Держава впливає на ринкову рівновагу двома способами: 1) фіксацією цін; 2) податковим регулюванням.
1) Фіксація цін (рис. 5.50)
P D S
P1 Δ Qs
Pe E
P2 S Δ Qd D
Qd Qs Qe Q
Рис. 5.50. Наслідки фіксації цін державою
Якщо ціна, фіксована державою, вище за рівноважну (Р1 > Ре), то виникають надлишки пропозиції (DQs). При цьому обсяг продажу буде на рівні попиту (Qd). Цей обсяг продажу є меншим за той, яким міг би він бути при встановленні рівноважної ціни (Qd< Qe). Якщо ціна, фіксована державою, нижче за ціну рівноваги (Р2 < Ре), то виникає дефіцит (DQd). При цьому буде продано не стільки товарів, скільки хочуть споживачі, а стільки, скільки вироблено (Qs). Цей обсяг продажу також буде меншим за рівноважний (Qs < Qe).
Яким би чином держава на фіксувала ціни, обсяг продажу завжди стає меншим за той обсяг реалізації, який міг би бути досягнутий при рівновазі.
Внаслідок дефіциту може виникнути конкуренція споживачів (рис. 5.51).
Р
D S
P2
PеΔ p E
P1ΔQd
Qk Qe Q
Dр – не грошові витрати покупців
Рис. 5.51. Наслідки конкуренції споживачів
При ціні Р1, менше за рівноважну, весь попит не зможе бути задовільненим. В цьому випадку, для того щоб все-таки задовольнити попит, споживачі почнуть конкурувати один з одним до тих пір, поки обсяг попиту не зрівняється із обсягом пропозиції. Це може бути досягнуто, коли до грошових витрат на купівлю товару (Р1) споживачі почнуть додавати не грошові витрати так, що загальні витрати на купівлю складуть Р2.
Внаслідок дефіциту може виникнути “чорний ринок”. Крива пропозиції на такому ринку може зайняти положення S1S1. Різниця між кривими S1S1 і SS являє собою плату за ризик, який несуть продавці, пускаючи товар на нелегальний ринок. Рівноважна ціна на “чорному ринку” (Рч.р.) буде перевищувати як фіксовану ціну Р, так і рівноважну Ре. Обсяг продажу при цьому на “чорному ринку” (Qч.р.) більше за той обсяг (Q1), який був би реалізований на звичайному ринку по ціні Р1, але менше за рівноважний обсяг (Qе) (рис. 5.52).