Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Авторитарний політичний режим.

1. Політичний режим – це сукупність засобів і методів, за допомогою яких здійснюється державна влада в країні.

Поряд з формою державного устрою і формою правління політичний режим є однією з найважливіших характеристик держави:

• форма державного устрою показує як держава побудована територіально (і як влада розподілена "по вертикалі” – між центром і складовими частинами країни;

• форма правління характеризує систему побудови і взаємодії органів державної влади (і розподіл влади „по горизонталі” – між органами, що представляють різні галузі державної влади);

• політичний режим вказує на сам характер державної влади.

У залежності від конкретних засобів і методів здійснення влади політичний режим традиційно поділяється на три основні види:

• демократичний;

• тоталітарний;

• авторитарний.

Демократичний політичний режим має наступні ознаки:

• визнання державою, повага, забезпечення і захист основополож­них прав і свобод людини;

• реально діючий конституціоналізм, правовий характер держави;

• поділ влади;

• відсутність обов'язкової ідеології, релігії, яких-небудь інших форм морального примусу суспільства;

• політичний і ідеологічний плюралізм, багатопартійність;

• регулярні і вільні вибори, на яких громадяни самостійно й об'єктивно можуть обирати (і періодично змінювати) державну владу;

• ефективна і сильна судова влада (незалежний, швидкий і справедливий суд);

• свобода думки, слова, совісті;

• свобода засобів масової інформації.

В даний час демократичний політичний режим встановлений у більшості держав Європи: як республіках, так і монархіях як в унітарних державах, так і у федеративних.

2. Тоталітарний політичний режим (від слова totalis - цілісний) багато в чому протилежний демократичному і припускає повне панування держави над особистістю. Тоталітарний режим харак­теризують такі ознаки, як:

• повне ігнорування державою прав і свобод людини, хоча офіційно вони можуть проголошуватися і бути записаними в конституції;

• незв'язаність правом дій державних органів і посадових осіб;

• прагнення держави цілком підкорити собі особу у політичній, економічній, духовній, сімейній і іншій сферах;

• наявність загальнообов'язкової і проникаючої в усі сфери життя державної ідеології;

• виховання людини в дусі офіційної ідеології із самого дитинства;

• наявність, як правило, єдиної правлячої партії, заснованої на централізації і жорсткій дисципліні;

• підпорядкованість всіх інших державних органів правлячій партії;

• як правило, наявність одноособового вождя (керівника монопольне правлячої партії) з рисами обожнювання;

• формальність судової влади, її використання правлячою партією як каральний механізм;

• наявність могутньої і розгалуженої системи "силових" структур армії, розвідки, таємної поліції;

• постійна розправа (у тому числі фізична) з вільнодумством;

• відсутність вільних і об'єктивних виборів;

• мілітаристський характер держави.

Тоталітарні режими були широко поширені в першій половині XX в. Типовими прикладами тоталітарних держав були: Італія при Муссоліні (1922 - 1943 рр.); Німеччина при Гітлері (1933 - 1945 рр.); інші держави.

3. Авторитарний політичний режим займає проміжне положення між демократичним і тоталітарним і характеризується наступними ознаками:

• держава має дуже сильну владу, але цілком не придушує людину;

• підтримується видимість законності і дотримання прав і свобод людини;

• репресії проти неугодних проходять у псевдоправових формах і з оглядкою на суспільну думку;

• влада правлячої (як правило, монопольно) партії закамуфльована під діяльність демократичних інститутів - парламенту, уряду, президента, хоча в реальності дані органи носять номінальний характер і служать "ширмою" для правлячого угруповання;

• засоби масової інформації служать рупором правлячих сил, хоча в дозволених дозах допускається критика;

• економіка заснована на ринкових принципах і цілком не підпорядкована державі.

Прикладами держав з авторитарним режимом можуть послужити:

• Іспанія при пізньому Франко (60-і - 70-і рр.);

• Чилі при Піночеті (1973 - 1990 рр.);

• Південна Корея в 70-і - 80-і рр.;

• Індонезія при Сухарто (1967 - 1998 рр.);

• ряд латиноамериканських країн у 60-і - 80-і рр.;

• інші держави.

Нерідко авторитарний режим виникає при неготовності країни до демократії (політичної, духовної й особливо економічної). Виконавши свою місію (побудова ринкової економіки, зміцнення державної системи, наведення порядку), авторитарний режим нерідко поступово переростає в демократичний. Даний процес наприкінці 80-х - початку 90-х рр. відбувся в Південній Кореї, Чилі, на Філіппінах, у даний час відбувається в Індонезії.

 


Читайте також:

  1. Авторитарний режим
  2. АВТОРИТАРНИЙ РЕЖИМ
  3. Адміністративно-політичний устрій Січі
  4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  7. Боротьба українських козаків проти турецько-татарської агресії. П.Сагайдачний - видатний військовий та політичний діяч України.
  8. Галицько-Волинське князівство, його політичний розвиток у 12 - першій половині 14ст
  9. Графічний режим.
  10. Демократичний політичний режим.
  11. Демократія як політичний режим та його головні ознаки.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 5. ФОРМИ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ | ТЕМА 6. ГЛАВА ДЕРЖАВИ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.