Органи конституційного контролю.

Конституційний контроль у Франції відрізняється своєрідністю і в деякій мірі виходить за рамки відомих двох моделей конституційного контролю. Конституційність актів, які виходять від державних органів, розглядається від парламента - Конституційною радою, від органів виконавчої влади - Державною радою.

Конституційна Рада Франції.Конституційний контроль у Франції здійснює Конституційна рада і якоюсь мірою (у виді висновків для уряду у відношенні актів регламентарної влади — Державна рада).

Основна частина Конституційної ради призначається трьома вищими посадовими особами: Президентом, головою сенату (верхньої палати Парламенту) і головою Національних зборів (нижньої палати). Кожне з цих посадових осіб призначає третину членів Ради на дев'ять років; їхній мандат невідновлюваний, бути членом Конституційної ради можна тільки один раз. Кожні три роки обновляється третина членів Ради. Інша частина Конституційної ради — усі колишні президенти республіки. Не можна сполучати посаду в Раді з членством у Парламенті, з посадами в державному апараті, а також з керівною діяльністю в державному чи приватному секторі економіки і з керівництвом політичною партією.

Конституційна рада розглядає скарги в зв'язку з виборами в Парламент, з питань невиборності і несумісності посад, приймає рішення про конституційності регламентів палат Парламенту і тих змін, що у них вносять палати, до їхнього прийняття палатами, а також органічні закони, бере участь у підготовці виборів президента, стежить за правильністю обрання депутатів і сенаторів, за тим, щоб усі кандидати мали рівні можливості, спостерігає за проведенням референдуму і повідомляє його результати. Підрахунок голосів по виборам Президента провадиться під спостереженням Конституційної ради. Він констатує вакантність посади Президента, з ним повинний консультуватися Президент при введенні в країні надзвичайного стану.

На Конституційну раду покладається розгляд споровши між галузями влади про їхню компетенцію. У Конституційну раду можуть звертатися з запитами Президент республіки, голова уряду, голови обох палат Парламенту, групи депутатів і сенаторів в обох випадках чисельністю не менш 60 чоловік. Рада розглядає справа по системі досьє: немає змагального процесу, виклику свідків і т.д. З доручення голови один із членів Ради готує письмова доповідь у справі, що потім розглядається. Процес у Конституційній раді письмовий і закритий. Рішення повинне бути прийняте протягом одного місяця, у термінових випадках — у вісьмох днів.

Значення Державної ради збільшилось після прийняття конституції 1958 року, яка встановила нове співвідношення між законодавчою і регламентною владою. Акти останньої вже не розглядаються в якості виданих у розвиток закону. Вони набули самостійної і визначаючої ролі. В силу цього розширилась і набула самостійного значення функція контролю за актами виконавчої влади.

Функція такого контролю зі сторони Державної ради не є спеціально виділеною, вона реалізується при розгляді справ по оскарженню про перевищення влади. Своїми постановами Рада анулює акти, які не відповідають конституції. Даючи свої консультативні заключення, Рада, крім того, по цілому ряду актів уряду може висловлюватись про їх відповідність основному закону.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Центральні органи державної влади.	\|	Консультативні і контрольні органи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.