ється, що він вправі продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Щодо учасників ПТ і К'Г, то при обміні слід керуватися вимогами законодавства про виділ частки у майні зазначених товариств, про необхідність письмової згоди на це решти учасників товариства. Обмін частками може здійснюватися і між самими учасниками таких товариств. За цих умов їм не доведеться позбуватися статусу учасників.
Учасники ПТ і КТ за умови, якщо договір міни укладається з третьою особою в інтересах товариства або за згодою решти учасників, надають учаснику, який виступає стороною в договорі міни, доручення на його укладення. В такому випадку, якщо інше не передбачене внутрішніми документами, виділяється не частка учасника, а частина майна, внесеного ним як вклад.
Відповідно до ст. 718 ЦК предметом договору дарування серед інших речей можуть бути цінні папери і майнові права. Майнові права учасників не можуть бути предметом самостійного відчуження (передаватися окремо від речі, яку вони обслуговують). Так само і права, що втілені у цінних паперах, можна подарувати лише разом із самим цінним папером.
На практиці іноді виникають питання щодо форми договору дарування акцій та визначення наслідків недійсності правочи-нів, при укладенні яких мають місце вади їх форми. Стаття 719 ЦК допускає укладання договору дарування будь-яких різновидів майна як у письмовій, так і в усній формі. Якщо ж дару-вальником акцій виступає акціонер — фізична особа, договір має укладатися у письмовій формі. В юридичній літературі висловлюється думка про те, що договори дарування повинні в обов'язковому порядку посвідчуватися нотаріально, позаяк вони є найбільш заперечуваними в судовій практиці.
Важливе значення для виникнення в учасника майнових прав відіграє момент прийняття дарунка обдаровуваним. У частині 1 ст. 722 ЦК зазначається, що право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Виникнення в обдаровуваного права власності на дарунок і момент його прийняття, як правило, збігаються у часі, але при цьому слід пам'ятати й про загальні норми ЦК щодо моменту набуття права власності за договором, відповідно до яких у певних випадках право власності до набувача не може перейти раніше, ніж дого-