МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||
ЛЕКЦІЯ 8. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ ТА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА НИХ.Аналіз попиту на інноваційний продукт Аналіз попиту на нововведення проводиться в наступних напрямках: 1) аналіз потреби у випущеному і (чи) реалізованому нововведенні чи новій послузі; 2) аналіз попиту на нововведення і пов'язані з ним послуги та вплив на них різних факторів; 3) аналіз впливу попиту на результати діяльності підприємства; 4) визначення максимальної можливості збуту й обґрунтування плану збуту з урахуванням вирішення перших трьох завдань, а також виробничих можливостей фірми. Основні напрямки аналізу попиту: • обсяг попиту; • наявність потенційних покупців; • потреба в товарі; • можливість придбання товару; • ціна пропонованої продукції; • час реалізації (пропозиції для реалізації) продукції на ринку; • напрямки, ринки збуту продукції. Попит виражає кількість альтернативних можливостей придбання продукції при різних цінах і рівних інших умовах. Його можна представити одним зі способів: 1. У вигляді таблиці. 2. Графічно. Попит у цьому випадку зображується у вигляді графіка, що показує кількість продукції, яку споживачі готові, хочуть і в змозі купити за деякою ціною. 3. Аналітичне. У таблиці можна, по-перше, представити ранжирований ряд значень ціни продукції в порядку її зростання чи зменшення і відповідну їй кількість одиниць товару, на який пред'явлений попит. Графічне зображення попиту дає можливість побачити напрямки його зміни, що широко застосовується для прогнозування попиту, визначення типу товарів, за якими він вивчається, розрахунку ступеня гнучкості попиту стосовно основних, що впливають на нього, факторів. Аналітичний метод дозволяє проаналізувати сформовану тенденцію попиту на основні товари і спрогнозувати ситуацію на перспективу. Планування і організація створення нового товару Нова продукція, яку виводять на ринок, може бути трьох видів: — яка раніше не існувала (CD-диски); — яку раніше виготовляли, але її конструкцію було суттєво змінено (ноутбук замість стаціонарного ПК); — яка має лише новий дизайн (ліки у вигляді аерозолю). Інноваційний товар— продукт науково-технічної та інноваційної діяльності, що пропонує новий засіб чи спосіб виробництва товарів і послуг і відкриває для споживача нові сфери задоволення своїх потреб. Процес створення нового продукту передбачає здійснення інноваційної діяльності в кілька етапів: генерування ідей, оцінювання та відбір перспективних ідей, розроблення концепції товару, розроблення та створення дослідного зразка, пробний маркетинг. 1. Генерування ідей.Задум нових товарів виникає або як наслідок процесу цілеспрямованого пошуку, або випадково. На етапі генерування ідей істотна роль належить використанню методів активізації творчого пошуку: інверсії, ідеалізації, ключових запитань, аналогій, фокальних об'єктів, синектики та ін. Метод інверсії (зворотного руху).Передбачає використання протилежних існуючому поглядів щодо вирішення нової проблеми, як от: розглянути функції об'єкта з іншого боку (пилосос може бути і розпилювачем рідини); замість дій, які передбачає існуюча технологія, застосувати протилежні (охолоджувати замість нагрівати — спосіб консервування овочів та фруктів); зробити рухому частину об'єкта (чи зовнішнього середовища) нерухомою, а нерухому — рухомою (складальний конвеєр); перевернути об'єкт «догори ногами» (з метою привернення уваги таким способом часто подають рекламу) тощо. Наприклад. поєднання дешевизни і недовговічності може бути привабливішим для покупця, ніж довговічності, але дороговизни (на цьому ґрунтується товарна політика багатьох китайських фірм). Метод ідеалізації.Ґрунтується на уявленні про ідеальний спосіб задоволення певних потреб споживача (тобто без витрат). Наприклад, будинок, виготовлений із стандартних блоків, компонуючи які можна постійно перебудовувати і добудовувати власне житло протягом усього життя, витрачаючи для цього значно менше коштів, ніж при покупці іншого будинку, щоразу, коли виникає потреба розширення житлової площі. Метод ключових запитань.Доцільно застосовувати для накопичення додаткової інформації щодо ринкової ситуації, зокрема під час просування нового товару на ринок. Прикладами ключових запитань можуть бути такі: на якому сегменті ринку слід сконцентрувати зусилля; чи повинен товар мати різні модифікації для різних ринкових сегментів; чому споживачі надаватимуть перевагу саме нашому товарові; якою має бути якість товару; якою має бути цінова політика на товар; яка інформація потрібна для організації рекламної кампанії; чи може товар бути запропонований на інших ринках; які вигоди це принесе фірмі; який можливий ризик та ін. Метод аналогій.Використовується найчастіше спонтанно, коли якийсь факт, предмет чи явище у навколишньому середовищі підказує нове конструктивне чи дизайнерське рішення нового товару. Наприклад, Останкінська телевізійна башта побудована за принципом колоска. Подібно до того, як стійкість колоска обумовлена наявними у його стінках рослинними волокнами, стійкість башти забезпечена натягнутими у її бетонних конструкціях стальними тросами. Метод фокальних(лат. focus — осередок)об'єктів.