Законодавство про транспорт

Законодавство про транспорт (транспортне законодавство) — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері організації і безпосереднього здійснення господарської діяльності на транспорті.

Оскільки єдина транспортна система України налічує кілька видів транспорту, кожен з яких має певні особливості, то і законодавство про транспорт є досить значним за обсягом і різноманітним за змістом.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, регулюються, крім Цивільного та Господарського кодексів, в першу чергу, загальним Законом України від 10 листопада 1994 р. «Про транспорт»1, Законами України від 15 травня 1996 р. «Про трубопровідний транспорт»2, від 4 липня 1996 р. «Про залізничний транспорт»3, від 20 жовтня 1999 р. «Про транзит вантажів»4, від 5 квітня 2001 р. «Про автомобільний транспорт»5, від 20 жовтня 1998 р. «Про функціонування єдиної транспортної системи в особливий період». — Ст. 318, від 1 липня 2004 р. «Про транспортно-експедиторську діяльність»6.

Значне коло транспортних відносин регулюється транспортними кодексами і статутами окремих видів транспорту: Повітряним кодексом України від 4 травня 1993 р.7, Кодексом торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 р.8, Статутом внутрішнього водного транспорту СРСР9, Статутом автомобільного транспорту УРСР10, Статутом залізниць України11. Серед інших актів транспортного законодавства України варто виділити правила перевезення вантажів, що приймаються стосовно різних видів транспорту і різного роду вантажів.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 51. — Ст. 446.

^I Там само. - 1996. - № 29. - Ст. 139.

³ Там само. - 1996. - № 40. - Ст. 183.

⁴ Там само. — 1999. — № 51. — Ст. 446.

⁵ Там само. - 2001. - № 22. - Ст. 105.

⁶ Офіційний вісник України. — 2004. — № ЗО (ч. 1). — Ст. 1996.

⁷ Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 25. — Ст. 274.

⁸ Там само. - 1995. - № 47. - Ст. 349.

⁹ Затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 15 жовтня 1955 р.

¹⁰ Затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 27 червня 1969 р.

^II Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р.

Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України «Про трубопровідний транспорт», дія якого поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (від промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування, а також іншими нормативно-правовими актами України.

Особливості застосування Закону «Про трубопровідний транспорт» щодо функціонування промислового трубопровідного транспорту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України	\|	Правове становище транспортних організацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.