• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікатор критеріїв ефективності ресурсозберігаючих технологій на залізничному транспорті

Для вибору оптимального варіанта технологічного процесу, з мінімальними витратами палива, енергоресурсів, мінімальним простоєм вагонів та локомотивів доцільно використовувати критерії ефективності.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення обробки поїздопотоків:

­ стабілізація графіка слідування поїздів, хв/рейс;

­ зниження витрат на обробку поїздів, грн/потяг або год/потяг;

­ прискорення завантаження-розвантаження з використанням сучасних технологій, включаючи спеціальні термінали інтермодальних перевезень, год/ваг;

­ зменшення експлуатаційних витрат, грн/р.

Критерії впливу РЗТ на підвищення безпеки руху та поліпшення умов праці:

­ недопущення експлуатації вагонів з вичерпаним терміном служби;

­ підвищення безпеки руху поїздів, n/р.;

­ підвищення схоронності вантажів, грн/р. або n/р.;

­ покращення технічного стану вагонів, n/р.;

­ поліпшення умов праці в залізничній галузі, год лікарн./люд.р.;

­ зниження негативного впливу на здоров’я людей електромагнітних полів електропоїздів, год лікарн./люд.р.;

­ зниження негативного впливу функціонування залізничного транспорту на довкілля, грн/р.;

­ підвищення комфорту роботи машиніста засобами ергономіки;

­ відеовідтворення інформації на пульті машиніста про поточний стан поїзда в реальному часі.

Критерії зменшення питомих витрат енергоносіїв:

­ зменшення опору руху поїзда, тПЕР/брутто ткм;

­ підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) тягового рухомого складу, %;

­ поліпшення показників використання ТРС, які безпосередньо впливають на витрати енергоресурсів, тПЕР/брутто ткм;

­ зменшення витрат електроенергії в системі енергопостачання на тягу поїздів, кВт.год;

­ зменшення крадіжок дизпалива, n/р.;

­ скорочення споживання енергоресурсів в нетяговій сфері, т ПЕР/р.

Критерії впливу РЗТ на економію паливно-енергетичних ресурсів:

­ зменшення витрат на закупівлю електроенергії на енергоринку з використанням диференційованих у часі тарифів на електроенергію, грн/р.;

­ зменшення платні за перетікання реактивної електроенергії, грн/р.;

­ оптимізація режимів роботи електромереж в цілому;

­ зменшення витрат енергоносіїв на тягу поїздів, грн/р.

Критерії покращення рухомого складу завдяки впровадженню РЗТ:

­ покращення використання вантажних вагонів (оцінюється середнім значенням коефіцієнта тари як відношенням роботи брутто-тонно-кілометрів до кілометр тари вагона), брутто ткм /км тара;

­ підвищення ефективності використання парку пасажирських вагонів (оцінюється середнім значенням коефіцієнта населеності вагона), чол./ваг;

­ покращення використання локомотивів, км пробігу/р.;

­ скорочення експлуатаційних витрат, грн/р.;

­ зменшення штрафних санкцій від прострочення терміну доставки вантажів, грн/р., або %/р.;

­ покращення технічного стану локомотивів і вагонів (коефіцієнт готовності);

­ зменшення обігу вантажного вагона, діб;

­ зменшення енергомісткості залізничних перевезень, грн/брутто ткм;

­ зменшення витрат на обслуговування та ремонт тягових одиниць, верхньої будови колії, інших залізничних споруд та комплексів, грн/р.;

­ підвищення потужності на вісь тягової одиниці, кВт/вісь;

­ використання нагрівостійких ізоляційних матеріалів у двигунах електропоїздів;

­ системний підхід до розроблення нової одиниці рухомого складу у стадії проектування на базі використання математичного та комп’ютерного моделювання, тобто з урахуванням взаємозв’язків об’єкта управління, системи управління і цілі управління;

­ удосконалення систем та пристроїв захисту електрообладнання локомотивів від перенапруги, боксування тощо, n/р. (тобто зменшення очікуваного числа відмов за рік);

­ підвищення коефіцієнта готовності тягових одиниць, тобто зниження числа відмов їх обладнання, n/р.;

­ використання бортових та стаціонарних пристроїв діагностики з метою підвищення коефіцієнта готовності та переходу до ремонту за фактичним технічним станом замість планово-попереджувального та для зниження експлуатаційних витрат, n/р.;

­ модернізація схем та вузлів при проведенні капітальних ремонтів рухомого складу;

­ заміна ступінчастого регулювання напруги на тягових електродвигунах плавним;

­ заміна реостатного гальмування рекуперативним;

­ забезпечення можливості використання вантажних електровозів для пасажирських та приміських поїздів;

­ підвищення потужності локомотива, кВт;

­ створення двосистемних електровозів.

Загальносистемні критерії:

­ потрібний обсяг інвестицій, тис. грн;

­ термін окупності витрат, тис. грн;

­ питомий економічний ефект за рік на одиницю витрат, економія витрат на розроблення та впровадження, грн;

­ імпортозаміщення, дол. США або євро;

­ збільшення попиту на дану технологію або виріб у відповідному сегменті ринку транспортних послуг, %/р., (бажано для трьох сценаріїв – оптимістичного, консервативного і песимістичного);

­ обчислена тривалість періоду окупності витрат на розроблення та впровадження даної РЗТ (бажано для трьох сценаріїв – оптимістичного, консервативного і песимістичного), міс.;

­ використання системного підходу до нового розроблення у стадії проектування, тобто з урахуванням взаємозв’язків об’єкта управління, системи управління і цілі управління;

­ наявність достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, %.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення управління кадрами та їх підготовки:

­ підвищення ефективності кадрових рішень, р./люд.;

­ покращення інформаційної підтримки процедур управління кадрами, байт/люд.;

­ поліпшення якості системи підготовки, підбору та розподілу кадрів;

­ зниження травматизму на виробництві, n/р.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення процесів перевезення:

­ зменшення відсотка розриву між експлуатаційними та тарифними тонно-кілометрами, %;

­ збільшення дільничної швидкості, км/год;

­ зменшення відсотка порожнього пробігу до вантажного, %;

­ підвищення середньодобової продуктивності локомотива, тис. брутто ткм;

­ підвищення середньодобового пробігу локомотива, км.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення перевезень залізницями інших держав по території України:

­ гармонізація нормативної бази рухомого складу України з міжнародними (та міждержавними) нормами, МВ/р.;

­ пристосованість рухомого складу України до оперативної зміни колісних пар на ширину колії відповідно до європейських стандартів, %;

­ модернізація верхньої будови колії, рухомого складу, інфраструктури перевезень на вітчизняних ділянках міжнародних транспортних коридорів у відповідності до норм суміжних країн, грн/км.

Згідно з розробленими критеріями, впроваджуються ресурсозберігаючі технології у перевізному процесі в господарстві перевезень.

Читайте також:

1. Аварії і катастрофи на транспорті.
2. Аварії на транспорті
3. Аварії на транспорті
4. Аварії на транспорті
5. Аварії на транспорті.
6. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
7. Аналіз ефективності використання активів (капіталу)
8. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
9. Аналіз ефективності використання оборотних активів
10. Аналіз ефективності використання ОЗ
11. Аналіз ефективності використання основних засобів.
12. Аналіз ефективності діяльності працівників банку

Переглядів: 489