• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

ЛЕКЦІЯ

ПОЖЕЖНА ТАКТИКА ТА ТАКТИКА ПІДРОЗДІЛІВ ОРС

Тема лекції: 18.4. Основи тактичної підготовки персоналу пожежної охорони.

Навчально-виховна мета:

-вивчити та розібрати з курсантами та магістрами поняття сутності процесу навчання, основні принципи і методи навчання, та їх роль у підготовці високо кваліфікованого працівника підрозділів оперативно=рятувальних сил;

- виховання у курсантів почуття патріотизму, гордості за обрану професію, почуття високої відповідальності перед суспільством, дотримання дисципліни та законності.

Матеріально-методичне забезпечення: мультимедійний проектор.

Послідовність проведення заняття:

I. Вступна частина – 5 хв.

II. Ознайомлення курсантів з темою та метою лекції – 5 хв.

III. Викладання навчального матеріалу – 60 хв.

Питання:

1. Призначення, мета і задачі тактичної підготовки.

2. Основні організаційні форми тактичної підготовки.

3. Сутність процесу навчання, основні принципи і методи навчання.

IV. Відповіді на запитання курсантів – 5хв.

V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на самопідготовку) – 5 хв.

Література:

1. П.П. Клюс, В.Г, Палюх, А.С. Пустовой, Ю.М. Сенчихін Ю.М.,

В.В. Сировой. Пожежна тактика. – Х.: Основа, 1998.

2. Клюс П.П., Палюх В.Г. Тактична підготовка особового складу пожежно охорони. Навч. посібник. - X.; Основа, 1995.

3. Вказівка по тактичній підготовці начальницького складу ДПО МВС України 31. 12. 99. 3 12/2/3410

4. Наказ МНС 27.11.03. № 455 „ Про затвердження тимчасової настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України

1. Призначення, мета і задачі тактичної підготовки.

Для успішної боротьби з пожежами є необхідним подальше вдосконалення засобів способів, прийомів гасіння та організації управління пожежно-рятувальними підрозділами. Начальницький склад є організуючою ланкою для підрозділів пожежно-рятувальної служби з усіх питань оперативно-службової діяльності. Як керівник гасіння пожежі, він приймає рішення щодо організацій тактики гасіння пожеж. Тільки високий рівень тактичної підготовки, вміння вірно оцінювати обставини, що виникають на пожежі вчасно реагувати на їх зміни, передбачати можливу небезпеку і вживати відповідних заходів дозволять йому швидко організувати розвідку та вірне визначити вирішальний напрямок бойових дій на пожежі, своєчасно зосередити ввести в дію необхідні сили та засоби на цьому напрямку, що в багатьох випадках визначає успіх гасіння пожежі. Тому підготовка начальницького складу, його спеціальні знання, методичні навички, мистецтво керівництва бойовими діями напожежі відіграють суттєву роль в успішному вирішенні задач по боротьбі зпожежами.

У системі бойової та службової підготовки тактична підготовка складу пожежно-рятувальної служби займає виключно важливе місце. Вона базується на; основах педагогіки, статутах, наказах, настановах та вказівках МНС України; ГУ МНС України в регіонах

Головні задачі тактичної підготовки:

-формування у начальницького складу високих морально-бойових і професійних якостей, психологічної стійкості, товариської взаємодопомоги, особистої відповідальності за виконання службових обов'язків, дбайливого ставлення до пожежної техніки та майна;

- формування у начальницького складу самовладання, витримки та психологічної
стійкості для роботи в екстремальних умовах;

- навчання начальницького складу вмілому виконанню обов'язків під час несення
служби та бойової роботи на пожежах у суворій відповідності до вимог статутів,
настанов і правил безпеки праці в пожежній охороні МВС України;

- вдосконалення навичок у начальницького складу щодо організації навчання та
виховання підлеглих;

- вивчення та впровадження передового досвіду в організацію та проведення
бойової підготовки особового складу частин і гарнізонів пожежної охорони;

- підготовка підрозділів і гарнізонів пожежної охорони до ведення вмілих та
злагоджених бойових дій під час пожеж, проведення заходів по лінії цивільного захисту, а також у взаємодії з іншими службами і відомствами;

- відпрацювання існуючих та розроблення нових прийомів і способів роботи з
пожежною технікою, устаткуванням та озброєнням, освоєння нових способів і
засобів гасіння на об'єктах різного призначення.

