• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості правового регулювання інноваційної діяльності

Згідно з ч.1 ст. 325 ГК інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відно­син, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з трива­лими строками окупності витрат і впровадження нових науко­во-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспіль­ного життя.

Законодавство України у сфері інноваційної діяльності ба­зується на Конституції України і складається із Господарсько­го кодексу України (статті 325—332), законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків», «Про спеціальну економічну зону «Яворів» та інших законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Основним нормативно-правовим актом у зазначеній сфері господарювання є Закон України від 4 липня 2002 р. «Про інноваційну діяльність»1, що визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання держа­вою інноваційних процесів і спрямований на підтримку роз­витку економіки України інноваційним шляхом.

Частина 2 ст. 326 ГК встановлює, що формами інвестуван­ня інноваційної діяльності є:

- державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самовряду­вання за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відпові­дно до закону;

- комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами гос­подарювання за рахунок власних або позичкових коштів з ме­тою розвитку бази підприємництва;

- соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соці­альної сфери та інших невиробничих сфер;

- іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юри­дичними особами або іноземцями, а також іншими державами;

- спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами Украї­ни разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.

¹ Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 36. — Ст. 266.

Інноваційна діяльність передбачає інвестування наукових досліджень і розробок, спрямованих на здійснення якісних змін у стані продуктивних сил і прогресивних міжгалузевих струк­турних зрушень, розробки і впровадження нових видів про­дукції і технологій.

Інноваційна діяльність здійснюється за такими напрямами:

- проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-тех­нічної продукції;

- розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципо­во нових видів техніки і технології;

- розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих тех­нологій, призначених для поліпшення соціального і екологіч­ного становища;

- технічне переозброєння, реконструкція, розширення, бу­дівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впро­вадження нової технології.

Основною правовою формою реалізації інвестицій у сфері інноваційної діяльності є договір на створення і передачу нау­ково-технічної продукції.

За договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі — НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (про­дукцію) і оплатити їх.

Предметом договору на передачу науково-технічної про­дукції може бути модифікована науково-технічна продукція.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, не­обхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погод­женими із замовниками, що виконуються чи надаються су­б'єктами господарювання (науково-дослідними, конструктор­ськими, проектно-конструкторськими і технологічними уста­новами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і орга­нізацій тощо).

Договір може укладатися на виконання усього комплексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науко­во-технічної продукції, а також на її подальше технічне супро­водження (обслуговування).

У разі якщо науково-технічна продукція є результатом ініціа­тивних робіт, договір укладається на її передачу, включаючи надання послуг на її впровадження та освоєння.

Договори на створення і передачу науково-технічної про­дукції для державних потреб та за участі іноземних суб'єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
8. III. Мотивація навчальної діяльності
9. III. Мотивація навчальної діяльності
10. IV. Загальна оцінка діяльності вчителя
11. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
12. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ

Переглядів: 318