• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правове становище транспортних організацій

Головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної по­літики в галузі транспорту і дорожнього господарства, у сфері використання повітряного простору України та навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, є Міністерство транспорту України.

Відповідно до Положення про Міністерство транспорту Ук­раїни, затвердженого Указом Президента України від 11 трав­ня 2000 р., основними завданнями Мінтрансу України є:

- державне управління транспортним комплексом і дорожнім господарством України, використанням повітряного простору Ук­раїни, навігаційно-гідрографічним забезпеченням мореплавства;

- організація безпечної роботи транспортного комплексу і дорожнього господарства України;

- забезпечення реалізації державної політики щодо станов­лення та розвитку транспортного комплексу і дорожнього гос­подарства України, національної мережі міжнародних транс­портних коридорів, організація навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, використання повітряного просто­ру України для своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях усіма видами транспорту;

- забезпечення взаємодії та координації роботи автомобіль­ного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транс­порту, дорожнього господарства, здійснення заходів щодо роз­витку єдиної транспортної системи України;

- створення рівних умов для розвитку господарської діяль­ності підприємств транспорту всіх форм власності;

- створення умов для інтеграції транспортного комплексу і дорожнього господарства України до європейської та світової транспортної системи.

Міністерство транспорту України відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює державне управління автомобільним, авіацій­ним, залізничним, морським і річковим транспортом, а також дорожнім господарством;

- здійснює координацію роботи підприємств, установ та орга­нізацій автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту, дорожнього господарства, їх об'єднань, що належать до сфери управління Мінтрансу України;

- вживає заходів щодо розвитку єдиної транспортної систе­ми України, створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів та інфраструктури транс­портного комплексу і дорожнього господарства України;

; здійснює заходи щодо реалізації єдиної державної еконо­мічної, тарифної, інвестиційної, науково-технічної, кадрової та соціальної політики в галузі транспорту і дорожнього гос­подарства, у сфері використання повітряного простору Украї­ни та обслуговування повітряного руху, навігаційно-гідрогра­фічного забезпечення мореплавства;

- здійснює нагляд за додержанням підприємствами, уста­новами та організаціями всіх форм власності (крім Міністер­ства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охо­рони державного кордону України, Управління державної охо­рони України, а також підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління) вимог нормативно-правових актів щодо безпеки польотів, судноплавства, руху відповідно на авіаційному, морському і річковому, залізничному та авто­мобільному транспорті;

- бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюд­жету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів Ук­раїни;

- здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства;

- здійснює відповідно до законодавства заходи щодо досу-дової санації державних підприємств, які належать до сфери управління Мінтрансу України, готує пропозиції щодо обсягів і напрямів державних капітальних вкладень у галузь;

- організовує і в установленому порядку контролює роботу, пов'язану із забезпеченням безпеки руху транспортних засобів;

- забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцен­зування окремих видів підприємницької діяльності;

- затверджує галузеві стандарти, в межах повноважень, ви­значених законодавством, організовує, координує та контро­лює здійснення сертифікації у галузі;

- вживає заходів до зменшення шкідливого впливу функ­ціонування транспорту на довкілля та забезпечує екологічну безпеку на транспорті;

- організовує розроблення проектів нормативно-правових актів з питань функціонування та безпечної роботи транспор­тного комплексу і дорожнього господарства України, навіга­ційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, використан­ня повітряного простору України;

- здійснює загальне керівництво проведенням державної реєстрації морських суден, цивільних повітряних суден, дип-ломуванням спеціалістів морського флоту, роботою рятуваль­ної, лоцманської та гідрографічної служб морського і річково­го транспорту;

- забезпечує виконання завдань з мобілізаційної підготов­ки та мобілізаційної готовності держави в межах повноважень, визначених законодавством;

- здійснює функції компетентного державного органу з пе­ревезення небезпечних вантажів залізничним, автомобільним, повітряним, морським і річковим транспортом та великоваго­вих і негабаритних вантажів автомобільним транспортом;

- здійснює управління єдиною транспортною системою Ук­раїни в особливий період;

- виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Кожна з підгалузей єдиної транспортної системи України має свої органи управління, а також транспортні й інші орга­нізації, які входять до цієї підгалузі. Певне уявлення про них може дати система організацій залізничного транспорту.

З метою забезпечення державних, і суспільних інтересів, свободи підприємництва і формування ринку транспортних послуг, безпеки перевезень, захисту навколишнього природ­ного середовища Кабінет Міністрів України визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загаль­ного користування, сприяє його пріоритетному розвитку, на­дає підтримку в задоволенні потреб залізниць у рухомому складі, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсах.

Крім Міністерства транспорту, яке здійснює державне управ­ління транспортним комплексом, управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що нале­жать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом — Державною адмініст­рацією залізничного транспорту України (далі — Укрзалізни­ця), підпорядкованим Міністерству транспорту України.

Виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта, належить управління процесом пе­ревезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях, а та­кож регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підпри­ємствами, установами та організаціями, які Укрзалізниця про­водить централізовано.

"Основною організаційною ланкою на залізничному транс­порті є залізниця. Створення, реорганізація, ліквідація та ви­значення територіальних меж залізниць, призначення і звільнен­ня їх керівників здійснюються рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства транспорту України. В Ук­раїні діють п'ять залізниць — Донецька, Львівська, Одеська, Південно-Західна, Придніпровська.

Повноваження, права та обов'язки залізниць визначаються Законом «Про залізничний транспорт», їх статутами. Затверд­ження статутів залізниць здійснюється Міністерством транс­порту України за погодженням з Мінекономіки України та Антимонопольним комітетом України.

Створення, реорганізація та ліквідація підприємств, уста­нов і організацій, які входять до складу залізниць, затверд­ження їх статутів (положень), а також укладання контрактів (трудових договорів) з їх керівниками здійснюються у поряд­ку, встановленому чинним законодавством України, а також статутами залізниць.

Читайте також:

1. CMM: зрілість організацій і процесів
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
4. II. Організаційний момент.
5. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
6. Qорганізаційне середовище, в якому виконується робота
7. VІ. План та організаційна структура заняття
8. Адаптація організаційної структури до стратегії
9. Адаптивні організаційні структури управління.
10. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
11. Адміністративні методи управління можна умовно поділити на організаційні та оперативно-розпорядчі.
12. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.

Переглядів: 629