• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ 11

економіки, вплив олігархічних (монополістичних) структур на формування ринку та адміністративного ресурсу на економічну діяльність у країні; хабарництво серед чиновників та корумпова­на суддівська система; низька кваліфікація суддів, у тому числі відсутність спеціалізованих судів з вирішення корпоративних спорів. Небезпечним явищем є й той факт, що держава в особі окремих політичних груп стає одним із важливих учасників рей-дерських проектів. Разом із тим, сучасна державна політика про­тидії агресорам призводить до виникнення небажаних ефектів: утворюються суттєві перепони на шляху добросовісних аген­тів, тоді як загарбники обходять утворені бар'єри, часто діючи в «рамках закону».

Масштаби впливу рейдерських діянь, нині такі, що їх треба розглядати не просто як супутні негативні явища, а як систему укорінених, паралельних, досить своєрідних відносин, що існу­ють поза правовим, моральним полем, без правил та норм госпо­дарської діяльності, за межами повноцінного економічного та соціального контролю. Термін «рейдерство», як і сфера його за­стосування, не знайшли свого належного місця в українському правовому науковому ужитку; не визначено його сутність та ознаки, динамічність, його види, прояви таких протизаконних дій в економіці, шкоду, спричинену ними, яка суспільна група є загальними виконавцями загарблення, наскільки практика в змозі реально протидіяти рейдерству тощо. Більше того, єдиного визначення цього поняття в українській юриспруденції не існує. Наприклад, Генеральна прокуратура України вважає рейдер-ством незаконні захоплення підприємств, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України розглядає цей фе­номен як недружні поглинання. Зазначені вище розбіжності у визначенні рейдерства як явища пояснюються насамперед спе­цифікою діяльності названих відомств. Чинне законодавство не містить закріпленого визначення «рейдерства». Не сприйняли ці категорії й Цивільний та Господарський кодекси України. Що ж до юридичної природи, межі та особливостей сутності рейдер­ства, визначення його місця й значення в системі корпоратив­них відносин, а також поширення повсюдно й безперешкодно кола суб'єктів, утягнутих у ці відносини, то ці питання досі є від­критими й у теорії цивільного права. Визнання рейдерства шкід­ливим та тіньовим, застосування наслідків його недійсності є одним із засобів захисту цивільних прав й без заперечення озна-

Захист корпоративних прав_________________ 331

чає, що дії, які здійснюються у вигляді загарбництва, не мають ознак юридичного факту, який здатний спричинити ті цивіль­но-правові наслідки, настання яких бажали суб'єкти. Загальне правило про рейдерство можна сформулювати так, що воно не відповідає вимогам закону.

Зокрема, в сучасному бізнесі рейдери — це спеціалісти з пе­рехоплення оперативного управління або власності фірми за до­помогою спеціально ініційованого корпоративного конфлікту. Конфлікт (лат. confliktus — зіткнення)— це форма виявлення суперечностей між окремими людьми, групами, соціальними ор­ганізаціями. В теорії конфлікт розглядається як боротьба з ме­тою нейтралізації противника, завдання йому шкоди (Л. Козер), як психічна напруга або антагоністична ворожнеча (В. Оберт, К. Фінк), як досягнення своїх цілей за рахунок пригнічення про­тилежних їм. Такі основні форми суперечностей та зіткнень мож­на спостерігати й у діяльності корпоративних утворень.

Суперечки в акціонерних товариствах часто виникають між акціонерами та менеджерами. В їх основі лежать природні супе­речності між інтересами великих та дрібних акціонерів, бороть­ба інвесторів за контроль над товариством тощо.

Не можна погодитися з думкою деяких науковців про те, що корпоративні конфлікти корисні, що нібито вони відіграють роль «природного відбору» в бізнес-середовищі: виживає буцім­то тільки найбільш діловий, грамотний керівник, енергійний підприємець. На практиці конфлікти набувають найрізноманіт­ніших форм; особливо жорсткі конфлікти нерідко завдають сер­йозної шкоди як самим акціонерам, так і корпорації в цілому. В період «акціонерних воєн» погіршується економічний стан підприємства, відбуваються масові порушення прав та інтересів тих, хто не бере участі у конфлікті. Утворюється вигідне середо­вище для рейдера з метою маніпуляцій з реєстром товариства, імітацій угод з акціями, масованого впливу на міноритаріївдля скупки акцій та захоплення об'єкта. Мета таких захоплень— від­чуження основних активів товариства, заволодіння ними,при­власнення чужого бізнесу.

У наш час з метою уникнення корпоративних спорів або вже наявного конфлікту та створення корпоративної безпеки грамот­ні, перспективні підприємці вдаються до одного з альтернатив­них (позасудових) способів врегулювання спорів — медіації (посередництва),коли в процес переговорів для вирішення спір-

ІІШІІІШІІІІШ11ШІІІІІІ1ІІІІІ1ІІІІІІІІІІ¹

Читайте також:

1. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
2. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
3. V розділ. Товарна політика підприємства
4. VI розділ. Маркетингова цінова політика
5. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
6. VIII розділ. Маркетингова політика комунікацій
7. А) Роздільне складання таблиць (За підручником Богдановича М.В.)
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
10. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
11. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
12. Б – розділення гелю на дві фази

Переглядів: 335