Тактична підготовка начальницького складу має на меті підвищення рівня професійної підготовки фахівців, які вміли б аналізувати явища, що виникають під час розвитку та гасіння пожежі, вірно оцінювати обстановку, що склалася на пожежі, передбачаючи можливі її ускладнення і наслідки, вірно визначати вирішальний напрямок бойових дій на пожежі, навчити приймати чіткі та обґрунтовані рішення щодо гасіння пожеж, швидко і своєчасно зосереджувати необхідні сили та засоби і вводити їх на вирішальному напрямку бойових дій, максимально використовувати їхні тактичні можливості, вміло керувати силами та засобами під час ліквідації пожежі, аварії та в інших особливих умовах. Основи тактичної підготовки старшого та середнього начальницького складу закладаються у вищих і середніх навчальних закладах та в училищах професійної підготовки, що здійснюють підготовку спеціалістів пожежної справи, і вдосконалюються в процесі практичної діяльності під час службової підготовки, на курсах підвищення кваліфікації, в школах оперативної майстерності, на навчальних зборах та семінарах. Ця підготовка базується на досвіді, що був накопичений багатьма поколіннями фахівців пожежної справи, атакож під час вивчання характеру та особливостей гасіння пожеж на різних об'єктах народного господарства.

2. Основні принципи, методи і форми тактичної підготовки начальницького складу

Навчання начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України організовується та проводиться відповідно до вимог загальних керівних положень; що отримали назву принципів навчання. Основним з них є:

- науковість навчання;

- навчання начальницького складу тому, що необхідно під і виконання щоденних службових обов’язків, а також під час вирішення задач в екстремальних умовах, (зв'язок теорії з практикою);

- свідомість та активність осіб, які навчаються;

- наочність навчання;

- систематичність, послідовність та комплексність у навчанні;

- доступність навчання;

- глибоке засвоєння знань, навичок та вмінь;

- колективізм та індивідуальний підхід до навчання.

Ці принципи сформульовані на підставі аналізу багаторічного досвіду. Кожний принцип включає в себе положення, що розкривають окремі сторони навчання та конкретні вимоги.

Науковість навчання означає, що зміст загальноосвітнього соціального матеріалу, що засвоюється особами, які навчаються, або того, що викладається у книгах чи інших джерелах інформації, має відображати дійсність, що об’єктивно існує, матеріальний світ, закономірності й розвитку та рух.

Теорія і практика в навчанні – дві нерозривно поєднані сторони єдиного процесу пізнання. В ході навчання майбутній спеціаліст має засвоїти не тільки теоретичний матеріал, але й оволодіти засобами його застосування на практиці, навчитися ефективно використовувати його практичній діяльності.

Вимоги свідомості, в навчанні відображають новий підхід до нього де основний акцент робиться не на просте, механічне запам’ятовування матеріалу, а на його розуміння, глибоке осмислення.

Принцип наочності полягає в тому, що зорові, слухові та інші відчуттяєвихідниминачаламибудь-якогопізнання.

Принцип систематичності, послідовності та комплексності у навчанні полягає у послідовному викладанні навчального матеріалу, поданні його у суворому логічному порядку, при цьому здійснюється систематичне керівництво навчальною працею слухачів та постійний контроль за комплексністю знань, навичок та вмінь. Доступність навчання полягає в тому, щоб матеріал, який викладається, відповідав за своїм змістом глибині, об'єму та рівню теоретичної та практичної підготовки осіб, які навчаються, їх загальному розвитку. Цей принцип не виключає вирішення складних питань.

Принцип глибокого засвоєння знань, навичок та вмінь полягає в тому, що будь-яке подальше накопичування знань неможливе, якщо отримані раніш знання збуті. Таким чином, для подальшого вивчення матеріалу необхідно використання знань на практиці, щоб все те, що вивчається, засвоювалось особами, які навчаються, ґрунтовно, запам'ятовувалось надовго.

Колективізм як поєднання думок, волі, дій та відповідальності начальницького складу є обов'язковою умовою для забезпечення успіху під час виконання щоденних службових обов'язків, гасіння пожеж. Разом з тим, він є запорукою успіху у навчанні. Основою, розвитку колективізму є організація колективних дій на заняттях та навчаннях.

Здійснювати індивідуальний підхід – це добре знати духовні та фізичні особливості кожної особи, яка навчається, і впливати на неї з урахуванням цих особливостей. Основними методами тактичної підготовки є такі:

- лекції, семінари і практичні заняття з пожежної тактики, техніки, виконання вправ з пожежно-стройової підготовки в обсязі службової та бойової підготовки;

- тренування в теплодимокамері і на вогневих смугах психологічної підготовки;

- розповідь;

- пояснення;

- інструктаж;

- бесіда;

- класно-групове заняття;

- показ;

- вправа;

- самостійна робота.

