Сертифікація продукції — процедура, за допомогою якої третя, незалежна від виробника і споживача, сторона письмово засвідчує, що продукція відповідає згаданим вимогам.

Головна мета сертифікації – забезпечення безпеки продукції, що дає можливість звести до прийнятого рівня можливий ризик, пов’язаний із можливістю нанесення будь-якої шкоди здоров’ю людей, збереження майна, а також створення умов для участі суб’єктів підприємницької діяльності у міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Сертифікація отримала настільки широке розповсюдження в економічно розвинутих країнах світу, що без сертифіката, який засвідчує відповідність потенційно небезпечної продукції встановленим нормативним вимогам, неможливо торгувати нею на ринках цих країн.

Крім того, сертифікація зміцнює довіру між виробниками (постачальниками, продавцями) і споживачами.

За умов ринкової економіки виробник (постачальник, продавець) для того, щоб реалізувати свою продукцію, звертає увагу насамперед на ті її товарні властивості, які найбільше цікавлять споживача, а це далеко не завжди є показниками безпеки продукції.

__________________________

¹ На Уругвайському раунді GАТТ у 1993 р. прийнято рішення про перетворенні цієї організації у Світову організацію торгівлі (WTO), складовою частиною якої стала Генеральна угода з тарифів та торгівлі

У такому випадку держава бере на себе функції посередника між виробником (постачальником, продавцем) і споживачем у питаннях безпеки продукції для життя, здоров’я та майна людей або довкілля, які законодавчо перебувають під її контролем.

З метою забезпечення прав споживачів на безпечність товарів відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” та декрету Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію”, будівельна продукція, яка виробляється в Україні та ввозиться на її територію і яка є потенційно небезпечна для життя, здоров’я й майна громадян, а також навколишнього середовища, підлягає обов’язковій сертифікації.

В Україні з 1997 року введена обов’язкова сертифікація будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

Перелік будівельної продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затверджується наказом Держстандарту України і реєструється в Міністерстві юстиції України.

Вимоги до якості будівельної продукції регламентовані в державних стандартах України (ДСТУ), прийнятих в Україні міждержавних стандартах (ГОСТ), державних будівельних нормах (ДБН), відомчих будівельних нормах (ВБН), регіональних будівельних нормах (РБН), санітарних нормах та правилах (СНиП), технічних умовах та інших нормативних документах.

Під час проведення обов’язкової сертифікації в першу чергу контролюються вимоги до безпеки життя, здоров’я людей та охорони навколишнього середовища. До обов’язкових вимог, що регламентують безпеку будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, належать: кількість виділених шкідливих речовин, радіаційна безпека, питома активність природних радіонуклідів, опір ударному навантаженню та інше. Крім того, будівельна продукція, що підлягає обов’язковій сертифікації, перевіряється на відповідність міцності, водонепроникності, морозостійкості, геометричному розміру, теплопровідності й іншим основним вимогам, які можуть вплинути на безпеку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ №10.	\|	Державна система сертифікації – УкрСЕПРО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.