Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Правовий режим майна підприємницьких товариств

241

і в іноземній валюті) сукупність вкладів, об'єднаних учасниками при створенні господарського товариства для забезпечення його діяльності (О. Р. Кібенко); як грошового еквівалента майна, яке повинно передаватися товариству у вигляді внесків для забезпечення його діяльності та як сплати його учасниками отримуваних ними майнових прав (О. С. Янкова); як суми вкладів учасників, що виконують функції джерела коштів товариства (С. В. Глібко).

Не вдаючись до критики цих визначень, варто звернути увагу на їх сутність — це виявлення структурно-функціонального та стартового призначення статутного капіталу, сформованого за рахунок вкладів учасників товариства/оплати акцій.

Деякі з фахівців вважають, що статутний капітал (фонд) за сучасних умов потрібен лише для покриття витрат, пов'язаних із державною реєстрацією відповідного товариства, та для забезпечення його діяльності в початковий період існування. Статутний капітал (фонд) безпосередньо не пов'язаний ні з грошима, ні з майном, що передаються як вклади або на оплату акцій, тому що гроші корпорацією можуть вільно використовуватись, а майно може відчужуватися, споживатися або списуватися як зношене, що не впливає на розмір статутного капіталу. У зв'язку з цим статутний капітал ніколи не свідчить про дійсну вартість майна, яке знаходиться на балансі корпорації, і сам по собі не є об'єктом, який реально існує.

Статутний капітал безпосередньо пов'язаний з корпоративними правами, бо згідно зі ст. 167 ГК ці права належать учасникам товариства відповідно до їх частки в статутному (складеному) капіталі. Про це зазначається і в податковому законодавстві (п. 1.8 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»), за яким корпоративні права існують тільки там, де є статутний капітал. І навпаки.

Таким чином, у понятті статутного капіталу зосереджено обліково-бухгалтерський підхід з правовим аспектом, і через нього простежується зв'язок між правовим режимом майна учасників, яке вноситься ними як вклади/оплата акцій при створенні господарського товариства, майна цього господарського товариства (права власності на нього) та корпоративних прав учасників господарського товариства.

По-перше, він сформований за рахунок внесення учасниками вкладів у грошовому або майновому вигляді.

По-друге, статутний капітал є показником (або виразником) майна товариства. Це знаходить свій прояв у такому: при виході учасника з ТОВ йому сплачується не вартість його частки в статутному капіталі, а вартість частини майна, пропорційна цій частці. Так само провадяться розрахунки в разі смерті учасника з його правонаступниками.

По-третє, в статутному капіталі всіх товариств, крім AT, визначаються частки учасників, які за своєю природою являють собою майнові права, бо їх можна відчужувати. Статутний капітал AT визначається як такий, що розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Акції ж є цінними паперами як окремі об'єкти права, прирівнені до речей.

Сам же статутний капітал, не будучи об'єктом, не може відчужуватися. Неправильно говорити й про право власності на статутний капітал. На нього не можна звертати стягнення.

Отже, статутний капітал:

—визначає участь кожного учасника/акціонера залежно від розміру частки або кількості акцій;

—є критерієм рівноваги для співвідношення з активами, бо у разі зменшення активів і порівняння зі статутним капіталом товариство зобов'язане заявити про зменшення свого статутного капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦК). Тому останній виступає показником прибуткової роботи товариства;

—необхідний для розпочинання підприємницької діяльності, адже статутний капітал є першоджерелом формування майна товариства, в подальшому ж внесені засновникамидо статутного капіталу кошти та майно використовуються для потребтовариства. Для цього, власне, і створюється AT: щоб зібрати більшекоштів розширенням акції. Для інших видів господарськихтовариств статутний капітал не має такого значення;

—для притягнення учасників повного та командитноготовариств до відповідальності по боргах товариства, яка є солідарною(ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 133 ЦК), але у разі сплати одним ізучасників боргу товариства за рахунок власного майна рештаучасників сплачують йому кошти згідно з розміром їх часток.Відповідальність учасників ТДВ по боргах цього товаристває кратною вартості внесеного кожним учасником вкладу (ч. 2ст. 151 ЦК).

