У статутному (складеному) капіталі товариства

Відповідно до ст. 147 ЦК учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (ЇЇ частину) у статутному капіталі одному чи кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частка учасника може бути придбана й самим товариством або перейти до спадкоємця фізичної особи чи правонаступника юридичної особи — учасника товариства. Отже, підставами для переходу частки (її частини) є її відчуження третім особам; придбання частки самим товариством; смерть учасника — фізичної особи, реорганізація учасника — юридичної особи. Продаж або передача учасником товариства частки (її частини) на інших засадах (дарування, обмін) одному або кільком учасникам цього товариства здійснюється на розсуд самого учасника і не може обмежуватися законом або статутом.

Переважне право купівлі частки учасником (учасниками) товариства має бути реалізоване протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати належну йому частку або її частину. Статутом товариства можуть бути встановлені й інші строки.

Хоча у ст. 147 ЦК не закріплений порядок інформування інших учасників про намір продати частку, якого повинен дотримуватися учасник-продавець, він може бути визначений у статуті товариства. Якщо у встановлені ЦК або статутом строки інші учасники не скористалися переважним правом купівлі, частка (її частина) може бути відчужена третій особі, визначеній учас-ником-продавцем.

Відповідно до ст. 135 ЦК переважним правом придбання частки користуються і учасники товариств з додатковою відповідальністю. При цьому переважне право не поширюється на відносини

дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі ТОВ або ТДВ, а також обмін цієї частки (її частини) на інше майно (п. 3.3 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. «Про практику застосування законодавства у розгляді спорів, що виникають з корпоративних відносин»).

У частині 3 ст. 147 ЦК передбачена норма, відповідно до якої учасник може здійснити відчуження належної йому частки і до повної сплати її вартості, але лише у тій частині, яка була вже сплачена. Право викупу частки (її частини), що продається, належить не тільки іншим учасникам товариства, а й самому товариству як юридичній особі. Із аналізу змісту ч. 4 ст. 147 ЦК випливає, що цим правом товариство може скористатися, якщо ніхто з учасників не виявив бажання придбати відчужувану частку. Водночас ЦК встановлює, що придбана товариством частка (її частина) має бути реалізована іншим учасникам товариства або третім особам. Строк для реалізації частки має бути визначений статутом і законом (за Законом України «Про господарські товариства» реалізація має здійснюватись упродовж року). Товариство, яке придбало частку, може замість її продажу зменшити в установленому порядку свій статутний капітал.

У будь-якому випадку перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі ТОВ тягне за собою зміни у складі учасників товариства, які потребують згідно зі ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» відповідних корективів в установчих документах.

Частина 2 ст. 53 Закону «Про господарські товариства» міс
тить норму про одночасний перехід усіх прав і обов'язків від
особи, яка поступилася часткою, до особи, яка її придбала. Разом
із тим, ч. З ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію
юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» передбачає: як
що дані, які підлягають внесенню до Єдиного державного реє
стру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані
у спорі з третьою особою. А дані про учасників юридичної особи
віднесені до цієї категорії частиною 2 ст. 17 Закону «Про держав
ну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців».
Таким чином, з одного боку, особа, яка придбала частку в статут-
I ному фонді ТОВ, має всі права учасника, а з іншого — на доку-

мент, який засвідчує відступлення частки, вона не може посилатися в жодному спорі до моменту внесення змін до установчого

її"

288 ________________________________________ Розділ 10

документа. Відповідно до п. «д» ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» зміни до статуту вносяться зборами учасників, які згідно з ст. 61 скликаються два рази на рік, якщо інше не встановлено статутом.

Стаття 127 ЦК встановлює передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі повного товариства. Передання майнового права спричиняє і перехід усіх інших прав (право на ведення справ; ознайомлення з документацією тощо). Процес переходу прав оформлюється відповідно до норм ЦК, що регламентують перехід (відступлення) майнових прав (статті 177, 178 ЦК), та засновницького договору. У разі передання частки для сторін настають наслідки, передбачені ст. 124 ЦК. Передання частки відбувається з урахуванням о/імежень, наведених у ст. 126 ЦК. У випадку передання учасником товариства своєї частки (її частини) наслідком є його вихід з повного товариства.

Вкладник командитного товариства має переважне право перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі відповідно до положень ст. 147 ЦК. Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства. Пунктом 7 ч. 2 ст. 147 ЦК передбачено, що вкладник також може передавати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.

Отже, вкладник командитного товариства, незалежно від згоди інших учасників (повних, чи вкладників), управі передати свою частку іншим вкладникам або третім особам, оскільки п. 7 ч. 2 ст. 147 ЦК та п. «є» ч. 1 ст. 79 Закону «Про господарські товариства» передбачено обов'язок вкладника лише повідомити командитне товариство про таку передачу. У випадку відчуження частки вкладника повному учаснику цього товариства повний учасник не набуває статусу вкладника, але його частка у складеному капіталі товариства збільшується, у зв'язку з чим вносяться зміни до засновницького договору.

Новелою ЦК є встановлене ст. 137 переважне право вкладника КТ перед третіми особами на придбання частки (її частини) у складеному капіталі товариства. Законодавством чітко не встановлено, чи поширюється це право на частки (їх частини) повних учасників КТ. Тут, очевидно, слід керуватися Ре-

Розпорядження корпоративними правами 289

комендаціями президії ВГСУ під 28.12.2007 р., у яких ідеться про те, що до відносин, пов'язаних із передачею частки повного учасника командитного товариства, господарським судам слід виходити з того, що положеннями ст. 127ЦК та ст. 69 Закону «Про господарські товариства» передбачається наявність згоди лише усіх повних учасників командитного товариства, а не його вкладників (п. 3.2.2).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ Ю	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.