Залізо є незамінним елементом в організмі людини і тварин. Воно входить до складу транспортного білка крові гемоглобіну, білка скелетних м'язів міоглобіну, а також дихальних ферментів, які забезпечують окислювальні процеси .
Як правило, в організм залізо надходить з кормами та водою в достатній кількості, але іноді, особливо в молодняку, порушуються процеси його засвоєння.
Механізм всмоктування і засвоєння заліза досить складний. В ендотелії слизової оболонки шлунка і кишок міститься специфічний білок апоферитин, який взаємодіє з іонами заліза, утворюючи феритин, що є основою для нагромадження заліза. У крові циркулює білок трансферин, який в епітелії зв'язує залізо феритину і перетворюється в феротрансферин, звільняючи при цьому апоферитин. У кровотворних органах феротрансферин віддає залізо апоферитину, а трансферин знову переносить залізо.
Депоноване у вигляді феритину залізо потім використовується для синтезу гемоглобіну та інших білків та ферментів, що містять залізо.
G Місцево солі заліза, як і інших важких металів, утворюють з білками тканин альбумінати і залежно від концентрації діють в'яжуче, подразнююче та припікаюче. Тому їх застосовують зовнішньо як протизапальні, кровоспинні та антисептичні засоби.
Заліза лактат – Ferri lactas
Зелено – білий кристалічний порошок або кристали. Добре розчиняється у розбавлених мінеральних кислотах. Водні розчини мають слабо кислу реакцію.
Дія: не проявляє місцевої подразнюючої дії. Лише в концентрації понад 10% подразнює слизові оболонки. Препарат повільно всмоктується з кишечника.
Способи і дози застосування: для лікування гіпсохромних анемій різної етіології, післяродової гемоглобінурії, поліпшення росту молодих тварин. Дози всередину: коням, коровам 1 – 3г, вівцям, свиням 0,3 – 1; собакам 0,02 – 0,1, курям 0,005 – 0,01г.