На підставі вищевикладеного наголошується на таких функціях статутного капіталу, як стартова, гарантійна та визначально-структурна щодо корпоративних прав учасників.

16-535

242________________________________________________ Розділ 8

Висловлюються і пропозиції щодо інших функцій статутного капіталу — організаційної (С. В. Глібко), контрольної (Т. В. Ка-шаніна, М. Г. Іонцев), економічної, інституційноїта інформаційної (В. М. Кравчук), облікової (О. Р. Кібенко, А. В. Пендак Сарбах), суверенітетноїіО. М. Кірсанов), правозабезпечуваль-ної та інвестиційної.

Як можна помітити, деякі із наведених функцій перехрещуються, деякі є тотожними, а інші — додатково характеризують статутний капітал порівняно з трьома загальноприйнятими.

Так, стартова, інвестиційна, економічна та суверенітетна — це фактично одна й та ж сама функція, в якій відбивається порядок формування первісної матеріальної бази товариства та її подальшого збільшення шляхом додаткових випусків акцій або внесків учасників. Стартова функція статутного капіталу майже абсолютна і, як правило, не викликає сумнівів, адже зрозуміло, що для розпочинання бізнесу необхідне першоджерело коштів, і ним є залучення таких коштів учасників/акціонерів. Звичайно, що таке джерело є альтернативою кредитних коштів і причому такою, яка довела свою ефективність та певні переваги.

Втім, слід звернути увагу на те, що стартова функція статутного капіталу лише тоді виконуватиме свою роль, коли залучатимуться дійсно привабливі матеріальні цінності. Крім грошових коштів, як вклади можуть вноситися і майно чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 115 ЦК, ст. 13 Закону «Про господарські товариства»).

На відміну від стартової функції статутного капіталу, його гарантійна функція відносна і викликає істотні суперечки. Якщо раніше гарантійній функції традиційно приділялося суттєве значення, бо вважалося, що статутний капітал слугує забезпеченню задоволення можливих вимог кредиторів і у межах статутного капіталу гарантується відповідальність AT за своїми зобов'язаннями, то нині таке бачення все частіше піддається критиці. Наголошується на тому, що зведення статутного капіталу до значення системи захисту прав учасників та кредиторів («системи попереднього контролю»), що базується на доктрині обов'язкового капіталу, не є ефективним. Воно сформувалося за часів відсутності ринкового контролю за захистом прав кредиторів та акціонерів і з удосконаленням ринкових механізмів поступово має поступитися ним.

Правовий режим майна підприємницьких товариств 243

Останнім часом частіше наводяться доводи на користь того, що:

—не завжди одне й те ж саме джерело (статутний капітал) може виконати водночас роль початкового капіталу для забезпечення діяльності знову створеного товариства і роль гаранта в задоволенні майнових претензій його кредиторів в майбутньому;

—правила про формування мінімального статутного капіталу та порядку його зміни є надто суворими;

—вигоди від таких правил тією мірою, що стосуються захисту кредиторів, є сумнівними, хоча їх витрати істотні.

Подібно до законодавства СІНА пропонується підмовитися від поняття «статутний капітал», а замість гарантійної функції статутного капіталу вважається за доцільно забезпечити відносний спокій для третіх осіб «перевіркою на неспроможність» і «вимогами до балансу*. Це приведе також до зникнення зв'язку акцій зі статутним капіталом, бо завдяки такому підходу не буде потреби в такій його функції, як відображення в акціях відповідних часток у товаристві кожного акціонера, оскільки цей капітал не розглядатиметься як поділений на певну кількість акцій, що купуються акціонерами, від чого залежать майнові і немай-нові права останніх.

Стан готовності України до сприйняття цієї пропозиції на сьогодні навіть не обговорюється.