Заснований на перетинанні ознак випадково обраних об'єктів на об'єкті, що розробляється і перебуває ніби у фокусі переносу. Синектика.Це своєрідна розумова атака досліджуваної проблеми (наприклад, способу модифікації товару чи надання йому нових властивостей) спеціалізованими групами фахівців, інженерів, консультантів, експертів тощо з використанням ними різних аналогій і асоціацій. — 2. Оцінювання та відбір перспективних ідей.Передбачає оцінювання ідей щодо нового товару з погляду їх сприйняття споживачем. Здійснюється на основі детального вивчення ринкових потреб. Оцінювання перспективності ідей нових товарів має здійснювати група експертів, до складу якої входять маркетологи, економісти та керівники головних підрозділів фірми. За результатами оцінювання всі ідеї нових товарів поділяють на безперспективні, віддаленої перспективи, перспективні. Останню групу включають у перелік перспективних ідей, щодо яких розробляються товарні концепції. 3. Розроблення концепції нових товарів.Концепція нового товару поєднує елементи універсального алгоритму оцінки ринку нового продукту і показники його конкурентоспроможності. Таке оцінювання ідеї товару допомагає зрозуміти, як він буде сприйнятий ринком і чи достатній потенціал техніко-технологічної бази підприємства для його промислового освоєння. Товари, концепції яких визнані найперспективнішими з комерційного погляду, починають фінансувати і створювати. — 4. Розроблення і створення дослідного зразка.На цьому етапі здійснюють проектування товару, його параметрів, дизайну, упаковки, визначають назву або марку товару, виготовляють дослідні зразки, вирішують питання щодо технічного рівня виробу, можливостей його якісного виготовлення, майбутнього ефективного використання. У процесі проектування виробу важливо забезпечити оптимальне співвідношення між значущістю для споживача окремих його функцій і витратами на їх здійснення. З цією метою можна застосувати метод функціонально-вартісного аналізу. Об'єктами ФВА можуть бути як споживчі властивості товару загалом, так і його окремих частин. Мету ФВА можна подати математично: СВ/В→max де СВ — споживча вартість об'єкта, який аналізують (є сукупністю його споживчих якостей); В — витрати на досягнення необхідних споживчих якостей. Під час випробування дослідного зразка важливо порівняти його основні параметри із параметрами товару-аналога, який на час створення новації вважається кращим на ринку. Для цього розраховують співвідношення величин кожного із порівнюваних параметрів нового продукту і аналога. У разі, якщо за базу оцінки взяти зразок, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності здійснюють за формулами: де qi, — одиничний показник конкурентоспроможності за і-тим технічним параметром; рі — величина i-того параметра для нової продукції; Різ — величина і-того параметра для виробу, прийнятого за зразок. Із формул вибирають ту, за якою збільшенню одиничного показника відповідає підвищення конкурентоспроможності. Наприклад, для оцінювання продуктивності виробів вибирають формулу 1, а для питомих витрат енергії — формулу 2. Розрахунок одиничних показників має доповнюватися розрахунком групового показника конкурентоспроможності, який враховує значущість кожного із порівнюваних параметрів для споживача. Розрахунок групового показника за технічними параметрами (включаючи нормативні) здійснюють за формулою:
Де It.n. - груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами; qі — одиничний показник конкурентоспроможності за і-тим параметром; аі — значущість і-того параметра в сукупності технічних параметрів, що характеризують потребу; п — кількість параметрів, які оцінюють. Отриманий показник характеризує міру відповідності товару існуючій потребі за всіма технічними параметрами. Чим він вищий, тим повніше задовольняються запити споживача. 5. Пробний маркетинг.Здійснюється перед початком повномасштабного виробництва та реалізації продукції. Має на меті вивчення реакції споживачів на новий товар. Для цього виготовляють пробну партію товарів, тестування якої в умовах ринку дає змогу виявити властивості нового товару в процесі дослідного споживання та оцінити комерційні перспективи його випуску. Якщо результати пробного маркетингу позитивні, приймають рішення про запуск нового товару у виробництво. Ефективність пробного маркетингу залежить від правильного вибору часу і місця його проведення, особливостей нового товару, рівня конкуренції на відповідному сегменті ринку, загального стану економіки країни. Однак пробний маркетинг має і недоліки, які дещо знижують його ефективність. Це витрати на нього, затримка масштабного впровадження, надання інформації конкурентам, неспроможність побачити результати в межах всієї країни на основі кількох міст, що використовують як пробні ринки тощо. Часто пробний маркетинг дає змогу конкурентам, які не проводили досліджень, наздогнати Інноваційну фірму, що може мати негативні наслідки для інноватора. Читайте також:
|
|||||||||||
|