Сполучні муфти

При монтажі муфт мідні жили кабелів, як правило, з'єднуються пресуванням або пайкою у мідних гільзах, а алюмінієві жили - термітним зварюванням, пайкою й т.д.

З'єднання жил кабелів високої напруги слід проводити таким чином, щоб діаметр жил у місці з'єднання не збільшувався, для того, щоб забезпечити рівномірний розподіл електричного поля. З цією метою з жил кабелю на певній довжині знімається один повів дротів, після чого на це місце натягають гільзу. Потім робиться пресування й для поліпшення контакту місце з'єднання додатково пропаюють. Далі відновлюється частково вилучена ізоляція кабеля. Для забезпечення необхідної електричної міцності місця з'єднання товщина підмотування робиться трохи більше, ніж ізоляція кабеля. Після монтажа підмотування вздовж її поверхні відновлюєть екран у вигляді накладениих щільно виток до витка мідного або свинцевого дроту. Екран повинен мати електричний контакт з екранами кабелів, що з'єднуються.

У деяких конструкціях провідний екран накладається не по всій довжині муфти. У цих конструкціях вирівнювання електричного поля здійснюється металевим кожухом.

На напругу 1 кВ корпус сполучної муфти може виготовлятись із чавуну. Сполучні муфти кабелів на напругу 6 і 10 кВ розміщують у свинцевому корпусі, що у свою чергу може бути поміщений у чавунний кожух або кожух зі склопластику. На напругу 20 і 35 кВ сполучні муфти рекомендується поміщати в латунний корпус, що при прокладці в землі поміщають у загальний чавунний, сталевий або склопластиковий кожух. Сполучні муфти маслонаповнених кабелів низького тиску, як правило, мають латунні корпуси, тому що в цьому випадку значно знижуються втрати в металевих оболонках. Кожух сполучних муфт для кабелів у сталевому трубопроводі під тиском виготовляються зі сталевої труби. Після монтажу муфти вакумують і заповнюють сухим дегазованим маслом.

Кінцеві муфти призначені для з'єднання жил кабелю з відповідними пристроями системи електропостачання. До ізоляції кінцевих муфт пред'являються підвищені вимоги, тому що електричне поле в них нерівномірне. Конструкція кінцевих муфт повинна у разі потреби забезпечувати компенсацію температурного переміщення кабелю, що досягається наявністю гнучких або пружних зв'язків з жилою. Крім того, муфти повинні також охороняти ізоляцію кабелю від атмосферних впливів.

Перед монтажем кінцевої муфти з кабелю на певній довжині знімаються захисні покрови й металева оболонка, причому на кабель заздалегідь надягають всі необхідні елементи конструкції хвостової частини муфти. Далі на жилі кабелю монтується вивідний пристрій.

У місці обрива екрана по ізоляції кабелю в кінцевих муфтах розміщується додаткова ізоляція, що у кабелі з паперовою просоченою ізоляцією, як правило, виконується вручну у вигляді підмотування рулонами з просоченого кабельного паперу.

У муфтах з пластмасовою ізоляцією на напругу 1-10 кВ додаткова ізоляція виконується у вигляді підмотування зі стрічок, що самоклеються. У муфтах на напругу 35 кВ і вище використовуються деталі з еластомерів, поліетілену й етіленпропилену.

Для захисту кабелю й додаткової ізоляції муфти від вологи й забруднень кінець кабелю з підмотуванням поміщають в порцеляновий ізолятор, що у верхній частині має кришку. У зв'язку з тим, що кришка й кріпильні деталі перебувають під високою напругою, для зменшення втрат на корону верхня частина муфти екранується. Простір між підмотуванням і порцеляновим ізолятором заповнюється ізоляційним компаундом або кабельним маслом.

У кабелях на напругу до 10 кВ, якщо вони експлуатуються у закритих приміщеннях, замість кінцевих муфт використовують кінцеві закладення. У основі закладення розміщається корпус, що служить додатковою герметизацією ізоляції кабеля в місці його розведення по фазах. Герметизація жил обробленного кабеля робиться за допомогою багатошарових трубок.

У кінцевих муфтах на напругу 110 кВ і вище необхідно передбачати заходи для примусового регулювання електричного поля. У муфтах до 110 кВ поле регулюється введенням різноманітних екранів, розташованих поблизу місць із більшою напруженістю електричного поля, а в муфтах 110 кВ і вище - за допомогою підмотування конденсаторного типу. Ця обмотка складається з шарів просоченого маслом паперу, розділених станіолевими обкладками.

Стопорні муфти використовуються в кабелях на напругу 1-35 кВ з паперовою просоченою ізоляцією для запобігання стіканню просочувального склада за умови прокладки кабелів на похилих трасах.

На напругу 1-10 кВ як стопорні муфти можуть використовуватися епоксидні сполучні муфти. Для кабелів на напругу 20 і 35 кВ застосовуються спеціальні металеві стопорні муфти. Стопори являють собою мідні або алюмінієві стрижні, приєднані до жил кабеля за допомогою сполучних гільз. На стрижень намотуєть шар бакелітизованого паперу. Стопори вклеюють в текстолітову перегородку, що розділяє просочувальну масу правої й лівої частини муфти. Місця з'єднання жил зі стопором ізолюються паперовим підмотуванням. Муфти знаходяться у металевому кожусі і залиті складом, таким же як і у сполучних муфтах. Стопорні муфти розділяють кабельну лінію на секції, які мають незалежне одна від одної підживлення маслом. Такий поділ масла в лінії дозволяє робити прокладку кабелів на трасах з більшим перепадом висот, а також забезпечує необхідний мінімальний тиск масла у будь-якій точці лінії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кабельні арматури	\|	І однорідною ізоляцією

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.