Тим не менше, законодавство України містить норми, що мають на меті забезпечити додержання гарантійногфункції статутного капіталу. В ньому чітко врегульоване формування статутного капіталу, встановлюються його мінімальний розмір для ТОВ/ТДВ та AT, порядок його збільшення та умови і порядок зменшення. Так, згідно зі ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства» мінімальний статутний капітал AT має бути не менше 1250 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 52 Закону «Про господарські товариства» розмір статутного капіталу ТОВ має становити щонайменше одну мінімальну заробітну плату. Оскільки для ТДВ встановлені аналогічні правила, як і для ТОВ, то до його мінімального статутного капіталу висуваються такі самі вимоги. Однак слід враховувати, що згідно зі ст. З Декрету Кабінету Міністрів України № 23-93 від 17.03.1993 р. «Про довірчі товариства» вартість майна, яке довірена особа (учасник

їв*

Розділ 8

товариства) бере на обслуговування у довірителів майна, не повинна сумарно перевищувати частки учасника в статутному капіталі (фонді) довірчого товариства та її особистої додаткової відповідальності. Тобто від розміру статутного капіталу ТДВ безпосередньо залежить те, який обсяг коштів може ним залучатися від довірителів.

Крім встановлення мінімального розміру статутного капіталу ТОВ/ТДВ та AT, у законодавстві передбачаються строки його формування. Згідно з ч. З ст. 144 ЦК та ч. 2 ст. 52 Закону «Про господарські товариства» до моменту реєстрації ТОВ статутний капітал має бути сформований якнайменше на 50 відсотків, а решта його частина сплачується протягом року.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 11 Закону «Про акціонерні товариства» кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. В іншому випадку AT вважається незаснованим. У будь-якому разі статутний капітал AT має бути сформований (акції — оплаченими) до державної реєстрації товариства, а точніше — до скликання установчих зборів (ч. 5 ст. 10 Закону «Про акціонерні товариства»). Відкрита підписка на акції не провадиться до повної сплати статутного капіталу (ч. 2 ст. 155 ЦК).

Гарантійній функції статутного капіталу відповідають:

(а) заборона зменшення розміру статутного капіталу корпо
рацій без згоди їх кредиторів;

(б) заборона виплати дивідендів при збитковій роботі AT та
в інших випадках, передбачених ст. 31 Закону «Про акціонерні
товариства»;

(в) вимога оголосити про зменшення статутного капіталу в
разі зменшення чистих активів ТОВ та AT по результатах фі
нансового року порівняно зі статутним капіталом (ч. 4 ст. 144,
ч. З ст. 155 ЦК).

Усі ці заходи спрямовані на те, щоб статутний капітал став не надуманим фіктивним відбиттям первісно існуючого капіталу, а реальною вартістю активів товариств, що дозволило б встановити й дотримуватися дієвого контролю за його розмірами¹.

¹ Вінник О. М., Щербина В. С Акціонерне право / О. М. Вінник, В. С. Щербина. - К.: Атіка, 2000. - С 72; Кравчук В. М. Зазнач, праця. -С 504.

Правовий режим майна підприємницьких товариств____________________ 245

Тому це й спричинило можливість говорити про окрему функцію статутного капіталу — гарантійну.

Статутний (складений) капітал товариства не є раз і назавжди незмінним. Він може (а в певних випадках — мусить) зменшуватися або збільшуватися.

Згідно з ч. 6 ст. 144 ЦК збільшення статутного капіталу ТОВ допускається після внесення всіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства. Збільшення статутного капіталу ТОВ може бути наслідком прийняття до його складу нових учасників або залучення додаткових коштів учасників.

Статутний капітал AT збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Державною комісієюз ціннихпаперів та фондового ринку.

Акціонерне товариствомає право збільшувати статутний капітал післяреєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій. Додаткові емісії акцій спрямовані на залучення капіталу, необхідного для діяльності AT. Рішення про це приймається тільки загальними зборами акціонерів. При цьому акціонери AT мають переважне право на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, у процесі приватного розміщенняакцій. При публічному розміщенні акцій таке право не діє.

Якщо статутний капітал AT збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій, то при цьому додаткової емісії та оплати акцій не відбувається. Законом «Про акціонерні товариства» встановлені певні заборони щодо збільшення статутного капіталу. Зокрема:

—AT не вправі приймати рішення про збільшення шляхомпублічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталує меншим, ніж розмір його статутного капіталу;

—не допускається збільшення статутного капіталу AT у разінаявності викуплених товариством акцій, а також

—для покриття збитків;

—обов'язковою умовою збільшення статутного капіталуAT є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам про мінімальний його розмір станом на дату реєстрації змін до статуту товариства.

