні інших розділів, під час вивчення граматики учні виконують вправи, які забезпечують глибше осмислення мовних знань, формують уміння і навички використання різних частин мови для утворення словосполучень і речень. Тобто словоформи є будівельним матеріалом для побудови основної комунікативної одиниці – речення. Зрозуміло, що у нерозривній єдності перебувають морфологія-синтаксис з орфографією-пунктуацією. Тому вправи з граматики часто носять комплексний характер.

Важливо, щоб усі вправи виконувались не механічно, а були результатом свідомого врахування особливостей граматичного ладу мовлення, граматичних значень слова, особливостей поєднання слів у синтаксичній одиниці – словосполучення і речення.

Продуманий добір мовного матеріалу для таких вправ дозволяє формувати в учнів орфографічну грамотність, збагачувати їх словниковий запас, удосконалювати граматичну структуру мовлення, виробляти пунктуаційні еавички.


Читайте також:

  1. Газорозбірні пости і ведення газополум’яних робіт
  2. Морфемний розбір
  3. Морфологічний розбір прикметника як частини мови
  4. Морфологічний склад прислівників
  5. МОРФОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ СЛОВОТВОРУ
  6. Орфографічний розбір та його види
  7. СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
  8. СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
  9. Тема: Ку рація хірургічних хворих. Розбір, захист написаних історій хвороби.




Переглядів: 11394

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Морфемний розбір | Частини мови

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.