При включенні кабелю на постійну напругу через його ізоляцію проходить струм, що змінюється в часі. Цей струм має постійні складові – струм провідності (i ∞ ) і струм абсорбції, що змінюється за законом
,
де Т – час у плині якого iабс спадає до 1/е свого первісного значення.
Електропровідність діелектриків пояснюється наявністю в них деякої кількості вільних заряджених часток: іонів і електронів. Найбільш характерна для більшої частини ізоляційних матеріалів іонна електропровідність, що виникає внаслідок неминучої присутності в ізоляції забруднень.
Практичною оцінкою якості застосовуваних електроізоляційних матері-алів є питомий об'ємний опір й питомий поверхневий опір .
При підвищенні температури питомий опір ізоляційних матеріалів, як правило, зменшується
,
де А и В - постійні для даного матеріалу; Т - температура.
Опір ізоляції істотно залежить від вологи. Тому волокнисті матеріали піддаються сушінню й захищаються вологостійкими оболонками.
З підвищенням напруги опір ізоляції може зменшитися за рахунок утворення в ізоляційному матеріалі об'ємних зарядів. Виникаюча при цьому додаткова електронна провідність призводить до збільшення електропровідності.
У сильних електричних полях питома провідність відповідно до закону Я.І. Френкеля визначається по формулі
,
де - постійна для певного матеріалу.
Опір ізоляції одножильного кабелю визначається за формулою
МОм*км (2.51)
Величина залежить тільки від геометричних розмірів кабелю, тому її називають геометричним коефіцієнтом (Г).
Опір ізоляції між жилами двожильного кабелю
МОм*км (2.52)
Опір ізоляції між жилами трьохжильного кабелю
МОм*км (2.53)
Опір ізоляції між однією жилою трьохжильного кабелю й двома іншими, з'єднаними з металевою оболонкою дорівнює
, (2.54)
де ;
Залежність опору ізоляції від температури має такий вигляд
, (2.55)
де температурний коефіцієнт опору ізоляції, рівний, наприклад, для просоченого паперу 0,060, для полістиролу – 0,001.