Генезис та еволюція ринкового господарства

в Англії (XVII – XIX ст.)

Ринкове господарство – це консолідований результат демократичної, промислової та освітньої революції, а процес його формування та розвитку займає доволі тривалий історичний період. За час свого існування воно пройшло різні етапи розвитку, які визначаються ключовою характеристикою ринкової системи господарства – розвитком конкуренції.

Промисловий переворот - якісно новий етап в розвитку суспільного виробництва, який відображає перехід від заснованого переважно на ручній праці мануфактурного виробництва до великої машинної індустрії; розпочинається з винаходу і впровадження у виробництво робочих машин, а завершується - виробництвом машин машинами, тобто створенням фабрично-заводської промисловості, розвитком машинного виробництва (яке згодом поширюється й на транспорт та інші галузі економіки) та супроводжується використанням нових різновидів енергії (від теплової до електричної) та винаходом нових форм зв’язку.

З суспільної точки зору промисловий переворот відображає систему економічних й соціально-політичних змін, які знаменують остаточну перемогу капіталістичного способу виробництва над феодальним. Завершується етап промислового перевороту створенням матеріальних передумов для переходу від капіталізму епохи вільної конкуренції (чистого капіталізму, досконалої конкуренції) до монополістичного капіталізму.

Першою країною промислового перевороту стала Англія (яка після унії в 1707 р. з Шотландією стала називатись Великобританією).

Передумови промислового перевороту у Великобританії, який розпочався з 60-х pp. XVIII ст.: 1) значне нагромадження капіталу за рахунок перекладання державного боргу на плечі платників податків; 2) завершення „огородження” на селі; 3) завершення буржуазної революції (поштовх розвитку продуктивних сил, зміцнення становища буржуазії, поштовх аграрному перевороту, прискорення утворення національного ринку та ін.); 4) розгортання колоніальних володінь; 5) розвиток науки і освіти, першість у впровадженні науково-технічних розробок у виробництво.

Наслідки промислового перевороту для Великобританії: 1) зростання продуктивності праці в промисловості й сільгоспвиробннцтві; 2) створення стрункої системи освіти від початкової до вищої; 3) оформлення (в 1662 р.) Королівського товариства (виконувало роль академії наук); 4) винаходи ткацьких технологій, прядильних машин, парового двигуна, паровозу (1825 р.), заснування чавуноливарного заводу, патентування електромагнітного телеграфного апарату, відкриття першої прямої телефонної лінії (Дувр-Кале), винайдення твердого покриття доріг, створення безопорного залізного мосту через р. Северн та багато ін.. нововведень; 5) поширення еміграції й колонізації до „нових” земель (Нової Зеландії, Австралії); 6) абсолютна конкурентоспроможність англійських товарів на світових ринках; 7) в підсумку економічна й промислова (і, як наслідок, військова) першість Англії („володарки морей”) в світі.

Втім для Англії як „країни класичного капіталізму” притаманні й класичні соціальні наслідки промислового перевороту: 1) майнова і соціальна диференціація населення (пролетаріат - буржуазія); 2) тяжке становище робочого класу (14 - 16-годииний робочий день, безробіття, низька оплата праці тощо), 3) що неодмінно викликає розвиток робітничого руху (від луддизму до чартизму).

Саме в Англії як країні класичного капіталізму відбувається перша в світі криза перевиробництва (1825 p.). а потім ще три за ХІХ ст.: в 1836 р., в 1847 р. і, найбільша, в 1866 р. (яка поклала початок закату англійської світової гегемонії).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економічний розвиток і економічна думка східних та західних українських земель у період розпаду феодального господарства	\|	Становлення та еволюція класичної політичної економії в Англії та Франції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.