вору про відчуження майна буде надано встановленої законодавством форми. Такою формою слід вважати момент зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах обдарованого у зберігача.
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, є прийняттям дарунка, як це визначено положеннями ЦК. Якщо один із учасників ТО В має намір подарувати частку (її частину), то згода решти його учасників на вчинення такого правочину не потрібна.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
У частині 3 ст. 720 ЦК зазначається, що підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлене установчим документом дарувальника. Водночас щодо прийняття дарунка зазначеними юридичними особами у ЦК не передбачено жодних обмежень. Підприємницькі товариства можуть вільно укладати договори дарування, виступаючи на стороні обдаровуваного.
Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.
Статтею 721 ЦК встановлюються обов'язки дарувальника. Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного. Положення згаданої статті набувають особливого значення для учасників повних і вкладників командитних товариств. Адже особа несе відповідальність за борги учасника, що виникли за час діяльності товариства перед повним товариством, а також за борги товариства перед третіми особами. Тому діяльність учасника стосується не тільки його, а й тих, хто може отримати такий «дарунок». Поряд із тим, слід ураховувати вимоги ст. 721 ЦК, відповідно до якої дарувальник повинен відшкодовувати збитки, завдані у результаті володіння чи користування його дарунком.