Основні права людини і громадянина в ФРН.

У першому розділіконституції ФРНзакріплені кілька відправних положень демократичної концепції прав і воль, їхнього використання й обмеження. Установлено, що кожний має право на всебічний розвиток особистості, використання прав і воль, оскільки він не порушує прав інших і не зазіхає на вільний демократичний (конституційний) лад, не створює погрози існуванню федерації і земель, не порушує закони моральності. У противному випадку, а також при зловживанні волею слова, зборів , об'єднання, правом власності, іншими правами чи особа об'єднання може бути позбавлено визначених прав Федеральним конституційним судом. Можливо також обмеження конституційних прав законом (у тому числі законом про оборону, про надзвичайний стан), що повинний мати загальний характер, а не відноситися до окремої чи особи об'єднанню. Допускається обмеження конституційних прав військовослужбовців (під час служби).

Регулюючи правовий статус особи, конституція приділяє особливу увагу політичним і особистим свободам , однак закріплює і соціально-економічні права в тім варіанті, що був можливий у ситуації, що склалася в Німеччині до 1949 р. (наприклад, не говориться про право на працю й ін.). Конституційні принципи, що відносяться до соціально-економічних прав, були істотно розвиті і доповнені надалі поточним законодавством.

Основний закон, проголошуючи принцип рівноправності, дає йому розширювальне тлумачення. Поряд зі звичайними положеннями про рівність перед законом, рівноправності громадян незалежно від підлоги, раси і національності в конституції містяться положення про неможливості чи привілеїв обмежень у зв'язку з походженням, мовою, місцем народження, спорідненням, релігійними чи політичними поглядами.

Серед соціально-економічних і соціально-культурних прав конституція називає волю вибору професії, місця роботи (обмеження можливі тільки по вироку суду), волю об'єднання для охорони і поліпшення умов праці (насамперед це профспілкові волі), право власності і її спадкування (з тим обмеженням, що власність повинна служити загальному благу), волю мистецтва, науки, утворення, волю викладання, але за умови дотримання конституції (воля викладання відноситься в основному до вищої школи). Відповідно до конституції шкільна справа знаходиться під контролем держави, у школах, як правило, повинне бути організоване викладання релігії, але питання про релігійне навчання (у тому числі про відвідування таких занять) вирішують особи, відповідальні за виховання дітей (батьки, опікуни й ін.).

В Основному законі Німеччини міститься звичайний перелік політичних прав і воль: воля вираження і поширення думок, воля печатки, воля доступу до інформації, воля мирних зборів, право на об'єднання й ін. Передбачається право чи індивідів колективів звертатися в державні органи зі скаргами і проханнями.

Серед особистих прав і воль конституція називає наступні: право на життя і фізичну недоторканність, на недоторканність житла (без дозволу хазяїна і постанови судді проникнення в житло можливо лише у випадку небезпеки для суспільства й особи, для запобігання порушень суспільної безпеки і порядку), на таємницю листування (для захисту вільного демократичного ладу може бути на основі закону встановлений контроль у відношенні здійснення цього права і для цієї мети створений народним представництвом спеціальний орган), на волю пересування (ця воля може бути обмежена з метою збереження суспільного порядку, а також для запобігання епідемій, стихійних лих, катастроф, бездоглядності молоді, злочинів), на волю совісті, рівний доступ до державних посад незалежно від релігійних переконань і світогляду.

Про обов'язки громадян у конституції містяться лише короткі положення. Говориться про обов'язок батьків піклуватися про дітей, закріплений обов'язок військової служби з 18-літнього віку для чи чоловіків альтернативної служби для тих, хто відмовляється по своїх переконаннях від військової служби зі зброєю в руках. В умовах стану оборони в армію можуть бути покликані і жінки для роботи в санітарно-лікувальних установах, але без зброї в руках. Крім того, у цих умовах можливе введення обов'язкової трудової повинності.

Конституція говорить про право притулку. Раніше воно використовувалося різними особами гранично широко, але в 1993 р. обмежений перелік держав, вихідці з який можуть скористатися цим правом: Громадяни, що хочуть користатися правом притулку, повинні представити доказу, що є переслідуваними в себе в країні особами. В даний час можливе виселення осіб, що незаконно в'їхали в країну, причому незалежно від того, чи подані ними апеляції на рішення про виселення (раніше до розгляду апеляції це було неможливе).

У конституції передбачені юридичні гарантії прав і виконання обов'язків. Зокрема, чи державу відомство, на службі якого складаються особи, що порушили свої службові обов'язки у відношенні третіх осіб (фізичних і юридичних), несуть відповідальність за дії свого службовця. Права військовослужбовців зобов'язаний захищати уповноважений Бундестагу (омбудсман) по обороні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основний Закон ФРН 1949р.: загальна характеристика.	\|	Глава держави: федеральний президент

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.126 сек.