Захист корпоративних прав

на ринку, починають бути агресивними, про що свідчить придбання китайським «Sinosteel» австралійського виробника залізної руди «Midwest» більш ніж за 1 млрд дол.

Аналітики «Thomson Reuters» зазначають, що обсяг недружніх поглинань за участю американських компаній з початку 2009 р. виріс до 211 млрд дол., що на 140% більше, ніж за аналогічний період, і є абсолютним рекордом за всю історію американського ринку¹.

Форми і види рейдерства, а також ступінь ефективності виконання перерозподільчої функції залежать від особливостей інституціонального середовища. Досягнення ефективної структури власності та контролю внаслідок рейдерства можливе лише за умови існування інституціонального середовища, яке б забезпечувало дієвий захист прав підприємців. У США, Німеччині та Японії соціально-економічні та інституціональні умови не допустили розповсюдження «диких» методів перерозподілу власності (наприклад, шляхом крадіжок, шахрайства, через процедуру банкрутства тощо). При недружніх поглинаннях (ідеться про злиття) керівний склад компанії, що поглинається, не погоджується з негативною для компанії угодою та за підтримки державних органів здійснює ряд заходів, які спрямовані на протидії її поглинання. Саме тому в цих країнах рейдерство у формі ворожих поглинань дозволило вирішити суперечності в структурі власності та контролю, утворивши основи для подальшого економічного розвитку.

На межі 1990—2000-х pp. на українському ринку корпоративного контролю з'явилося нове явище — рейдерство (з англійського raid — «напад, захоплення»); виникли стабільні формальні та неформальні групи, що здійснювали систематичну діяльність з установлення контролю над активами інших суб'єктів економіки шляхом порушення їх прав та інтересів, заподіяння їм економічної, репутаційної та іншого виду шкоди бізнесу.

Рейдери й сьогодні діють як окремі фахівці з питань недружніх поглинань підприємств, дехто з них об'єднався в рейдерські компанії, мета яких набагато серйозніша — створити підприємству максимальну кількість проблем, фінансово виснажити його, а потім отримати безпосередній контроль над чужою власністю,

Павлов В. Агрессивная среда / В. Павлов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mergers.ru/library/publication/pages_51.html.

відібравши у власників об'єкт за безцінь, одержати величезний прибуток від його подальшого перепродажу зацікавленій стороні.

Високий рівень прибутковості, окупність затрат та відсутність механізмів протидії такій практиці сприяли тому, що протягом двох-трьох років на ринок корпоративного контролю, керуючись мотивами, далекими від права, вийшли десятки груп, для яких захоплення бізнесу стало основним видом діяльності у викривленій, потворній формі загарбництва.

Перерозподіл активів відбувався на фоні масштабної перебудови економічної системи з її непереборними суперечностями у структурі власності та контролю за умов відсутності ефективної державної політики протидії захопленням. Надбання та утримання контролю над підприємствами здійснювались значною мірою силовими методами з використанням кримінальних структур і підкупу державних службовців. А законодавча база, яка формувалася поволі й часто непрофесійно, не тільки не запобігала, але навпаки, стимулювала появу різноманітних видів опортуністичної поведінки корпоративного підприємництва, оскільки перехід до ринкових відносин був за часом, за етапами, а також за формою їхнього змісту нетрадиційним. Здебільшого це відбувалося внаслідок відсутності відповідної системи управління та фактично через непідготовленість управлінських кадрів, які звикли до старих методів керівництва, в результаті чого знижувалася життєдіяльність підприємств, багато з яких досі перебувають у затяжному кризовому стані. З цієї причици недружні поглинання в українському сценарії (втім, як і по всій території пострадянського простору) не мають аналогів порівняно з усім цивілізованим світом. Вітчизняні рейдери віддають явну перевагу не купівлі підприємства, а його захопленню, застосовуючи іноді навіть відверто кримінальні методи. Такі суспільно небезпечні, негативні діяння у великих обсягах значно послаблюють не тільки корпоративні правовідносини, а й завдають значної шкоди матеріальним потребам та рівню життя громадян; вони послаблюють політико-економічні позиції держави, серйозно впливають на її імідж, посилюючи втрату міжнародного та внутрішнього авторитету перед усім цивілізованим світом. Серед основних причин цього явища можна назвати прогалини та суперечності в корпоративному законодавстві країни; мало розвинуте законодавство у сфері біржової діяльності, політизація

iniWillllllilllllllllllllllllllllllllilllllill ■.. ■... ■... ■... ниш.. ■«<

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Розділ 11

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.