■

246_________________________________________________ Розділ 8

Зменшення статутного капіталу ТОВ має відбуватися з додержанням вимог ЦК про обов'язкове попереднє повідомлення про це всіх його кредиторів для можливості реалізації ними права на дострокове припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків (ч. 5 ст. 144 ЦК).

Причини для зменшення статутного капіталу ТОВ у ЦК не названі, крім однієї — це зменшення розміру його активів за результатами фінансового року порівняно зі статутним капіталом. Очевидно, підставою для цього може бути й вихід (вибуття) учасника з товариства, внаслідок чого не тільки проведені розрахунки з ним, а і його участь уже не посвідчена часткою в статутному капіталі.

Зменшення статутного капіталу AT відбувається в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.

Про зменшення статутного капіталу ТОВ потрібно заздалегідь повідомити кожного кредитора, вимоги якого до AT не забезпечені заставою, гарантією чи порукою. Такі кредитори вправі протягом ЗО днів після надходження їм повідомлення звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір товариства: а) забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору застави чи поруки; б) дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між AT та кредитором.

Зменшення AT статутного капіталу нижче встановленого законом розміру призводить до ліквідації товариства.

Попри всі спори щодо функцій статутного капіталу, у будь-якому разі слід враховувати один важливий момент. Ідеться про поділ. Це його поділ статутного капіталу на частки і визначення їх правового режиму у співвідношенні, з одного боку, зі статутним капіталом, а з іншого — з корпоративними правами учасників.

З приводу тандему «статутний капітал та його частка» потрібно зауважити, що вони співвідносяться як ціле та частка. Відтак, їхній правовий режим має бути однаковим. Проте це не

Правовий режим майна підприємницьких товариств_____________________________ 247

так, оскільки статутний капітал не є об'єктом права, а як бухгалтерський засіб являє собою лише вираження стану майна корпорації, а частка, навпаки, є об'єктом права, вона може перебувати в обороті, відчужуватися.

В акціонерному товаристві частка статутного капіталу перетворилася на окремий об'єкт права - цінний папір — акцію. Втім, це не знищило облікового значення поділу статутного капіталу на частки, адже для AT важливо не тільки те, скільки акцій належать особі, а скільки ця кількість акцій становить відсотків статутного капіталу.

Пов'язаність частки (частки в статутному капіталі) з цілим (статутним капіталом) спостерігається й в залежності номінальної вартості акції від статутного капіталу. Навпаки ж, курсова вартість акцій залежить від активів AT, а не від його статутного капіталу. Тому нині в ЦК й передбачено приведення у відповідність цих категорій, наслідком чого стане співвідношення з курсом акцій. Таке співставлення також свідчить про відносну незалежність акцій від своєї матриці — статутного капіталу, хоча на перший погляд це неможливо.

Співвідношення частки в статутному капіталі/акцій і корпоративних прав демонструє їх пов'язаність, що вплинула на подвійність сприйняття прав учасника господарського товариства. Вдалу і точну характеристику надав М. М. Агарков стосовно прав акціонера, які надаються йому акцією. Він слушно звернув увагу на існування «права на акцію» та «прав з акції». Права на акцію є правом на цінний папір як на объект, з яким можна вчиняти правочини, вступаючи у відповідні правовідносини. Права з акції є корпоративними правами, які знаходять свій прояв у внутрішніх відносинах за типом «учасник» — «господарське товариство». Однак учасник може й позбутисьсвоїх корпоративних прав внаслідок укладення договору провідчуження частки в статутному капіталі або акцій.

Так само можна охарактеризувати й права учасників ТОВта ТДВ, які мають право на частку в статутному капіталі. Жодноїрізниці при цьому немає, крім того, що в акціонерів є акція якоб'єкт їх права, а в учасників інших господарських товариств— частка в статутному капіталі. Акція також закріплює певнучастку в статутному капіталі. А в тих господарських товариствах, які акції не випускають, частка в статутному капіталі «не одягнена» в цінний папір.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Розділ 8

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.