Розповідь - це образне, живе, емоційне і послідовне викладення фактичного матеріалу.

Пояснення, на відміну від розповіді, більш наголошує на розкритті змісту явищ, процесів та їх причинно-наслідкових зв'язків та відносин.

Інструктаж практична, лаконічна, чітка вказівка для виконання тієї чи іншої дії або задачі.

Бесіда - захід, що спрямований на забезпечення осіб, які навчаються, знаннями шляхом коротких, лаконічних відповідей на завчасно підготовленні запитання.

Класно-групове заняття (урок) нагадує розгорнуту бесіду, але теоретичні і практичні питання тут обговорюються більш ретельно і глибоко.

Показ - це демонстрація техніки, прийомів, дій та роботи в зображеннях і на практиці.

Вправа це більш ускладнений захід, з багаторазовим повторенням окремих прийомів і дій. Увідні вправи це забезпечення повільного, але точного виконання навчальних дій.

Основні вправи мають на меті формування і розвиток вмінь та навичок до більш високого професійного рівня.

Тренування - це свідоме, багаторазове повторення вже засвоєних дій

(прийомів) з метою закріплення та удосконалення.

Самостійна робота - основний метод підвищення кваліфікації начальницького складу з вивчення оперативно-тактичних особливостей району виїзду частини (району, що охороняється), нової пожежної техніки, процесів розвитку та гасіння пожежі на різних об'єктах, статутів та настанов, пожежно-технічної та іншої спеціальної літератури, позитивного досвіду роботи.

Під час виконання самостійної підготовки проводиться конспектування матеріалу, що вивчається, в зошитах для службової підготовки. Кінцевим результатом самостійної роботи має бути складання в кінці навчального року заліків.

Основними методами тактичної підготовки є такі:

-лекції, семінари і практичні заняття з пожежної тактики, техніки, виконання вправ з пожежно-стройової підготовки в обсязі службової та бойової підготовки. -тренування в теплодимокамері і на вогневих смугах психологічної підготовки;

- розповідь;

- пояснення;

- інструктаж;

- бесіда;

- класно-групове заняття;

- показ;

- вправа;

- самостійна робота.

Розповідь — це образне, живе, емоційне і послідовне викладання фактичного

матеріалу.

Пояснення, на відміну від розповіді, більше наголошує на розкритті змісту явищ,

процесів та їх причинно-наслідкових зв'язків та відносин.

Інструктаж —практична, лаконічна, чітка вказівка для виконання тієї чи іншої дії або задачі.

Бесіда—захід, що призначений для забезпечення осіб, які навчаються, знаннями

шляхом коротких, лаконічних відповідей на завчасно підготовлені запитання.

Класно-групове заняття (урок) нагадує розгорнуту бесіду, але теоретичні і практичні

питання тут обговорюються більш ретельно і глибоко.

Показ — це демонстрація техніки, прийомів, дій та роботи в зображеннях і на

практиці.

Вправа — це більш ускладнений захід, з багаторазовим повторенням окремих

прийомів і дій. Увідні вправи — це забезпечення повільного, але точного виконання

навчальних дій.

Основні вправи мають на меті формування і розвиток вмінь та навичок до більш

високого професійного рівня.

Тренування — це свідоме, багаторазове повторення вже засвоєних дій (прийомів)

з метою закріплення та удосконалення.

Самостійна робота — основний метод підвищення кваліфікації начальницького

складу з вивчення оперативно-тактичних особливостей району виїзду частини

(району, що охороняється), нової пожежної техніки, процесів розвитку і гасіння

пожежі на різних об'єктах, статутів та настанов, пожежно-технічної та іншої

спеціальної літератури, позитивного досвіду роботи.

Самостійна підготовка проводиться згідно з планом Під час виконання самостійної підготовки проводиться конспектування матеріалу, що вивчається, в зошитах для службової підготовки.

Кінцевим результатом самостійної роботи має бути складання у кінці навчального

року заліків.

