• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кадастрові відомості

1. Основним документом, що встановлює правові засади організа­ції державного земельного кадастру, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ [5.1], який визначає поняття, призначення та зміст головних складових земельного кадастру.

Державний земельний кадастр - це єдина державна система, яка:

• встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності й права користування земельними ділянками;

• вказує місце розташування земельних ділянок;

• містить відомості про їх природну цінність і вартість.
Він створюється і ведеться з метою:

> гарантування державою права власності (користування) земельними ділянками;

> інформаційного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, заінтересованих юридичних осіб і громадян при регулюванні земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель;

> обліку цінності землі у складі природних ресурсів та її вартості як засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та просторового базису в суспільному виробництві;

> встановлення обґрунтованих розмірів платежів за землю;

> контролю за використанням і охороною земель;

> регулювання іншої діяльності, пов'язаної з володінням,
користуванням і розпорядженням земельними ділянками.

Державний земельний кадастр як сукупність взаємопов'язаних організаційно-правових, технологічних, економічних та методич­них заходів включає:

• законодавчо визначену діяльність у галузі державного земельного кадастру та його правове регулювання;

• державне та самоврядне управління у галузі державного земельного кадастру;

• здійснення земельно-кадастрових робіт та ведення держав­ного земельного кадастру на загальнодержавному, регіональному, місцевому рівнях, на підприємствах, в організаціях і установах;

• державний і самоврядний контроль за здійсненням земельно-кадастрових робіт;

• наукове, кадрове та фінансове забезпечення державного земельного кадастру.

Суб'єктами державного земельного кадастру є:

> органи виконавчої влади і місцевого самоврядування;

> власники та користувачі (у тому числі орендарі та суборенда­рі) земельних ділянок;

> замовники та розробники земельно-кадастрової докумен­тації;

> користувачі відомостей державного земельного кадастру.
Об'єктами державного земельного кадастру є землеволодіння та землекористування (їх окремі частини), території адміністра­тивно-територіальних утворень або їх частин, територія України в цілому. Тому кадастр складається з трьох рівнів:

> місцевого (на рівні: підприємств, установ і організацій; сіл та селищ; міст; районів у містах);

> регіонального (АР Крим, області, райони);

> загальнодержавного (по Україні в цілому).

2. Відомості державного земельного кадастру є державним інформаційним ресурсом.

Дані державного земельного кадастру використовуються як джерело інформаційного обміну відомостями при управлінні земельними ресурсами та здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, спеціальної реєстрації або обліку окремих видів нерухомого майна, природних ресурсів та інших об'єктів. На основі цих відомостей органи, що здійснюють ведення земельного кадастру, а також органи, які проводять реєстрацію (облік) нерухомого майна, природних ресурсів та управляють ними, координують свою діяльність у частині інформаційної і технологіч­ної взаємодії.

На рівні підприємств, установ та організацій ведеться облік кількості (тобто площ і складу земельних ділянок відповідно до категорій земель) та якості земель (за природними і набутими властивостями, що впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем забруднення). Для цього слугують земельно-кадастрові книги.

Облік на рівні села, селища, міста та району включає процедури перевірки повноти і правильності відомостей про земельні ділянки, надання їм кадастрового номера, нанесення меж земельних ділянок на черговий кадастровий план, занесення даних про земельні ділянки в поземельні книги, які містить відомості щодо кожної земельної ділянки стосовно її:

> кадастрового номера;

> місця розташування, меж, цільового призначення, площі та інших характеристик;

> кадастрового плану;

> грошової оцінки;

> правового режиму, обмежень та обтяжень;

> власника (користувача).

Крім поземельної книги, у селах, селищах, містах і районах ведуться книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Запитання для самоконтролю

1. Що являє собою державний земельний кадастр?

2. Яка мета створення та функціонування земельного кадастру?

3. Хто є суб'єктами і які об'єкти земельного кадастру?

4. Які основні кадастрові відомості?

Література

Основна

5.1. Земельний кодекс України від 10.25.2001 р. № 2768-ІП // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4. - Ст. 27.

Додаткова

5.2. Грибнак К. Коментар до наказів Держкомзему України // Консультант. - 2006. - № 18, 19.

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Q Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996 - № 30 – Ст. 141
4. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
5. Базовим картографічним матеріалом державного земельного кадастру с також індексні кадастрові карти земель.
6. Білковий обмін: загальні відомості
7. Біографічні відомості
8. Боротьба з проявами національної самосвідомості
9. Вальниці ковзання. Загальні відомості
10. Види правосвідомості
11. Виникнення і розвиток свідомості у людини.
12. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.

Переглядів: 560