Оцінити роботу серця можливо по зовнішнім його проявам, до яких відносяться:
· верхівковий поштовх;
· тони серця;
· електричні явища, що виникають у працюючому м’язі.
1.5.1. В е р х і в к о в и й п о ш т о в х – це поштовх верхівки серця о передню стінку грудної клітини. Під час систоли шлуночків змінюються форма і об'єм серця. Воно переміщується зліва направо, його верхівка піднімається і надавлює на грудну клітку в ділянці V міжребрового проміжку по серединноключичній лінії. Встановити верхівковий поштовх можна методом пальпації, а також визначити його межі та силу.
1.5.2. Т о н и с е р ц я - це звукові явища, якими супроводжується робота серця.Розрізняють чотири тони серця. Два з них ( І і ІІ ) можна прослухати за допомогою стетоскопу, фонендоскопу або безпосередньо вухом, прикладаючи його до грудної клітини. Цей метод називається аускультація серця. Два інших ( ІІІ і ІV ) менш інтенсивні, ніж перший і другий, і тому нечутні при звичайній аускультації. Їх можна зареєструвати тільки за допомогою пристрою – фонокардіографу.
Перший (систолічний)тон виникає на початку систоли шлуночків, під час закриття стулкових клапанів. Окрім цього, в його утворенні має значення коливання сухожилкових хорд, які утримують стулки атріовентрикулярних клапанів, коливання великих судин (аорти та легеневої артерії) тощо. Він низький і тривалий.
Другий (діастолічний) тон виникає на початку діастоли шлуночків під час закриття півмісяцевих клапанів. Він високий і короткий.
Третій тон відображає вібрацію стінок шлуночків внаслідок швидкого надходження крові на початку загальної діастоли.
Четвертий тон виникає під час систоли передсердь і триває до початку їх розслаблення
Графічна запис тонів серця називається фонокардіограма(рис.8 Б).
Рис. 7. Проекція клапанів серця на передню поверхню грудної клітини