3. Основними формами тактичної підготовки є такі:

Основними формами тактичної підготовки є такі:

- оперативно-тактичне вивчення району виїзду частини (загальні особливості окремих ділянок району, найбільш важливих і складних в оперативно-тактичному відношенні об'єктів, будівель і споруд);

- розбір пожеж;

- стажування при штабі пожежогасіння (при оперативних чергових);

- заняття з вирішенням пожежно-тактичних задач;

- групові вправи;

- пожежно-тактичні навчання;

- заняття в школах підвищення оперативної майстерності. Після проведення тактичної підготовки начальницький склад пожежної охорони зобов'язаний знати:

- оперативно-тактичні особливості району виїзду частини (об’єкта, що охороняється), найбільш важливі пожежовибухонебезпечні об’єкти;

тактико-технічні дані пожежних автомобілів і обладнання, яке знаходиться на озброєнні частини гарнізонів пожежної охорони, схеми їх найбільш раціонального використання;

- тактичні можливості пожежних підрозділів гарнізону пожежної охорони;

- статути, накази, настанови і вказівки, що регламентують організацію і тактику гасіння пожеж, заходи з безпеки праці під час проходження служби і ведення бойових дій;

- закономірності та особливості розвитку і гасіння пожежі на різних об'єктах народного господарства, її параметри;

- способи припинення горіння, вогнегасні речовини, засоби і способи їх подавання;

- методи розрахунку сил та засобів для гасіння пожежі та принципи їх застосування;

- керівні документи, призначення, устрій і тактико-технічні характеристики ізолювальних протигазів і засобів зв'язку, правила їх застосування на пожежах аваріях і навчаннях;

- принципи і методи ліквідації процесі в горіння речовин і матеріалів;

- тактико-технічні характеристики засобів телефонного та радіозв'язку, ЕОМ, що є на озброєнні гарнізону пожежної охорони;

- протипожежне водопостачання району.

За результатами проведення тактичної підготовки начальницький склад пожежної охорони зобов'язаний вміти:

- організовувати та проводити розвідку пожежі, вірно визначати осередок пожежі, вирішальний напрям бойових дій на пожежі, необхідну кількість сил і засобів для гасіння пожежі, приймати вірне рішення щодо їх раціонального використання і забезпечувати успішне гасіння пожежі;

- працювати зі спеціальними агрегатами і технічним обладнанням пожежних автомобілів гарнізону пожежної охорони, користуватися засобами радіозв'язку, працювати в ізолювальних протигазах;

- методично вірно готувати і проводити пожежно-тактичні заняття і навчання (теоретичні й практичні);

- досліджувати пожежі й аналізувати бойові дії особового складу під час гасіння пожежі, оформлювати результати досліджень, організовувати і проводити вивчення та аналіз пожежі;

- складати плани і картки пожежогасіння на об’єкти, розклад виїзду пожежних частин, плани залучення сил і засобів для гасіння пожежі в районі, інструкції взаємодії пожежної охорони з іншими службами міста (району, об'єкта) та інші документи щодо питань пожежогасіння;

- організовувати контроль за виконанням наказів і розпоряджень та домагатисясвоєчасногоїхвиконання

- готувати форми статистичної звітності та картки обліку пожежу відповідності до наказу МВС України від 23.02.98 № 104 та наказу МВС України від 04.10.95 № 655;

- проводити перевірки гарнізонної і караульної служби;

- надавати першу медичну допомогу постраждалим на пожежі;

- методично вірно використовувати на пожежах спеціальну пожежну техніку гарнізону пожежної охорони.

Висновок : Тільки високий рівень тактичної підготовки, вміння вірно оцінювати обставини, що виникають на пожежі вчасно реагувати на їх зміни, передбачати можливу небезпеку і вживати відповідних заходів дозволять йому швидко організувати розвідку та вірне визначити вирішальний напрямок бойових дій на пожежі, своєчасно зосередити ввести в дію необхідні сили та засоби на цьому напрямку, що в багатьох випадках визначає успіх гасіння пожежі. Тому підготовка начальницького складу, його спеціальні знання, методичні навички, мистецтво керівництва бойовими діями на пожежі відіграють суттєву роль в успішному вирішенні задач по боротьбі з пожежами.

1. Виникнення та зміст права приватної власності на будинок (квартиру).

2. Правове регулювання житлових правовідносин у приватному житловому фонді.

3. Особливості припинення договору найму житла у приватному житловому фонді.

Читайте також:

1. Алгоритм формування статутного фонду банку
2. Аналіз використання фонду робочого часу.
3. Аналіз фонду заробітної плати.
4. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.
5. Бюджетне фінансування житлового господарства.
6. Бюджетні кредити, надані за рахунок загального фонду державного бюджету
7. Видатки спеціального фонду.
8. Види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду
9. Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим орга­ном правління фонду. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення, страхові каси.
10. ВИСЕЛЕННЯ З ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
11. Відображення в обліку створення фонду погашення облігацій
12. Власні кошти бюджетних установ, їх склад та призначення. Завдання обліку коштів спеціального фонду

Переглядів: 843