Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Генезис інноваційно-підприємницьких теорій

Формування теорій інноваційного розвитку почалося, на думку більшості дослідників, у другій половині XIX — першій половині XX ст., хоча ще у XVIII ст. шотландець Адам Сміт (1723—1790) у своїй праці «Дослідження про природу та причини багатства народів» вказав на роль тех­нологічних новацій у забезпеченні зростання економічної продуктивності. Вплив інноваційних факторів на соціально-економіч­ний розвиток суспільства нині визнаний усіма, хоча усві­домлення важливості ролі науково-технічного прогресу в економічному зростанні з'явилося не одразу. Формуван­ня теорій інноваційного розвитку у їх сучасному вигляді є результатом праці усіх, хто досліджував економічний розвиток суспільств та економік, у процесі якого було ви­явлено нерівномірність темпів економічного зростання.

На систематичність економічних криз першими вказали англійські економісти X. Кларк і Вільям-Стенлі Джевонс (1835—1882), проаналізувавши період між двома сві­товими «економічними катастрофами» 1793 і 1847 років. Виявлені ними цикли економічного розвитку започатку­вали новий напрям наукових досліджень, спрямованих на визначення причин такої циклічності. На їх основі виник­ли теорія циклічних криз К. Маркса, теорія довгих хвиль М. Кондратьєва та ін.

Припущення, що економічні кризи спричинені особли­востями відтворення основного капіталу, висловив і укра­їнський економіст Михайло Туган-Барановський (1865— 1919), який також дотримувався марксистської концепції. У своїй праці «Промислові кризи. Нарис із соціальної істо­рії Англії» він вказує, що перешкодою для безперервного розвитку виробництва є не так зовнішні, як внутрішні особ­ливості економічної системи, які, власне, і породжують циклічність її розвитку. М. Туган-Барановський вважав, що циклічність припливів та відпливів у промисловості за­лежить від дії закону виробництва: зростання виробництва обумовлює зростання споживання.

Роль інновацій в економічному розвитку людства й мотиви, що спонукають суб'єктів підприємницької ді­яльності відмовлятися від звичних методів роботи і, ри­зикуючи, впроваджувати нові, досліджували вчені бага­тьох країн. Найповнішою є теорія інноваційного розвит­ку Й. Шумпетера.

Теорія інноваційного розвитку Й. Шумпетера. Авс­трійський економіст Йозеф Шумпетер (1883—1950) сфор­мулював її на основі узагальнення численних досліджень, проведених наприкінці XIX — на початку XX ст. У ній уперше вжито терміни «інновація», «інноваційний про­цес» і висловлено гіпотезу про те, що інновації з'являються в економічній системі не рівномірно, а у вигляді більш-менш одночасно освоюваних поєднаних новацій — кластерів.

Кластер (лат. classis — розряд) інноваційсукупність базисних нововведень, що визначають технологічний устрій економіки про­тягом тривалого часу.

Ос­новною причиною утворення довгих хвиль він вважав кон­центрацію важливих нововведень в окремих галузях, внаслідок чого від кожного базового нововведення утворю­ються вторинні нововведення, які вдосконалюють уже існу­ючі продукти-товари, формуючи вторинну хвилю. Й. Шум­петер розробив класифікацію хвиль.

Дослідження С. Кузнеця. Відомий американський еко­номіст, лауреат Нобелівської премії, виходець із України Саймон Кузнець (1901—1985) полемізував з Й. Шумпете­ром щодо причин циклічності економічного розвитку, стверджував, що в бажанні підприємців інвестувати прин­ципово нові види техніки чи товари немає ніякої закономір­ності. На його думку, революційні інновації виникають значною мірою випадково, під впливом певних зовнішніх обставин (зміни в політиці, економіці, поява нових відкрит­тів тощо). Тобто, визнаючи існування економічних циклів, він пов'язує їх із циклами інноваційних технологій, наголо­шуючи водночас на випадковості появи інновацій.

Дослідження Г. Менша. Німецький економіст Герхард Менш відродив і розвинув теорію Шумпетера. Г. Менш зауважив, що в світовій економіці регуляр­но настає такий період, коли країни опиняються в кризі, вихід з якої неможливий за існуючої техніки, відсутнос­ті революційних або, як він їх називає, базисних ново­введень. Г. Менш дійшов висновку, що технічний прогрес відбува­ється не безперервно, а дискретно (франц. discret — перерив­частий). Гіпотеза дискретності пояснила протиріччя між пе­ріодами надлишку інновацій та їх нестачею: динаміка потоків, припливи і відпливи базисних інновацій визначають зміни у періодичності зростання істагнації економіки.

Концепція технологічних устроїв Д. Львова та С. Глазьєва. Російські економісти Дмитро Львов і Сергій Глазьєв теж є прихильниками інноваційної концепції довгих хвиль економічного розвитку. Вони досліджували міжгалузеві технологічні ланцюги поєднаних виробництв, які виникають унаслідок процесів кооперації та спеціалізації і мають зазвичай стійкий характер. Сукупність таких тех­нологічних ланцюгів автори називають технологічним устроєм, який належить одній парадигмі (грец. paradeigmа — приклад, взірець) та утворює стабільний елемент відтворювальної структури економіки. У кожному техно­логічному устрої, на думку авторів, можна виділити ядро, в якому зосереджені базисні технології, що відповідають цьому устрою. При послідовній зміні технологічних устро­їв відбуваються довготривалі коливання економічної кон'юнктури.

Моделі економічного зростання з ендогенним техно­логічним прогресом. З'явилися на рубежі 90-х років XX ст. їх автори (американські дослідники П. Ромер, Ф. Агійон, П. Хоувіт, Ч. Джонс та ін.) пояснюють технологічні зміни бажанням економічних агентів максимізувати свій прибу­ток протягом тривалого часу, для чого ініціюють і прово­дять відповідні науково-дослідні та проектно-конструк­торські роботи.


Читайте також:

  1. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
  2. Виникнення українського козацтва 5.1 Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості
  3. Всю сукупність теорій виникнення держави можна обєднати в наступні напрямки теорій: теологічну, патріархальну, договірну, органічну, класову, теорію насильства тощо.
  4. Генезис вивчення речовинного складу порід
  5. Генезис економічної безпеки.
  6. Генезис етичної думки. Етичні традиції у розвитку й становленні соціальної роботи в Україні
  7. Генезис карбонатних тіл
  8. Генезис культури
  9. Генезис підприємства
  10. Генезис та еволюція ринкового господарства
  11. Генезис та етапи культурної еволюції




Переглядів: 1248

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Життєвий цикл інновацій | Теорії технократичного суспільства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.